Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.06.2021 року у справі №460/2985/20

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

Київ

справа №460/2985/20

адміністративне провадження №К/9901/26181/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А., суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області (ГУ ДПС) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Моделпак" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 06.10.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021, позов задовольнив частково.

15.07.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі в частині задоволення позовних вимог.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам КАС щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини 1 статті 329, пункту 4 частини 2 та частини 4 статті 330 КАС.

У касаційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції від 11.05.2021 ГУ ДПС отримало 14.05.2021, інші підстави відповідач не вказує.

Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 329 КАС касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга цієї статті).

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 1 статті 329 КАС (частина третя цієї статті).

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена у відкритому судовому засіданні
11.05.2021, повний текст судового рішення виготовлено 14.05.2021 та у цей день, як зазначає відповідач у касаційній скарзі, отримана ГУ ДПС. Отже, останній день на подання касаційної скарги - 14.06.2021 (перший після вихідного дня робочий день). Водночас, касаційну скаргу на судове рішення відповідач подає 15.07.2021.

Разом з тим, згідно з даними Діловодства спеціалізованого суду ухвалою Верховного Суду від 16.06.2021 (адміністративне провадження №К/9901/21531/21) касаційну скаргу ГУ ДПС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
11.05.2021 у справі №460/2985/20 було повернути скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС. В цій ухвалі Суд встановив, що касаційну скаргу відповідач подав до Верховного Суду 14.06.2021.

Отже, до цього відповідач звертався із касаційною скаргою до Верховного Суду і ця касаційна скарга була подана відповідачем з дотриманням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 КАС. Однак, згідно з ухвалою Верховного Суду 16.06.2021 була повернута як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Копію ухвали Верховного Суду від 16.06.2021 відповідач отримав 22.06.2021 (згідно з даними реєстраційної картки поштового повідомлення: 0102933325277).

Повторно ГУ ДПС подало касаційну скаргу 15.07.2021 (згідно з поштовим штемпелем на конверті).

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини 8 статті 169, частини 2 статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом.

Суд зазначає, що вчасна реалізація суб'єкта владних повноважень права на касаційне оскарження вперше є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали після повернення касаційної скарги у зв'язку недотриманням особою встановленого нормами процесуального права порядку звернення до суду є певною відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Отже, вказані у касаційній скарзі підстави пропуску строку на касаційне оскарження не приймаються як поважні.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження відповідач вказав пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС, ГУ ДПС зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норму статті 127 Податкового кодексу України (ПК) та статей 71, 90 КАС без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від
12.11.2020 у справі №819/625/14-а, від 12.09.2019 у справі №806/1537/16, від
21.01.2020 у справі №820/11382/15, від 24.11.2020 у справі №816/2501/15, від
22.07.2020 у справі №620/4127/18.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються оцінки доказів у справі. Такі доводи відповідають підставам касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 328 та частиною 2 статті 353 КАС. Однак, відповідач таку підставу касаційного оскарження не зазначає.

ГУ ДПС слід мати на увазі, що нормами частини 2 статті 353 КАС встановлена вимога щодо зазначення у касаційній скарзі, зокрема, які докази суд не дослідив, або які клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд відхилив, або обставини, які суд встановив на підставі недопустимих доказів.

Крім того, постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №819/625/14-а та від 22.07.2020 у справі №620/4127/18 про направлення справи на новий розгляд, на які посилається відповідач як приклад неоднакового застосування норми права, відповідно до частини 6 статті 353 КАС не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи. Відтак посилання на такі постанови як на такі, що містить висновок щодо застосування норм права, який відповідно до частини 5 статті 242 КАС повинні враховувати суди при розгляді інших справ не має правової підстави.

Також ГУ ДПС підставою касаційного оскарження вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника така норма повинна застосовуватися.

Водночас, на обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження відповідач зазначає лише про відсутність висновку Верховного Суду щодо документального підтвердження даних бухгалтерського обліку та застосування довільної методології обрахунку у випадку, якщо кількість переданої сировини (гофрокартону) у виробництво не відповідає кількості відходу готової продукції (гофроящики) та відходів.

У зв'язку з викладеним, відповідачу слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги; далі - ~law33~) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень з позовом до суду позивач звернувся у квітні 2020 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідач оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог майнового характеру на суму 4' 437' 072,48 грн (податкові - повідомлення рішення про грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій) та двох вимог немайнового характеру (податкові - повідомлення рішення від 31.01.2020 №00001040501, №00001010501).

Згідно з ~law34~ №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до ~law35~ (у редакції, чинній на час подання позову; далі - так само) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (~law37~).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (~law38~).

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 45' 400,00 грн ( (4' 437' 072,48 грн х 1,5% х 200%) + 2102,00 грн х 2 х 200%), але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідач до касаційної скарги не додав документ по сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС , застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС .

Згідно з положенням частини 1 статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частини 1 статті 169 КАС , протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга цієї статті).

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 1 статті 169 КАС , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними (частини 1 статті 169 КАС ).

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнення до касаційної скарги щодо підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частини 1 статті 169 КАС підстави (підстав), які б усували невідповідність касаційної скарги вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС, а також копії уточнень до касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи; документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі; заяву про поновлення строків із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду