Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.10.2020 року у справі №580/1131/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 580/1131/20

провадження № К/9901/24417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 580/1131/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

(і) визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України (п. 7 протоколу від 13.03.2020 № 41) про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

(іі) зобов'язати Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 01.06.2020, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.08.2020 залишив без змін, відмови ОСОБА_1 в позові.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову повністю.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині 6 статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через ухвалення Міністерством оборони України рішення (п. 7 протоколу від 13.03.2020 № 41) про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. І тому з огляду на те, що предметом спору є рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови призначити особі грошову допомогу, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України.

Водночас за пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Міністерство оборони України повинне було, на думку заявника, ухвалити рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, а також надає правове обґрунтування наведеним нею обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Одночасно суд касаційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд в постанові від 15.05.2020 у справі № 818/1503/18 (провадження № К/9901/66847/18) сформулював правовий висновок такого змісту:

"15. ~law20~, в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, було передбачено: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах, визначених пунктом 3 цієї статті.

16. Відповідно до підпункту 3 п. 2 Порядку № 499 військовозобов'язаним чи резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, у разі інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках від 12-місячного грошового забезпечення, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках 33-місячного грошового забезпечення.

17. З наведених норм Закону вбачається, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві.

18. Судами встановлено, що за повідомленням Ямпільського районного військового комісаріату від 02.04.2018 у період з 23.05.1988 по 23.08.1988 позивач виконував завдання по ліквідації наслідків аварії в зоні ЧАЕС, а інвалідність позивачу первинно було встановлено 05.09.2012.

19. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки з моменту закінчення зборів до моменту встановлення позивачу інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, минуло більше, ніж три місяці, то підстави для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутні.

20. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 (справа №285/1206/17) та від 02.04.2020 (справа №823/207/18).".

У цій справі суди першої та апеляційної інстанції встановивши, що ОСОБА_1 у 1986 році як військовозобов'язаний був призваний на військові збори і в період з
23.09.1986 по 06.11.1986 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а вперше інвалідність ІІІ групи, пов'язану з виконання обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу була встановлена тільки у жовтні 2004 року, виснували, що інвалідність, яка при дотриманні часових проміжків її встановлення дає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, позивачу встановлена у понад тримісячний строк після закінчення військових зборів, у зв'язку з чим він не набув права на отримання зазначеної допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, позиція судів першої та апеляційної інстанцій, сформульована в оскаржених судових рішеннях, узгоджується з відповідним правовим висновком Верховного Суду й колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного висновку.

Суд касаційної інстанції також зауважує, що не можна вважати обґрунтованим в контексті обставин цієї справи покликання заявника на правовий висновок, який викладений в постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 826/11299/18 та від 12.03.2020 у справі № 823/238/18, про те, що в разі якщо інвалідність особі була вперше встановлена до 01.01.2014, а зміна групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності відбулись після січня 2014 року, то обмеження строком до таких правовідносин не застосовується.

Колегія суддів наголошує, що предмет спору у вказаних справах не відповідає предмету спору в справі, в якій заявник подав цю касаційну скаргу, оскільки в них спірні відносини виникли з інших фактичних обставин та за іншого правового регулювання.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 580/1131/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб