07.02.2020 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Суд: Керування автомобілем за наявності тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами прирівнюється до керування авто без посвідчення водія (Івано-Франківський апеляційний суд № 339/272/19 від 10.12.2019)

Суд: Керування автомобілем за наявності тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами прирівнюється до керування авто без посвідчення водія (Івано-Франківський апеляційний суд № 339/272/19 від 10.12.2019) - 0_45741500_1581079955_5e3d5d936fb18.jpg

Фабула судового акту: Закон України «Про виконавче провадження», а саме норми частини дев’ятої статті 71 містять положення застосування яких спрямоване стимулювання боржників зі сплати аліментів своєчасно сплачувати останні.

Так зазначена норма вказує на те, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У подальшому з метою удосконалення застосування вказаної норми КУпАП було змінено та ст. 126 КУпАП стала передбачатись адміністративна відповідальність за керування автомобілем у разі наявності тимчасового обмеження боржника у праві керування.

У даній справі на водія, до якого застосовувалось згадане обмеження працівником поліції було складено протокол про вчинення адмінправопорушення.

Судом вказаного водія було притягнуто до відповідальності та накладено штраф.

Однак, водій оскаржив таке рішення в апеляційному порядку та свою скаргу вмотивував тим, що в день складання на нього вказаного протоколу заборгованість з аліментів було повністю погашена, однак постанову про скасування вказаного обмеження держвиконавцем булу винесено лише через два місяці.

А тому складання протоколу та рішення суду першої інстанції є незаконними.

Апеляційний суд вказані доводи ґрунтовними не визнав та у своїй постанові вказав про таке.

Положеннями ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Вказана постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушені їх права та законні інтереси.

Дія постанови державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами припиняється після погашення заборгованості по аліментах відповідною постановою державного виконавця.

Враховуючи те, що на час як складання протоколу так і винесення судом постанови про притягнення до адмінвідповідальності заборгованість погашена не була, а постанова ДВС була чинною місцевим судом прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Аналізуйте судовий акт: Строк на апеляційне оскарження рішень у справах про адмінправопорушення ПІДЛЯГАЄ поновленню (ВС/КАС № 212/2354/18 від 17.04.2018)

Постанова у справі про адміністративне правопорушення ПДР має містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою такого правопорушення, (Солом'янський районний суд м. Києва, справа № 760/21518/17, 17.10.18)

Рішення у справах про накладення стягнень за адміністративні правопорушення ухвалені в порядку, передбаченому КУпАП, не оскаржуються у касаційному порядку (ВСУ від 21 грудня у справі № 21-2366а16)

Справа № 339/272/19

Провадження № 33/4808/22/20

Категорія ст.126 ч.3 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобам на строк три місяці, також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп., -

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14 вересня 2019 року о 14 год. 53 хв. в с. Чорнобаївка Херсонської області в порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», на 52 км автодороги Одеса-Мелітополь керував транспортним засобом MAN д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом постановою державного виконавця № 52383105 від 03 квітня 2019 року .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді винесена з порушенням права учасників процесу на справедливий, неупереджений розгляд справи з метою захисту прав, свобод та інтересів особи і підлягає скасуванню.

Звертає увагу на те, що справа була розглянута судом за його відсутності, чим порушено його право на захист.

Вважає, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи, не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи.

Звертає увагу на те, що в нього було вилучено посвідчення водія, однак видано тимчасовий талон на керування транспортним засобом, а тому він на законних підставах керував транспортним засобом.

Зокрема, 14.09.2019 року заборгованість по сплаті аліментів ним була погашена, проте тільки 29.11.2019 року державним виконавцем була винесена постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. Вказує, що він був переконаний в тому, що після погашення заборгованості, державний виконавець постановив постанову про скасування зазначеного обмеження.

Звертає увагу на те, що в нього на утриманні троє дітей, єдиним засобом для існування є його робота водієм, проте на даний час така можливість в нього відсутня по причині позбавлення його права керування транспортними засобами.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги і просив скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції за відсутності даних про те, що він належним чином повідомлений про розгляд справи безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.

Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово приймав заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи і останній знав про те, що в провадженні суду перебуває на розгляді справа про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Так, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про розгляд справи судом 10 грудня 2019 року, в судове засідання не з`явився без поважних на те причин, у зв`язку з чим суд обґрунтовано розглянув справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, є законним та обґрунтованим, оскільки повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів по справі.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №250826 від 14 вересня 2019 року ОСОБА_1 14 год. 53 хв. в с. Чорнобаївка 52 км. Херсонської області А/Д Одеса-Мелітополь, в порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», керував транспортним засобом MAN д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом на підставі постанови державного виконавця № 52383105 від 03 квітня 2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ВПП капралом поліції Шевченком Є.М, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

В графі пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 власноручно зазначив, що не згідний з діями поліцейського.

Посвідчення водія у ОСОБА_1 були вилучені та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.

Ст. 126 ч. 3 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Вказана постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

При вирішенні питання про законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП апеляційний суд перевіряє наявність відповідного тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, обізнаність правопорушника про наявність такого обмеження та свідоме порушення правопорушником встановленого щодо нього обмеження керування транспортними засобами.

Згідно наявної у матеріалах справи про адміністративне правопорушення копії постанови старшого державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 04 березня 2019 року, встановлено що ОСОБА_1 був тимчасово обмежений у праві керування транспортними засобами, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, відповідно до виконавчого листа № 902/39/2012 від 06 лютого 2012 року.

З вказаної копії постанови державного виконавця вбачається, що ОСОБА_1 отримав її копію 04.03.2019 року, що свідчить про те, що він був обізнаний про наявність встановленого щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вказує на те, що знав про наявність вищевказаного обмеження у праві керування транспортними засобами, однак вважав, що після погашення ним заборгованості по аліментах державний виконавець повинен скасувати тимчасове обмеження.

Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушені їх права та законні інтереси.

Зі змісту матеріалів справи та доводів ОСОБА_1 вбачається, що він знав про наявність вищевказаної постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами і не оскаржував вказану постанову у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд не перевіряє законність встановленого стосовно ОСОБА_1 обмеження щодо обмеження права керування транспортними засобами, оскільки діючим законом передбачено інший порядок перевірки рішень державного виконавця.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 знав про наявність встановленого щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами.

Враховуючи особливості національного законодавства, правовий статус постанови державного виконавця щодо обмеження у праві керування транспортними засобами, відповідні роз`яснення міністерства юстиції України щодо порядку припинення дії постанови державного виконавця про тимчасове обмеження у праві, виходячи із принципу правової визначеності, апеляційний суд вважає, що дія постанови державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами припиняється після погашення заборгованості по аліментах відповідною постановою державного виконавця.

Зокрема, апеляційний суд враховує, що факт встановлення погашення заборгованості по аліментах повинен бути встановлений саме державним виконавцем, який прийняв рішення про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Постановою старшого державного виконавця Болехівського міського відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Курилів О.С. від 29 листопада 2019 року було встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів погашена у повному обсязі та скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Зі змісту пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що він дійсно погасив заборгованість по аліментах в кінці листопада 2019 року.

Вищевказані обставини свідчать про те, що станом на 14 вересня 2019 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 не була погашена і постанова старшого державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 04 березня 2019 року, якою було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, була чинною та підлягала до виконання.

Враховуючи наведене , апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, будучи обізнаний про наявність встановленого щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами.

Призначене ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та призначене у мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції, перевіряючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 3 КУпАП, перевірив: наявність постанови державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаної постанови державного виконавця відносно обмеження його у праві керування транспортними засобами та свідоме порушення ним вказаного обмеження (а.с.17).

Суд першої інстанції належним чином перевірив вищевказані обставини та обґрунтовано встановив, що 14 вересня 2019 року ОСОБА_1 , в період дії тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, встановленого постановою Головного державного виконавця Болехівського міського відділу ДВС в Івано-Франківській області від 04.03.2019 року, керував транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності є законним та обґрунтованим і відсутні правові підстави для його скасування та закриття провадження.

На підставі наведеного, керуючись. ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

2111
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0