Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №826/6367/18

УХВАЛА

10 вересня 2019 року

Київ

справа №826/6367/18

адміністративне провадження №К/9901/25295/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №826/6367/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головне управління ДДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
04.02.2019.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 04.02.2019 подано 02.05.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, скаржник не просить суд поновити строк на подачу апеляційної скарги та не надає жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги, що є перешкодою в прийнятті апеляційної скарги ГУ ДФС до провадження суду апеляційної інстанції то у відповідності до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 18.06.2019 ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 02.05.2019 на рішення суду від 04.02.2019, повний текст якого складено 20.02.2019 апелянт не сплатив судовий збір та пропустив строк на апеляційне оскарження, не надавши при цьому ані доказів дати отримання копії оскаржуваного рішення (на підтвердження наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 295 КАС України, для поновлення такого строку), ані клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України. Не надано таких доказів та обґрунтувань і на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2019 р., якою апелянту було роз'яснено порядок усунення недоліків апеляційної скарги та зазначено про наслідки, що застосовуватимуться до апеляційної скарги у разі неусунення таких недоліків, зокрема в частині пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору є об'єктивною причиною пропуску строку, яка не залежать від волі ГУ ДФС, що є підставою для його поновлення. Також зазначає, що незабезпечення реалізації орагнами ДФС права на оскарження рішень адміністративного суду позбавить можливості скасувати незаконні незаконні та необгрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов'язання, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до державного бюджету України.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними.

Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №826/6367/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду