Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2020 року у справі №826/5434/15

УХВАЛА

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/5434/15

адміністративне провадження № К/9901/28200/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача -Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №826/5434/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача та скасувати наказ від 26 березня 2015 року №948-о "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора організаційно-розпорядчого департаменту Державної фіскальної служби України з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора організаційно-розпорядчого департаменту Державної фіскальної служби України з 27 березня 2015 року та в цій частині допустити негайне виконання рішення суду;

- зобов'язати відповідача поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей щодо застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 28 жовтня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року, враховуючи те, що ця справа, де предметом спору є розгляд питань, які виникають з відносин публічної служби, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки, швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Водночас, підставою касаційного оскарження скаржник вказує пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України. Проте, скаржник не зазначає, яка саме частина статті 353 КАС України є підставою для касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №826/5434/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору:

Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова