Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №140/713/19

УХВАЛА

29 серпня 2019 року

Київ

справа №140/713/19

адміністративне провадження №К/9901/23827/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №140/713/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця ДФС 14.08.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргу до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №140/713/19, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС, суд виходить з наступного.

Керуючись частиною 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що відкриваючи провадження у справі №140/713/19 Волинський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на підставі статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС від 14.02.2019 №UА205040/2019/000036/2 про коригування митної вартості товарів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач, як на підставу для відкриття касаційного провадження посилається на те, що вказана справа має виняткове значення для Волинської митниці ДФС, утім такі доводи відповідача не підтверджені жодними доказами.

Вказуючи в поданій касаційній скарзі на винятковість розглядуваної справи відповідач також не наводить жодних обґрунтованих доводів, які б свідчили, що справа №140/713/19 має значний суспільний інтерес, як і не наводить доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково.

Посилання Волинської митниці ДФС на неправильну оцінку доказів судами попередніх інстанцій не може вважатись питанням права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також свідчити про винятковість даної справи

Таким чином, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від
26.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
17.07.2019 у справі №140/713/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду