Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2020 року у справі №826/7574/18

УХВАЛА

12 травня 2020 року

Київ

справа №826/7574/18

адміністративне провадження №К/9901/12219/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №826/7574/18 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

05.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020.

У травні 2018 року, Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА" (далі - позивач, ТОВ "СТ "ДОМІНАНТА") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0057411212.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу Українии проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток ТДВ "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА", за результатами якої складено акт від 04.01.2018 №44/26-15-12-12-12-35265086.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено термін сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток ТДВ "СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО "ДОМІНАНТА", задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, а саме - податкове зобов'язання 652 670 грн. сплачено 04.01.2017 р., граничний термін сплати -
30.12.2016.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 №0057411212, яким згідно зі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 5 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 140 499,30 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 14 049,93 грн., сума сплаченого податкового боргу - 140 499,31 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві податкове повідомлення рішення від 24.01.2018 №0057411212 у розмірі 14049,93 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у м. Києві, не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №826/7574/18 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від від 24.01.2018 №0057411212 у розмірі 14049,93 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №826/7574/18 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №826/7574/18 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова