Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.10.2019 року у справі №826/14871/18

УХВАЛА

06 листопада 2019 року

Київ

справа №826/14871/18

адміністративне провадження №К/9901/30544/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендер І. Я.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року

у справі №826/14871/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖЕНЕРГО"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖЕНЕРГО" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №621510/40338501 від 29 березня 2018 року; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 27 вересня 2017 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖЕНЕРГО" датою її фактичного надходження - 11 жовтня 2017 року.

Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі №826/14871/18, у якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 24 вересня 2018 року відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №621510/40338501 від 29 березня 2018 року; зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 27 вересня 2017 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖЕНЕРГО" датою її фактичного надходження - 11 жовтня 2017 року.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у Квитанції необхідно чітко зазначати перелік документів, що потребується для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної за Переліком № 567. Не зважаючи на це, відповідачем у Квитанції зазначено: "Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК В ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567", що є грубим порушенням пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 статі 201 Податкового кодексу України.

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статями 12, 248, частиною 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі №826/14871/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖЕНЕРГО" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер