Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2021 року у справі №560/562/20

УХВАЛА

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 560/562/20

адміністративне провадження № К/9901/20307/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 560/562/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.09.2019 року за № 32 про відмову в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію періодів з 01.07.1981 року по
20.07.1982 року (10 місяців 20 днів) навчання ОСОБА_1 в Житомирському технічному училищі № 4 за професією електрогазоелектрозварювальника; з 26.08.1982 року по
04.09.1984 року (2 роки 9 днів) роботи на заводі карданних валів ім. XXV з'їзду КПРС м. Херсон; з 03.12.1984 року по 30.05.1985 року (3 місяці 28 днів); з
22.10.1985 року по 12.06.1990 року (4 роки 7 місяців 21 день) роботи в Старокостянтинівському ДРСУ; з 08.04.2005 року по 04.06.2007 року в Старокостянтинівській філії АТ "Хмельницькгаз", та в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнати за ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, періоди з 01.07.1981 року по 20.07.1982 року (10 місяців 20 днів) навчання ОСОБА_1 в Житомирському технічному училищі № 4 за професією електрогазоелектрозварювальника; з
26.08.1982 року по 04.09.1984 року (2 роки 9 днів) роботи на заводі карданних валів ім. XXV з'їзду КПРС м. Херсон; з 03.12.1984 року по 30.05.1985 року (3 місяці 28 днів); з 22.10.1985 року по 12.06.1990 року (4 роки 7 місяців 21 день) роботи в Старокостянтинівському ДРСУ; з 08.04.2005 року по 04.06.2007 року в Старокостянтинівській філії АТ "Хмельницькгаз";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення в Пенсійний фонд України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області "Про результати розгляду заяви" № 11 від 20 вересня 2019 року яким ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді газоелектрозварника, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в зв'язку із відсутністю відомостей про проведення атестації робочих місць; рішення № 32 від 26.09.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на посаді газоелектрозварника, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме:

- період навчання в Житомирському технічному училищі № 4 з 01.09.1981 року по
20.07.1982 року;

- з 26.08.1982 року по 04.09.1984 року на заводі карданних валів імені XXV з'їзду КПРС м. Херсон;

- з 03.12.1984 року по 30.03.1985 року, з 22.10.1985 року по 12.06.1990 року на Старокостянтинівському ДРСУ;

- з 22.08.1992 року по 18.05.1994 року на Старокостянтинівській МПМК-31;

- з 19.05.1994 року по 27.09.1994 року на Старокостянтинівському новобудуючому комбінаті;

- з 08.04.2005 року по 04.06.2007 року, з 15.01.2013 року по 22.05.2014 року в Старокостянтинівській філії АТ "Хмельницькгаз".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 27.06.2019 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 грн., (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 560/562/20 та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Втім, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норму матеріального права та не врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення прийнятого у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Так, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 560/562/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій