Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.04.2020 року у справі №160/7115/19

УХВАЛА

Київ

01 квітня 2020 року

справа №160/7115/19

адміністративне провадження №К/9901/9407/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року

у справі № 160/7115/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/7115/19, предметом спору у якій є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 19.07.2019 № 4368-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

13 листопада 2019 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 № 4368-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Оптімус Конекшн".

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що письмовий запит податкового органу від 06.06.2019 № 66228/10/04-36-51-41 не відповідає вимогам статті 73 Податкового кодексу України, а саме, не містить печатку податкового органу, а тому у платника податків не виникає обов'язок по наданню інформації за таким запитом і, як наслідок, у податкового органу відсутні правові підстави для призначення перевірки відповідно до підпунктів
78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/7115/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 826/9082/15.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, бути оформленим у відповідності до закону, а також, містити печатку контролюючого органу.

Обов'язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає виключно за умови оформлення запиту згідно з вимогами пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Відсутність печатки контролюючого органу на запиті про надання інформації, не зазначення у останньому підстав для направлення та/або зазначення підстав, не передбачених Кодексом, недотримання інших вимог є порушенням порядку його оформлення (складання), що у свою чергу призводить до виникнення у платника податків права не надавати запитувану інформацію.

Відтак, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому відсутня печатка податкового органу, платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Аналізуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №160/7115/19 відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/7115/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер