Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2018 року у справі №815/1969/18

УХВАЛА

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/1969/18

адміністративне провадження №К/9901/62336/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИЛ:

ГУНП в Одеській області звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця Щеглової Є.В. щодо неналежного розгляду заяв і клопотань ГУНП в Одеській області по виконанню виконавчого провадження ВП №54896121 від 12 жовтня 2017 року, визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є.В. щодо направлення до Прокуратури Одеської області повідомлення про можливе вчинення злочину у виконавчому провадженні ВП №54896121 від 12 жовтня 2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є.В. щодо неналежного розгляду заяв і клопотань ГУНП в Одеській області по виконанню виконавчого провадження ВП №54896121 від 12 жовтня 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець