Історія справи

Постанова ВСУ від 21.02.2024 року у справі №922/3438/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3438/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - Бови Я.О.,

відповідача - Ігнатенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (головуючий суддя - Білоусова Я.О., судді: Пуль О.А., Тарасова І.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 (суддя Прохоров С.А.) в частині відмови у стягненні 2 804 400,00 грн штрафу

у справі №922/3438/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка +"

про стягнення 2 952 000,00 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі також - НЕК "Укренерго", позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка +" (далі також - ТОВ "Спецтехніка +", відповідач) про стягнення 2 952 000,00 грн штрафу в розмірі 20% вартості неякісного товару, згідно договору поставки від 16.01.2023 №2640.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.16.01.2023 НЕК "Укренерго" (покупець) та ТОВ "Спецтехніка+" (постачальник) на підставі проведеної процедури закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-02-013380-а уклали договір поставки №2640 на закупівлю за предметом: "42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання Підйомники причіпні".

2.2.За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю у порядку та строки, встановлені договором, товар (за предметом закупівлі, зазначеним у абзаці першому цього пункту договору) у кількості, за ціною, з якістю, в комплектації тощо згідно з договором, а покупець зобов`язується здійснити оплату належно поставленого товару на умовах договору.

Найменування, номенклатура, модель, опис технічних характеристик, інші характеристики та вимоги щодо якості, комплектації товару, гарантії якості, гарантії строку, документів щодо товару, його державної реєстрації та гарантії його якості, - згідно з додатком №2 до договору.

2.3.Ціна договору (сума визначена у договорі) становить (відповідно до специфікації додатку №1 до договору) 12 300 000 грн без ПДВ, крім того ПДВ 2 460 000 грн, а разом з ПДВ 14 760 000 грн (пункт 2.4 договору).

2.4.Відповідно до пункту 3.2.1 договору розмір авансу становить не більше 80% від ціни товару та сплачується постачальнику протягом 5 банківських днів з дати надання постачальником рахунку.

2.5.Згідно з пунктом 4.1 договору постачальник зобов`язаний поставити товар одержувачу (уповноваженому представнику покупця) до 30.12.2023 (включно), за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з додатком №2 до договору на умовах DDP Iнкотермс (в чинній редакції). Одержувачем товару за цим договором є: НЕК "Укренерго" Північне ТУОМ, НЕК "Укренерго" Східне ТУОМ.

2.6.Пунктом 4.3 договору передбачені вимоги до товару та документів, які її стосуються, зокрема зазначено, що характеристики, інші умови щодо якості товару та умов його передачі (доставки), повинні відповідати вимогам покупця, відповідати додатку №2 до договору, комплектності, маркування повинні відповідати даним (документам) виробника товару, іншим чинним на момент поставки (передачі) документам та (або) нормативним актам на такий вид товарів, тощо. При цьому, дані в таких документах не повинні суперечити умовам договору. Товар повинен бути новим, невживаним, виготовленим не раніше періоду, визначеного покупцем, відповідати іншим вимогам договору, зокрема опису згідно з додатком №2 до договору, не мати порушень умов його виготовлення, зберігання, маркування, перевезення, навантаження-розвантаження, не бути обтяжений правами третіх осіб, не перебувати під забороною відчуження (арештом), а реалізація постачальником такого товару не порушує права та законні інтереси третіх осіб, зокрема права на знаки для товарів та послуг та інші права інтелектуальної власності.

2.7.При невідповідності товару умовам договору та/або якщо постачальником не передані одночасно з товаром оформлені документи, що підлягають переданню разом з товаром відповідно до вимог покупця, чинного законодавства України, або такі документи неналежно оформлені, видаткова накладна не підписується та оформлюється документ (акт) про недоліки (пункт 4.4 договору).

2.8.За змістом пункту 4.8 договору акт про недоліки надається/направляється постачальнику для виконання. Усунення постачальником недоліків товару, в тому числі його заміна, а також усунення ним інших недоліків здійснюється протягом строку, визначеного в акті про недоліки; право визначати строк усунення недоліків належить покупцю (уповноваженому представнику покупця) при цьому постачальник несе всі витрати, пов`язані з поверненням і заміною неякісного товару (без будь-якої компенсації покупцем).

2.9.Відповідно до пункту 4.12 договору, якщо визначені згідно з актом недоліки не усунуті, то покупець після спливу встановленого строку вправі вжити заходів відповідно до чинного законодавства України, договору, в тому числі вимагати повернення авансового платежу, відмовитися від подальшої оплати, відмовитися від договору, водночас вправі вимагати сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків.

2.10.Згідно з пунктом 5.1.1 договору покупець має право відмовитися від товару у разі невідповідності умовам договору та (або) порушення строків поставки; достроково в односторонньому порядку розірвати договір.

2.11.Відповідно до пункту 5.1.2.2 договору постачальник зобов`язаний: передати товар, що відповідає договору, чинним на момент його поставки (передачі) нормативним документам, даним виробника товару, іншим документам з якості, що засвідчують дотримання постачальником вимог, зазначених в додатку №2 до договору, в інших умовах договору, з дотриманням правил перевезення (навантаження) для такого виду товару.

2.12.За змістом пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

2.13.Пунктом 7.4 договору визначено, що за порушення умов зобов`язання щодо якості товару постачальник повинен згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України сплатити покупцю штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного товару.

2.14.Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.01.2024 включно, а в частині гарантійних зобов`язань до повного виконання (щодо кожної одиниці товару) (пункт 11.1 договору).

2.15.У додатку №2 до договору викладена технічна специфікація та технічні характеристики предмета закупівлі, а саме підйомника причіпного THZB-18 у кількості 5 шт.

2.16.Відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату №20/1 від 20.01.2023 на суму 10 332 000 грн, який був оплачений позивачем згідно платіжної інструкції №АУ1-8622 від 27.01.2023.

2.17.13.06.2023 відповідачем було здійснено доставку товару до Північного ТУОМ (м. Вінниця, вул. Пирогова, 131В), але при прийомці товару було виявлено ряд недоліків, на підставі чого було складено акт про виявлені недоліки від 13.06.2023 №1, та визначено дату їх усунення або заміни товару - до 27.06.2023.

2.18.15.06.2023 здійснено доставку товару до Північного ТУОМ (м. Кропивницький, вул. Аджамська, 11), але, як зазначає позивач, при прийомці товару було виявлено ряд недоліків, про що було складено акт про виявлені недоліки №2 від 15.06.2023 та визначено дату їх усунення або заміни товару - до 29.06.2023.

2.19.20.06.2023 постачальником здійснено доставку товару до Східного ТУОМ (м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 47А), але при прийомці товару також було виявлено ряд недоліків, про що було складено акт про виявлені недоліки б/н вiд 20.06.2023 та визначено дату їх усунення або заміни товару до 04.07.2023.

2.20.Зазначені акти були підписані представниками позивача та відповідача.

2.21.Відповідачем на адресу позивача були направлені листи від 20.06.2023 вих. №20.06.23/01, від 26.06.2023 вих. №26.06.23/1, від 28.06.2023 вих. №28.06-01 із запитами щодо надання інформації для усунення недоліків та проханням продовжити строк для їх усунення на 30 календарних днів.

2.22.У відповідь позивач листами: від 29.06.2023 вих. №01/31603, від 29.06.2023 вих. №01/31580, від 04.07.2023 вих. №01/32251 зазначив інформацію щодо виявлених недоліків та відмовив у продовженні строків для їх усунення.

2.23.Відповідач листом від 03.07.2023 вих. №03.07.23/1 запропонував позивачу пониження вартості товару, що поставляється за договором поставки від 16.01.2023 №2640, а саме на 2 500 000 грн.

2.24.Позивач вказує, що виявлені недоліки та зауваження, що були вказані в актах від 13.06.2023 №1, від 15.06.2023 №2, б/н від 20.06.2023 відповідачем усунуті не були, товару належної якості у встановлені строки поставлено не було.

2.25.Позивач листом від 18.07.2023 вих.№01/34890 направив відповідачу вимогу про повернення авансового платежу у розмірі 10 332 000 грн та сплати штрафних санкцій у загальному розмірі 3 711 796,37 грн, з яких: інфляційні втрати у розмірі 553 560,75 грн, 3 % річних у розмірі 206 235,62 грн та штраф у розмірі 20% від вартості товару у сумі 2 952 000 грн.

2.26.У відповіді від 24.07.2023 за вих. №24.07.2023/1 відповідач навів свій розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, запропонував розірвати укладений між ТОВ Спецтехніка+ та НЕК Укренерго договір поставки №2640 від 16.01.2023 шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору та повернув авансовий платіж у сумі 10 322 000,00 грн, сплатив інфляційні втрати у розмірі 387 492,57 грн та 3% річних у сумі 144 365,70 грн. Вимогу щодо сплати 20% штрафу від вартості неякісного товару (згідно з пунктом 7.4 договору) у розмірі 2 952 000 грн залишив без задоволення.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 25.09.2023 у справі №922/3438/23, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 13.12.2023, позов НЕК "Укренерго" задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Спецтехніка +" на користь НЕК "Укренерго" - 147 600 грн штрафу та 44 280 грн судового збору. В задоволенні позову в частині стягнення 2 804 400 грн штрафу відмовив.

3.2.Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, враховуючи (1) відсутність доказів завдання позивачу додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, (2) добросовісність відповідача щодо своєчасного повернення авансового платежу у сумі 10 322 000 грн, сплату відповідачем на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 387 492,57 грн та 3% річних у сумі 144 365,70 грн, що певною мірою компенсує знецінення грошових коштів позивача, які були сплачені як авансовий платіж, а також (3) доводи відповідача про те, що саме з метою убезпечення товару він не доставляв його у місто Харків для належної передпродажної підготовки, а одразу направив до місць поставки, визначених договором, виснував про наявність правових підстав для зменшення розміру штрафу на 95%, що, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.НЕК "Укренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 2 804 400,00 грн та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги НЕК "Укренерго" задовольнити в повному обсязі.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 15.02.2023 у справі №920/437/22, від 16.03.2021 у справі №922/266/20, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц, від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21, від 07.11.2019 у справі №917/104/19, від 21.11.2019 у справі №916/553/19, від 07.11.2019 у справі №920/437/19, від 11.02.2020 у справі №911/867/19, від 25.02.2020 у справі №904/2542/19, щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статей 550 551 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) зменшуючи заявлений до стягнення розмір штрафу, суди попередніх інстанцій безпідставно посилались на військову агресію російської федерації, адже її наявність однаково впливає як на діяльність позивача, так і відповідача. Збройна агресія російської федерації хоч і є форс-мажорною обставиною в розумінні українського законодавства, однак не механізмом універсальної дії, а лист торгово-промислової палати не може бути абсолютним доказом неможливості належного виконання зобов`язання;

(2) договором передбачено чіткий порядок взаємодії у випадку настання обставин непереборної сили, проте позивач не отримував від відповідача повідомлення про настання обставин непереборної сили;

(3) доводи відповідача щодо наявності обставин непереборної сили, зокрема твердження щодо убезпечення товару є бездоказовими та такими, що не заслуговують на увагу;

(4) суди попередніх інстанцій безпідставно зазначили про незаподіяння позивачу збитків через порушення відповідачем умов договору, оскільки предметом цього спору є стягнення штрафу, а не збитків, відповідно позивач не повинен був доводити понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем умов договору;

(5) в силу норм статті 550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконаннмя або неналежним виконанням зобов`язання;

