Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.04.2020 року у справі №490/9773/17

УХВАЛА

06 квітня 2020 року

Київ

справа №490/9773/17

адміністративне провадження №К/9901/7919/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №490/9773/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних прави передбачене частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,

встановив:

19.03.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №490/9773/17.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що
06.11.2017 заступник начальника УПМП начальника відділу ОР №1 звернувся з поданням до Центрального районного суду м. Миколаєва про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.

Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 16.11.2017 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України та піддано стягненню у вигляді штрафу в сумі 43065,00грн з конфіскацією товару. Через неможливість конфіскації товару в натурі, стягнено суму 43065,00грн, а також судовий збір в сумі 320,00грн.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 28.02.2018 постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 16.11.2017 залишено без змін.

23.05.2018 постанова направлена до Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ в Миколаївської області для виконання.

24.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду, як до органу, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочення виконання постанови від
16.11.2017.

Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови судді Центрального районного Миколаєва від 16.11.2017 відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 повернуто апелянту, як таку, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Не погодившись з постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від
25.11.2019 ОСОБА_1 21.01.2020 подав апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 та направити справу до суду першої інстанції, як адміністративного суду для продовження розгляду за правилами КАС України.

17.02.2020 П'ятий апеляційний адміністративні суд постановив оскаржувану ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 16.11.2017. Постановив повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1921,00грн, а також роз'яснив скаржнику, що питання щодо виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються Центральним районним судом міста Миколаєва в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №490/9773/17, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що постанова Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019, про перегляд якої поставлено питання у касаційній скарзі, не переглядалась в апеляційному порядку апеляційним адміністративним судом, оскільки ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у даній справі.

Таким чином, оскільки постанова Центрального районного суду міста Миколаєва від
25.11.2019 не переглядалась в апеляційному порядку апеляційним адміністративним судом, вона не може бути оскаржена в суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, подана ОСОБА_1 касаційна скарга на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 у справі №490/9773/17 не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвал (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до принципу спеціалізації Законом визначено види і повноваження місцевих судів: загальні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом; господарські суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції; адміністративні суди, які розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються Законом.

Отже судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто визначено предметне коло справ, які розглядаються адміністративними судами.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених пунктом 3 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що справа та заява ОСОБА_1 відстрочку виконання постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від
16.11.2017 були розглянуті Центральним районним судом міста Миколаєва за правилами встановленими в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову про адміністративне правопорушення Центральний районний суду міста Миколаєва не діяв, як адміністративний суд в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому П'ятий апеляційний адміністративний суд не є апеляційним судом в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Отже, враховуючи те, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 у справі №490/9773/17 не підлягає розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у даній справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №490/9773/17.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.11.2019 та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №490/9773/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних прави передбачене частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф Ханова

Судді Верховного Суду