Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.07.2021 року у справі №323/939/21

УХВАЛА

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 323/939/21

адміністративне провадження № К/9901/22558/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

перевірив касаційну Оріхівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №323/939/21 за позовом Оріхівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

УСТАНОВИЛ:

Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, у якому просило продовжити строк затримання громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянство не встановлено, в Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на шість місяців з метою забезпечення його ідентифікації та подальшого забезпечення примусового видворення за межі України.

23 квітня 2021 року рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області позов задоволено.

Продовжено строк затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянство не встановлено, в Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України на шість місяців з метою забезпечення його ідентифікації та подальшого забезпечення примусового видворення за межі України.

18 травня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року у справі № 323/939/21, прийнято нове рішення. В позові відмовлено.

На зазначену постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 червня 2021 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Предметом розгляду даної справи є продовження строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення на строк шість місяців.

Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2020 року затримано громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщено його до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України з метою його ідентифікації (документування свідоцтвом на повернення до Батьківщини) та забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення за межі України. Рішенням головного спеціаліста Оріхівського РС УДМС України в Запорізькій області Верховської Г. В. затримано громадянина ОСОБА_1 та поміщено до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громад в Україні ДМС України з метою його ідентифікації (документуванням свідоцтвом на повернення до Батьківщини) строком на шість місяців та забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення за межі України. 30 квітня 2021 року закінчився встановлений строк тримання відповідача у Миколаївському ПТПІ.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано доказів щодо належного та своєчасного вжиття заходів щодо ідентифікації та документування відповідача в установленому порядку, тому відсутні підстави для задоволення позову та продовження строку затримання на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення відповідача, який підлягає примусовому видворенню за межі України.

Отже, виходячи з предмету спору та статусу позивача, який є іноземцем і перебуває на території України, спір, що виник між сторонами віднесено до справ незначної складності, рішення у яких не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанову суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оріхівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №323/939/21 за позовом Оріхівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська