Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.06.2023 року у справі №640/11558/20
Ухвала КАС ВП від 13.07.2021 року у справі №640/11558/20

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

Київ

справа № 640/11558/20

адміністративне провадження № К/9901/29006/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М. М., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 640/11558/20 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник), подана безпосередньо до суду.

Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 12.07.2021 на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд звернув увагу на те, що скаржником не доведено подібність правовідносин у цій справі із правовідносинами у справах № 813/4703/13-а, № 160/2636/19, у справі № 826/8114/15, № 826/17374/18, № 826/3842/17, які були предметом розгляду Верховним Судом.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є майже ідентичним до касаційної скарги, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Додатково скаржником зазначено про обставини повернення вперше поданої касаційної скарги.

Аналогічно попередній касаційній скарзі у ній міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, яке наведене без обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі. Зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права - пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, без урахування висновку, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених постановах Верховного Суду.

Однак, скаржникові було роз'яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права, обов'язковими умовами є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Обґрунтування ж визначеної скаржником підстави аналогічно попередньо поданій касаційній скарзі зводиться до викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що формальне посилання у касаційній скарзі на витяги з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргумента контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

При цьому, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині 2 статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частині 2 статті 353 КАС України.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною 2 статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв'язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною 2 статті 353 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
23.02.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від
20.05.2021.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
23.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
20.05.2021 у справі № 640/11558/20 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Гімон