Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.08.2021 року у справі №140/857/21

УХВАЛА

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 140/857/21

адміністративне провадження № К/9901/28734/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 140/857/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 № 21-51 вих.20 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від
05.11.1991у № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії, далі - Закон № 1789), первинної редакції частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697) у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження суми пенсії максимальним розміром;

- зобов'язати відповідача провести позивачу з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону № 1789 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 в розмірі 90 % від суми його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 № 21-51 вих.20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 06.11.2020 № 907620150085 про перерахунок пенсії позивачу в частині зменшення її розміру з 90% до 60% від заробітку;

- зобов'язано відповідача здійснити позивачу з 01.10.2020 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 30.10.2020 № 21-51 вих.20;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

05.08.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 140/857/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: В. М. Бевзенко

В. М. Кравчук