Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.10.2021 року у справі №826/5634/16

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 826/5634/16

адміністративне провадження № К/9901/31797/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 826/5634/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлдвайд Мануфакчурінг, І. Д." до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіа-Трейдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-пак", Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокопі", Товариство з обмеженою відповідальністю "В. М. ", Приватне підприємство "Вітос Принт", Іноземне підприємство "Логін" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИЛА:

26.08.2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 826/5634/16 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано
25.08.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права у зв'язку з неврахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 815/3310/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 826/26660/15,14 травня 2019 року у справі № 826/6838/18, від 08 жовтня 2019 року у справі № 826/6836/18, від 05 травня 2020 року у справі №826/14426/16, від 21 січня 2020 року № 826/6170/16.

Частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що посилання скаржника на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах є необґрунтованими з огляду на посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судом таких правових позицій Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та досліджених ними доказів в частині документального підтвердження господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 31 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 826/5634/16 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І. А. Васильєва