1. Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
3. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
4. Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред’явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
{Пункт 2 частини четвертої статті 12 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 }
5. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
6. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
{Частина шоста статті 12 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. (ВС КЦС, справа №2-2236/12 від 08.03.2023 р.)
Державний виконавець звернувся до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа. Так, за заявою стягувача виконавче провадження ще було відкрито в 2015 році, однак згодом встановлено інше місце проживання боржника, і було прийнято рішення передати виконавче провадження до іншого відділу ДВС. Однак, передати не вдалося, бо згідно акту про знищення документів виконавчого провадження такі намокли, деформовані і стали непридатними до зберігання в архіві. Потім відділи ДВС реформували утворивши нові, у підпорядкуванні міжрегіональних управлінь Мін’юсту. Рішення залишилось невиконаним.
Суд першої інстанції подання виконавця задовольнив, визнавши цілком логічним необхідність видання дублікату, бо стягувач не може відповідати за такі ситуації.
Натомість апеляційний суд - навпаки - у задоволенні подання відмовив, бо вважав, що виконавче провадження було закінчене, інші постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу чи прийняття його до виконання іншим відділом державної виконавчої служби відсутні, а на момент звернення державного виконавця з поданням до суду сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.
ВС КЦС скасував оспорювану постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишив в силі. З приводу строків - пояснив: Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: За яких умов поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа судом є протиправним (Полтавський апеляційний суд, постанова від 19.04.2021 р., справа № 554/9409/13-ц)
У лютому 2021 р. Банк звернувся до суду про поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.
Ухвалою суду заяву Банку про поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа задоволено у повному обсязі.
Поновлено строк пред’явлення до виконання виконавчого листа, ухвалено видати дублікат виконавчого листа.
Адвокат АО «Аргос» Олександр Остапенко, за погодженням з клієнтом, не погодився з мотивами викладеними в ухвалі та подав апеляційну скаргу, яка була задоволена. Ухвала суду першої інстанції скасована, у задоволенні у задоволенні заяви Банку та стягнуто з Банку на користь клієнта правову допомогу.
Суть спору: Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Пунктом 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно до матеріалів справи рішення суду набрало законної сили 01.04.2014 р., виконавчий лист було видано стягувачу 10.04.2014 р.
Відповідно до інформації наданої органом примусового виконання рішення суду в органі на виконанні перебувало виконавче провадження. 11.02.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 31.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Як визначено ч. 1, 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404 – VIII виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Отже, так як державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу 31.08.2016., останній мав звернутися до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа до 31.08.2019 р.
Згідно до матеріалів справи, стягувач звернувся із заявою до суду 26.08.2020 р., майже через рік від дати встановленої законодавством.
Судом встановлено, що Банк лише 01.06.2020 р., 27.07.2020 р. та 07.08.2020 р. звертався до державної виконавчої служби з листами, щодо ходу виконання рішення суду. В період з 11.02.2016 р. (дата відкриття виконавчого провадження) по 01.06.2020 р. Банк не вчиняв жодних дій, щодо супроводження виконавчого провадження, не звертався до державної виконавчої служби за інформацією про хід виконання рішення суду, не вчиняв інших дій зі стягнення заборгованості, хоча і був обізнаний про порушене право, й об’єктивно знав про ці обставини.
З огляду на ці обставини суд апеляційної інстанції зазначає, щоБанк не пояснив та не обґрунтував, з яких причин він як стягувач не цікавився про стан виконання судового рішення протягом чотирьох з половиною років, які поважні причини завадили банку дізнатися вчасно з урахуванням принципу добросовісності і обов`язку сумлінно користуватися своїми правами про стан виконання судового рішення.
На переконання апеляційного суду отримання стягувачем інформації про повернення виконавчого листа і знищення виконавчого провадження через чотири роки після відкриття виконавчого провадження за відсутності будь-яких даних про вжиття стягувачем заходів, які б свідчили про його зацікавленість у виконанні рішення суду на його користь, не є поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для виконання.