Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2020 року у справі №640/20109/19

УХВАЛА

15 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/20109/19

адміністративне провадження № К/9901/12589/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Смоковича М. І., Радишевської О. Р.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Служби безпеки України та скасувати наказ начальника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 18 листопада 2016 року № 154-ос, яким підполковник ОСОБА_1 зарахований у розпорядження;

- визнати протиправними дії Служби безпеки України, які полягають у неповному нарахуванні та невиплаті військовослужбовцю ОСОБА_1 належного грошового забезпечення за період з 02 грудня 2016 року по сьогоднішній день в порушення вимог Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 1262/2007 від 27 грудня 2007 року, та Інструкції про грошове забезпечення та витрати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої Наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року № 35/ДСК;

- зобов'язати Службу безпеки України нарахувати відповідно до вимог Інструкції про грошове забезпечення та витрати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року № 35 ДСК, та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 02 грудня 2016 року по час набуття законної сили рішення суду у цій справі з урахуванням розміру премій та надбавок, встановлених до прийняття наказу Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 18 листопада 2016 року № 154-ос, з урахуванням їх підвищення, за вирахуванням сум виплат, здійснених відповідачем у цей період.

05 грудня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

13 квітня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначені ухвалу суду першої інстанції та на ухвалу апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 травня 2020 року.

01 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Цією ж ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 640/20109/19 - залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), враховуючи вимоги пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року).

07 серпня 2020 року ухвалою Верховного Суду ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 640/20109/19 тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, враховуючи приписи пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції ~law12~ та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law13~.

Вказана ухвала Суду направлена ОСОБА_1 та його адвокату Олійнику О. О. поштою та вручена адресатам 17 серпня 2020 року та 28 серпня 2020 року відповідно, що підтверджується відповідними записами в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень.

08 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява позивача про усунення недоліків касаційної скарги, у якій в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права щодо визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Також позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 закону України "Про судовий збір", згідно з яким враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. до вказаного клопотання позивач надав відомості з Державного реєстру - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими дохід за 2019 рік становить 7250 грн.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ~law16~) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Перевірив клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, Суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частини 1 та 5 статті 77 КАС України.

Враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, разом з тим у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Перевірив клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, враховуючи відсутність підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що надані ОСОБА_1 відомості не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені, Суд дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

Судом установлено, що позивачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 01 червня 2020 року, а саме не сплачено судовий збір в установленому законом розмірі та не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали позивач не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

За приписами частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 640/20109/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді М. І. Смокович

О. Р. Радишевська