(6) зменшення заявленого до стягнення штрафу з 2 952 000 грн до 147 600 грн не забезпечує баланс інтересів сторін та нівелює мету існування неустойки, як відповідальності за порушення зобов`язання, та фактично звільняє відповідача від відповідальності за порушення договірного зобов`язання;

(7) оскільки позивач дійсно не поніс прямих матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, а стягнення з останнього штрафу є мірою покарання, а не способом збагачення іншої сторони, сума в розмірі 147 600 грн не є справедливою, оскільки не буде для нього стимулом не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань, а для позивача ця сума не є достатньою для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

4.4.ТОВ "Спецтехніка+" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

4.5.За твердженнями відповідача:

(1) товар, який підлягав передачі у власність позивача є якісним, що підтверджується відповідними деклараціями про відповідність, належним чином завірені копії яких були надані для залучення до матеріалів справи у суді першої інстанції. Доказів зворотного (в тому числі відповідного висновку експертизи) надано не було;

(2) відповідач знаходиться в місті Харкові, на території якого велися та ведуться активні бойові дії та обстріли міста, відтак виконуючи умови договору та бажаючи якнайшвидшого та належного виконання своїх зобов`язань, відповідач прийняв рішення одразу після розмитнення товару, доставити його на територію покупця, задля уникнення небезпеки транспортування товару у найбільш небезпечне місце;

(3) при розгляді цієї справи необхідно враховувати намагання відповідача діяти добросовісно, маючи на меті виконання умов договору, виконання зобов`язань за цим договором, а саме своєчасне повернення авансового платежу разом зі штрафними санкціями, а також неспівмірність розміру нарахованого штрафу з наслідками порушення постачальником своїх зобов`язань;

(4) сплата відповідачем на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних певною мірою компенсує знецінення грошових коштів позивача, які були сплачені як авансовий платіж, а тому при зменшенні розміру штрафних санкцій позивач не зазнає значних негативних наслідків для свого фінансового стану, спричинених відповідачем;

(5) відповідач додатково сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 738 000 грн на виконання вимоги про сплату банківської гарантії забезпечення виконання договору;

(6) позивач не тільки не поніс будь-яких збитків, а навпаки збагатився за рахунок цих правовідносин. Подання позову також є намаганням надмірно збагатитись за рахунок відповідача, що в розумінні чинного законодавства та з урахуванням всіх обставин справи є недопустимим.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 2 952 000,00 грн штрафу.

5.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині зменшення суми розміру штрафу з 2 952 000,00 грн до 147 600,00 грн.

5.4.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).

5.5.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

5.6.В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).

5.7.Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.8.Штрафними санкціями, відповідно до частини першої статті 230 ГК, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.9.Як встановили суди попередніх інстанцій, належний до сплати за умовами договору розмір штрафу становить 2 952 000 грн.

5.10.Всатновивши правомірне нарахування позивачем штрафу у вказаному розмірі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення штрафу до 147 600,00 грн (зменшення його розміру на 95%).

5.11.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.12.Відповідно до статті 233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.13.Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

5.14.Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

5.15.Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

5.16.Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність), та з дотриманням правил статті 86 ГПК, на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

5.17.Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

5.18.Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статей 551 ЦК та 233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 у справі №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

5.19.У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

5.20.Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.

5.21.Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

5.22.Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

5.23.Господарський суд повинен об`єктивно комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

5.24.При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

5.25.Застосоване у статті 551 ЦК та статті 233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

5.26.Верховний Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

5.27.Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач подав клопотання про зменшення штрафу до 147 600 грн (на 95% від заявленої суми), мотивуючи його тим, що:

(1) ТОВ "Спецтехніка+" розташоване у місті Харкові, яке знаходиться під постійними обстрілами;

(2) виконуючи умови укладеного між сторонами договору та бажаючи якнайшвидшого та належного виконання своїх зобов`язань за договором, ТОВ "Спецтехніка+" прийняло рішення одразу після розмитнення товару доставити його в місце поставки покупця, зазначене у додатку 2 до договору. Це рішення було прийнято задля уникнення небезпеки транспортування товару у найбільш небезпечне місце, у зв`язку з цим, товар не встиг пройти належну передпродажну підготовку;

(3) досить великий перелік зауважень, викладених в актах про усунення недоліків товару від 13.06.2023, 15.06.2023 та 20.06.2023, зокрема щодо відсутності документів, а саме: журналу нагляду, висновку експертної організації про можливість його безпечного використання, документів для реєстрації підйомника причіпного у Державних органах України тощо, унеможливлював виконання зобов`язань ТОВ "Спецтехніка+" у строки, які встановлені у актах. ТОВ Спецтехніка+ зверталась з відповідними листами на адресу ПРАТ НЕК Укренерго з проханням подовжити строки усунення недоліків, однак конкретної відповіді так і не отримало;

(4) оскільки відповідно до пункту 5.1.1.6 договору поставки від 16.01.2023 №2640 сторони мають право зменшувати ціну договору у разі зменшення (за взаємною згодою) ціни товару (без зміни якості товару, умов його поставки), ТОВ "Спецтехніка+" запропонувало позивачу пониження вартості товару, що поставляється за договором поставки від 16.01.2023 №2640, а саме на 2 500 000 грн, у зв`язку з чим загальна сума по договору становила б 12 260 000 грн, про що ТОВ "Спецтехніка+" зазначило у своєму зверненні до НЕК "Укренерго" (лист від 03.07.2023 за вих. №03.07.23/1);

(5) 18.07.2023 на адресу підприємства надійшла вимога вих. №01/34890 про повернення авансового платежу та сплату штрафних санкцій, яка була задоволена. Проте в частині вимог про сплату штрафних санкцій за поставку неякісного товару, дана вимога не була задоволена, оскільки товар, який повинен був бути переданий у власність позивача, є якісним, що підтверджується декларацією про відповідність на кожну одиницю товару від 27.07.2023.

5.28.Вирішуючи у цій справі питання зменшення розміру штрафу за клопотанням відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що (1) указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває на теперешній час; (2) відповідач знаходиться в місті Харків, на території якого з 24.02.2023 велися активні бойові дії та обстріли міста.

5.29.Також враховуючи (1) відсутність доказів завдання позивачу додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, (2) добросовісність відповідача щодо своєчасного повернення авансового платежу у сумі 10 322 000 грн, сплату відповідачем на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 387 492,57 грн та 3% річних у сумі 144 365,70 грн, що певною мірою компенсує знецінення грошових коштів позивача, які були сплачені як авансовий платіж, а також (3) доводи відповідача про те, що саме з метою убезпечення товару він не доставляв його у місто Харків для належної передпродажної підготовки, а одразу направив до місць поставки, визначених договором, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про наявність правових підстав для зменшення розміру штрафу на 95%, що з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

5.30.Отже, врахувавши встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення заявленого до стягнення штрафу до 147 600 грн, тобто про його зменшення на 95%.

5.31.Доводи скаржника про порушення судами частини першої статті 550 ЦК, відповідно до якої право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, Верховний Суд відхиляє, адже врахувавши при зменшенні заявленого до стягнення штрафу відсутність доказів завдання позивачу додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, суди попередніх інстанцій не виснували про відсутність у позивача права на стягнення неустойки - штрафу, а реалізуючи свої дискреційні повноваження, вважали за можливе зменшити розмір штрафу, право на стягнення якого у позивача виникло відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства.

