Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2019 року у справі №826/7500/17

УХВАЛА

12 червня 2019 року

Київ

справа №826/7500/17

адміністративне провадження №К/9901/16344/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
17.05.2019 у справі № 826/7500/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції у цій справі.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2018 у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі, для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначену апеляційну скаргу подано до суду з пропуском строку встановленого для цього та скаржником не порушено питання про його поновлення.

Апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене
26.10.2018, проте, апеляційну скаргу подано до суду лише 12.03.2019, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 апелянт направив до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження посилаючись на відсутність норми встановленої КАС України про заборону повторного звернення з апеляційною скаргою та відзначив, що положеннями КАС України не визначений час, коли саме протягом року, відповідно до частини 2 статті 299 КАС України, скаржник зобов'язаний звернутися повторно з апеляційною скаргою. Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин.

Розглянувши зазначене клопотання апеляційний суд дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку подачі апеляційної не можна віднести до ряду поважних причин пропуску цього строку, оскільки недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов рішення про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з таким рішенням апеляційного суду, оскільки вважає, що при зверненні до суду ним було надано усі необхідні документи для відкриття апеляційного провадження у цій справі.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки доводи скаржника ґрунтуються на неправильному розумінні положень частини 2 статті 299 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, керуючись положеннями частини 3 статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 3 статті 295 КАС України.

Згідно частини 2 статті 299 КАС України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Аналіз вищенаведених положень КАС України дає підстави вважати, що тридцяти денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути поновлений суб'єкту владних повноважень в разі його пропуску з поважних причини, проте в межах річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Тому, за відсутності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження цей строк не може бути повноважений посилаючись лише на те, що апеляційну скаргу відповідачем подано в межах річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на зазначене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статті 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 у справі № 826/7500/17.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду