Історія справи
Ухвала КАС ВП від 21.02.2019 року у справі №826/16336/17
Ухвала ВП ВС від 10.09.2019 року у справі №826/16336/17

УХВАЛА02 серпня 2019 рокуКиївсправа №826/16336/17адміністративне провадження №К/9901/4313/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзний І. В., судді Коваленко Н. В. та судді Чиркіна С. М., розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Вівдиченко Т. Р., Файдюка В. В., Чаку Є. В. від 14 січня 2019 року,ВСТАНОВИВ:У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича від 24 жовтня 2016 року № 32004412 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що міститься за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року, закрито провадження в адміністративній справі.Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач вважає, що внаслідок реєстрації відповідачем права власності на нерухоме майно за третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг", порушено його право на таке нерухоме майно.Тобто спір має характер приватноправового, оскільки полягає у встановленні або спростуванні права власності, правомірності виникнення такого права за тим чи іншим його суб'єктом, а оскаржувані рішення відповідача по суті є реалізацією волі власника на відчуження майна третій особі в справі.Суд апеляційної інстанції зазначив, що в даній справі позовні вимоги стосуються захисту приватних інтересів шляхом припинення цивільних прав і обов'язків інших осіб, в основі даного спору лежить спір про право, у зв'язку з чим цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства України.
Касаційну скаргу подано 12 лютого 2019 року.Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Желєзного І. В., суддів Саприкіну І. В. та Чиркіна С. М.Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Желєзного І. В., суддів Коваленко Н. В. та Чиркіна С. М.В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову є незаконність рішення відповідача за наслідками здійснення розпорядчих функцій, в позові жодним чином не ставиться питання законності набуття третьою особою прав на нерухоме майно, тому цей спір не є похідним від спору про право і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини
6 статті
346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.Враховуючи, що учасник справи оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини
6 статті
346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Конституційний Суд України у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 прийшов до наступних висновків. Відповідно до частини
2 статті
3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною.Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями
Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини
2 статті
55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною
2 статті
6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.Відповідно до статті
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.Відповідно до пункту
1 статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (рішення Європейського суду з прав людини у справі
"Ґолдер проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1975 року (
"Golder v. the United Kingdom" № 4451/70).Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі
"Станєв проти Болгарії" від 17 січня 2012 року ("Stanev v. Bulgaria" № 36760/06).
Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).Керуючись статтями
341,
345,
346,
347,
355,
359 КАС України,УХВАЛИВ:Передати справу № 826/16336/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селінг", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: Н. В. КоваленкоС. М. Чиркін