5.32.Варто зауважити, що посилання суду першої інстанції на введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, яке, на думку скаржника, не може бути підставою для зменшення заявленого до стягнення штрафу, очевидно обумовлено лише тим, що суд врахував доводи відповідача про те, що він знаходиться в місті Харкові, територія якого перебуває під постійними обстрілами, та бажаючи якнайшвидшого та належного виконання своїх зобов`язань за договором, здійснив поставку товару одразу в місце поставки покупця задля уникнення небезпеки транспортування товару у найбільш небезпечне місце, у зв`язку з цим, товар не встиг пройти належну передпродажну підготовку.

5.33.Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди попередніх інстанцій визначали як підставу для зменшення заявленого до стягнення штрафу військову агресію російської федерації проти України та введення у зв`язку з цим в Україні воєнного стану, як про це помилково стверджує скаржник.

5.34.Посилання скаржника на (1) недотримання відповідачем умов договору, якими визначено порядок взаємодії сторін у випадку настання обставин непереборної сили, (2) порядок засвідчення форс-мажорних обставин, а також на (3) правові висновки Верховного Суду стосовно застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в України", Верховний Суд також не вважає слушними, адже суди попередніх інстанцій не виснували, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, яка може бути підставою для звільнення від відповідальності за прострочення виконання щодо поставки товару та/або зменшення заявленого до стягнення штрафу, про що зазначалось вище.

5.35.Зменшення до 147 600 грн, тобто зменшення їх розміру на 95% від заявленого розміру, жодним чином не нівелює значення штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, про що стверджує скаржник, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань. Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Правова позиція щодо наведеного викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21.

5.36.В межах цієї справи суди не встановили, що після порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару, позивач (скаржник) наполягав на належному виконанні відповідачем своїх договірних зобов`язань. Навпаки, суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками складання актів про недоліки, відповідач просив продовжити строк для їх усунення, проте позивач відмовив у продовженні таких строків та направив відповідачу вимогу про повернення авансового платежу у та сплату штрафних санкцій, на виконання якої відповідач перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 10 322 000 грн та сплату інфляційних втрат у розмірі 387 492,57 грн та 3% річних у розмірі 144 365,70 грн, що, за висновками судів попередніх інстанцій, певною мірою компенсує знецінення грошових коштів позивача, які були сплачені як авансовий платіж, що не може бути підставою для висновку, що заявлений позивачем до стягнення штраф можна розцінювати як стимулювання боржника до виконання основного зобов`язання.

5.37.Інші аргументи скаржника стосовно того, що зменшуючи розмір належного до сплати штрафу, суди невірно оцінили доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зменшення заявленого до стягнення штрафу, Верховний Суд відхиляє, оскільки оцінка таких обставин, навіть та, яка на думку однієї із сторін спору (в даному випадку скаржника), є невірною, відноситься до дискреційних повноважень судів попередніх інстанцій та не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

5.38.Під час здійснення касаційного перегляду судових рішень, в яких судами реалізовувалися дискреційні повноваження, перед судом касаційної інстанції ставляться наступні питання: чи належно суд вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; чи не є судове рішення необ`єктивним або явно несправедливим, тобто таким, що порушує баланс інтересів сторін. Вказані обставини обумовлені межами здійснення касаційного перегляду визначеними статтею 300 ГПК, відповідно до яких, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

5.39.У цій справі суди попередніх інстанцій, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК, цілком обґрунтовано виснували про можливість зменшення розміру штрафу до 147 600 грн (зменшення його розміру на 95% від заявленої суми), виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.

5.40.Верховний Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення штрафу у спірних правовідносинах до 147 600 грн (зменшення його розміру на 95% від заявленої суми), ґрунтується на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства України, зокрема статті 551 ЦК та статті 233 ГК, та відповідає сформованій та сталій судовій практиці і висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

5.41.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, правові висновки щодо застосування, зокрема, статті 551 ЦК та статті 233 ГК в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування судами вказаних норм права не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статті 233 ГК та статті 551 ЦК. Застосування судом положень статей 233 ГК та статті 551 ЦК у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 у справі №922/3438/23 в частині відмови у стягненні 2 804 400,00 грн штрафу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець