Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.05.2019 року у справі №804/3680/16

УХВАЛА

07 червня 2019 року

Київ

справа №804/3680/16

провадження №К/9901/11569/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, від 18 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріата Кабінету Міністрів України, Державної служби інтелектуальної власності України про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

24 квітня 2019 року до суду касаційної інстанції електронною поштою надійшла зазначена скарга.

Верховний Суд ухвалою від 02 травня 2019 року:

Відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 804/3680/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріата Кабінету Міністрів України, Державної служби інтелектуальної власності України про зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року та від 18 травня 2018 року у справі № 804/3680/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріата Кабінету Міністрів України, Державної служби інтелектуальної власності України про зобов'язання вчинити певні дії залишив без руху. Підставою для залишення касаційної скарги без руху став пропуск строку на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції.

Також у порядку статей 169, 332 КАС України суд зауважив на необхідності приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами статей 169, 332 КАС України в частині сплати судового збору.

Скаржникові надано строк у десять днів із дня вручення копії зазначеної ухвали для надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів поважності його пропуску, а також доказів сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Копію зазначеної ухвали вручено заявникові 16 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим кодовим ідентифікатором ПАТ "Укрпошта" 0102926927628.

На виконання вимог суду позивач 13 травня 2019 року надіслав клопотання про продовження терміну подання касаційної скарги та звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 04 жовтня 2016 року та 18 травня 2018 року, а касаційну скаргу подано 24 квітня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Водночас у касаційній скарзі питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушувалось.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 332 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом із цим, на виконання ухвали від 02 травня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху позивач клопотанням від 12 травня 2019 року просив поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на статтю 20 Цивільного кодексу України, статтю 6 КАС України та статтю 8 Конституції України.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Однак, наведені позивачем мотиви не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, оскільки до предмету правового регулювання статті 20 Цивільного кодексу України, статті 6 КАС України та статті 8 Конституції України, на які посилається позивач у своєму клопотанні, не належать питання, пов'язані з визначенням часових меж, обчисленням і поновленням цього строку, а тому не можуть бути застосовані касаційним судом при наданні оцінки обставинам, що вказані особою, яка подає касаційну скаргу, на обґрунтування поважності причин пропуску вищезазначеного строку.

Більше того, як уже зазначено підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Разом з тим, матеріали касаційної скарги не містять жодних обґрунтувань щодо наявності обставин, що свідчать про поважність пропуску строку на касаційне оскарження, та не містять відповідних доказів.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що вказані позивачем обставини не можуть бути визнані поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень.

Інших підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження автор скарги не навів.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвал Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, від 18 травня 2018 року у справі № 804/3680/16.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, від 18 травня 2018 року у справі № 804/3680/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріата Кабінету Міністрів України, Державної служби інтелектуальної власності України про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. А. Губська