Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.10.2018 року у справі №804/2983/18

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/2983/18

касаційне провадження №К/9901/62235/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №804/2983/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" звернулося до суду з позовом до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від
05.01.2018 №000114609.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.04.2018 відмовив у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та залишив позов без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору), зі встановленням десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2018 повернув позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України - позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд 12.07.2018 постановив ухвалу від 12.07.2018 про відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі та ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.08.2018 залишив ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
29.05.2018 без змін та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1762грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" звернулося
24.09.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
16.08.2018 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. При цьому позивачем порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України "Про судовий збір".

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

За результатами розгляду клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження у справі №804/2983/18, суд виходить з такого.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження позивач вказує на наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтею 44, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в такі строки.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції направлено скаржнику супровідним листом від 27.08.2018, що підтверджується долученим до касаційної скарги документом.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, суд касаційної інстанції керується таким.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Частина 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимогу щодо долучення до позовної заяви документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, вимогами для реалізації права на звернення до суду з позовом є надання документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі. Невиконання таких вимог є підставою для ухвалення судового рішення про залишення позову без руху зі встановленням способу і достатнього строку для вчинення відповідних процесуальних дій з усунення таких недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зі змісту частини 2 статті 8 Законом України "Про судовий збір" від
08.07.2011 №3674-VІ вбачається, що суд може звільнити від сплати судового збору за наявності однієї з таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Враховуючи викладене, суд може звільнити особу, яка звертається до суду, зокрема, з позовом, від виконання обов'язку щодо сплати судового збору повністю або частково, у разі, зокрема, наявності в такої особи станом на момент звернення до суду об'єктивних перешкод фінансового (матеріального) характеру або інших умов, передбачених статтею 8 Законом України "Про судовий збір" від
08.07.2011 №3674-VІ.

Порушуючи питання про звільнення від сплати судового збору, заявник повинен надати суду показники доходів зі всіх джерел акумулювання коштів станом на момент звернення до суду.

Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач посилався на накладення арешту на всі рахунки товариства.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивував свою позицію тим, що позивач не відноситься до осіб, які звільненні від сплати судового збору, а достатніх доказів для підтвердження скрутного матеріального стану і відсутності на всіх джерелах акумулювання коштів ресурсів для виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність відмови судом першої інстанції у відстроченні сплати судового збору позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, є безумовною підставою для повернення такої позовної заяви.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку про очевидне правильне застосування судом першої інстанції при постановленні ухвали від 29.05.2018 положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

В касаційній скарзі позивач не посилається на наявність доказів, яким судами попередніх інстанцій не надавалася оцінка, або на обставини, які б перешкоджали звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про усунення недоліків позовної заяви в межах встановленого ухвалою про залишення позову без руху строку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 333, пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №804/2983/18.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 у справі №804/2983/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна І.Я. Олендер Р.Ф. Ханова