Історія справи
Ухвала КАС ВП від 16.03.2020 року у справі №260/1195/19

УХВАЛА16 березня 2020 рокуКиївсправа №260/1195/19адміністративне провадження №К/9901/5830/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Стеценка С. Г.,суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 по справі № 260/1195/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
УСТАНОВИЛ:У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області, якою просив: 1. Визнати протиправною бездіяльність - лист №01-15/1965 від 09.07.2019 року відповідача 1 щодо відмови у видачі позивачу за його заявою від 01.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця посади 9 - групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України08.02.2017 року за №180/20048.2. Зобов'язати відповідача 1 видати позивачу за його заявою від 01.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця посади 9 - групи оплати праці для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою, затвердженною постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048.3. Визнати протиправною бездіяльність - лист №8881/Т/07-16-04-00-33 від 22.07.2019 року відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо відмови у видачі позивачу за його заявою від 11.07.2019 року документа (довідки тощо), що підтверджує відсутність посади державної служби 9 - групи оплати праці, яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора, з якої, згідно наказу відповідача 2 №38 від 04.09.1997 року, позивач звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров'я, що необхідний позивачу для пред'явлення відповідачу 1, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку №750 від 10.05.2017 року. 4. Зобов'язати відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області видати позивачу за його заявою від 11.07.2019 року документ (довідку тощо), що підтверджує відсутність посади державної служби 9 - групи оплати праці, яка рівнозначна колишній посаді державного податкового інспектора, з якої, згідно наказу відповідача 2 №38 від 04.09.1997 року, позивач звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності за станом здоров'я, що необхідний позивачу для пред'явлення відповідачу 1, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку №750 від10.05.2017 року. 5. Визнати протиправною бездіяльність - лист №9490/Т/07-16-05-00-20 від 05.08.2019 року відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області за його заявою від 29.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця 9 - групи оплати праці, для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048.6. Зобов'язати відповідача 2, що є правонаступником ліквідованої Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області видати позивачу за його заявою від 29.07.2019 року довідки про складові заробітної плати працюючого державного службовця 9 - групи оплати праці, для призначення пенсії за віком як державному службовцю за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 року за №180/30048.7. Зобов'язати належного відповідача у місячний строк, з дня набрання законної сили судового рішення подати звіт про виконання судового рішення.Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги.При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.Пунктом
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття
13 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття
14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".Також, частиною
3 статті
3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, згідно з приписами пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України.Разом з тим, за змістом пункту
3 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
3 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту
3 частини
6 статті
12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною
4 статті
12 КАС України, не має.При цьому, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених п. п. "а-г" п.
2 ч.
5 ст.
328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах
Levages Prestations Services v. France (
Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями
257,
328,
333,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, -УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 по справі № 260/1195/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................
С. Г. СтеценкоТ. Г. СтрелецьЛ. В. Тацій,Судді Верховного Суду