Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №260/1346/18

УХВАЛА

15 липня 2019 року

Київ

справа №260/1346/18

адміністративне провадження №К/9901/18859/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №260/1346/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу №1820 від 5 листопада 2018 року про проведення фактичної перевірки.

Позивач із зазначеними судовими рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі її заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зауважує, що допуск контролюючого органу до перевірки було здійснено під тиском з боку останнього, однак суди зазначеній обставині оцінки не надали. Крім того, стверджує, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, які наразі є предметом судового оскарження (адміністративна справа № 260/1487/18). У свою чергу висновки, зроблені судами у справі, що розглядається, будуть застосовані при вирішенні справи № 260/1487/18.

Вирішуючи питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Тобто, особи, які беруть участь у справі, можуть скористатися правом на їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених процесуальним законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Водночас, такий перелік не є вичерпним.

Так, зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у зазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави до висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, чітко передбачених КАС України.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги про визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДФС у Закарпатській області про проведення фактичної перевірки

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень наведених вище положень КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення фактичної перевірки від 5 листопада 2018 року №1820, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки права платника податків можуть бути порушені виключно рішеннями, прийнятими за наслідками відповідної перевірки.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо цього, а наведені у касаційній скарзі доводи позивача щодо підстав для скасування оскаржуваних судових рішень стосуються оцінки судами доказів і встановлення на підставі такої оцінки обставин у справі. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 341 КАС України питання оцінки доказів знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

На переконання скаржника, очевидно незаконні висновки, зроблені судами у справі, що розглядається (про визнання протиправним і скасування наказу про проведення перевірки), будуть застосовані при вирішенні справи № 260/1487/18 (про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень). Однак, такі посилання є припущенням позивача, крім того, предмети позовів у даних справах не є тотожними.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, судом не встановлені, а скаржником наявність таких обставин не доведено.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №260/1346/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська