ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3491/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач, скаржник) - Болдін В.В. (адвокат, адвокатське посвідчення від 31.07.2017 №КВ001198),

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" (далі - ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", відповідач) - Івановський Ю.О. (адвокат, адвокатське посвідчення від 18.06.2012 № 0369),

розглянув касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 (суддя Петренко Н .Е. ) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (головуючий - суддя Широбокова Л.П., судді: Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.)

та касаційну скаргу ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (головуючий - суддя Широбокова Л.П., судді: Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.)

у справі № 904/3491/19

за позовом АТ "Укртрансгаз"

до ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект"

про стягнення 1 192 027,71 грн та

за зустрічним позовом ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект"

до АТ "Укртрансгаз"

про стягнення 1 447 710,37 грн.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2019 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" про стягнення заборгованісті - 1 192 027,71 грн, з яких: пеня - 1 057 837,34 грн, штраф - 134190,37 грн.

1.2. Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 549, 550, 610, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за договором від 28.08.2018 №1808000449 щодо дотримання строків постачання товару на загальну суму 75 042 930,03 грн.

1.3. У вересні 2019 року ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою та, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило суд стягнути з позивача пеню - 397 835,47 грн, 3% річних - 33 152,96 грн, інфляційні втрати - 1 016 721,94 грн, що загалом складає 1 447 710,37 грн.

1.4. Зустрічний позов обґрунтовано порушенням АТ "Укртрансгаз" умов договору щодо своєчасної оплати поставленого відповідно до договору від 28.08.2018 № 1808000449 товару та посиланнями на положення статей 193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 526, 527, 530, 551 ЦК України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 про виправлення описки у резолютивній частині рішення: первісний позов АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" на користь АТ "Укртрансгаз" пеню у сумі 528 918,67 грн, штраф у сумі 67 095,19 грн, судові витрати у сумі 17 880,42 грн; в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено; зустрічний позов ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" до АТ "Укртрансгаз" задоволено; стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" пеню у сумі 397 835,47 грн, 3% річних у сумі 33 152,96 грн, інфляційні втрати у сумі 1 016 721,94 грн, судові витрати у сумі 21 715,66 грн.

2.2. Рішення суду першої інстанції щодо первісного позову мотивовано доведеністю порушення ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" термінів поставки, передбачених пунктом 5.2 Договору. Розрахунки, надані АТ "Укртрансгаз", є арифметично та методологічно правильними, тому позовні вимоги про стягнення пені та штрафу є обґрунтованими. Місцевим господарським судом задоволено клопотання ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" про зменшення розміру штрафу та неустойки на 50% з посиланням на наявність підстав, визначених статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України.

Щодо зустрічного позову суд першої інстанції вважав доведеним порушення АТ "Укртрансгаз" термінів розрахунків, передбачених Договором, з огляду на те, що 07.03.2019 сторонами укладено Додаткову угоду від 07.03.2019 № 3, якою змінено суму договору та залишено без змін інші умови договору, зокрема і щодо строків сплати коштів за отриманий товар. Місцевим господарським судом зазначено про необхідність обрахування 45 календарних днів, передбачених пунктом 4.2 Договору, з 27.02.2019, враховуючи те, що остання поставка товару відбулася 26.02.2019.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020: апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 у справі №904/3491/19 змінено у частині стягненої за зустрічним позовом суми пені, 3% річних та скасовано у частині стягнення інфляційних втрат 1 016 721,94 грн; у частині вимог первісного позову рішення суду залишено без змін, здійснено зарахування відповідно до частини одинадцятої статті 238 та частини одинадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим резолютивну частину рішення викладено у такій редакції: первісний позов задоволено частково в частині вимог про стягнення з ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" на користь АТ "Укртрансгаз" пені 528 918,67 грн, штрафу 67 095,19 грн та витрат зі сплати судового збору 17 880,42 грн; у решті первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково у частині вимог про стягнення з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" пені 197 276,64 грн, 3% річних 16 439,73 грн та витрат зі сплати судового збору 3 205,75 грн; у решті зустрічного позову відмовлено; здійснено зарахування грошових сум і витрат у справі та стягнуто з ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" на користь АТ "Укртрансгаз" грошові кошти - 382 297,49 грн та витрати зі сплаті судового збору 14 674,67 грн; стягнуто з ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" на користь АТ "Укртрансгаз" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги 27 764,86 грн.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- суд першої інстанції визнав правильним розрахунок пені та штрафу, що не оспорюється сторонами, оскільки АТ "Укртрансгаз" оспорює, зокрема, зменшення пені та штрафу на 50%, а ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" рішення суду не оскаржено;

- у суду першої інстанції були підстави для зменшення неустойки на 50%; АТ "Укртрансгаз" не надало доказів на підтвердження того, що місцевим господарським судом не було враховано інтереси АТ "Укртрансгаз", його скрутний фінансовий стан, стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а невиконання ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" умов договорів призводить до великих збитків АТ "Укртрансгаз" та провокує ризики сталої роботи ГТС України;

- поставка товару здійснена в повному обсязі 27.02.2019, на час укладання додаткової угоди 07.03.2019 АТ "Укртрансгаз" знало про завершення обсягів поставки, сторони дійшли обопільної згоди щодо зменшення обсягів товару, та відлік строку на його оплату розпочинається саме з наступного дня після завершення поставки, тобто з 28.02.2019. Отже, оплата товару повинна бути здійснена до 13.04.2019 включно, втім, з урахуванням того, що 13.04.2019 припадає на вихідний день (субота), в силу положень частини п`ятої статті 264 ЦК України зобов`язання повинно бути виконано в перший робочий день, тобто 15.04.2019; частину зобов`язань щодо оплати товару АТ "Укртрансгаз" виконано з простроченням, а саме 17.04.2019 - 40 000 000,00 грн (прострочення складає 1 день), 18.04.2019 - 25 000 000,00 грн (прострочення складає 2 дні), 19.04.2019 - 36 672 194,49 грн (прострочення складає 3 дні);

- АТ "Укртрансгаз" не подавало до суду першої інстанції клопотання про зменшення неустойки;

- безпідставним є збільшення заборгованості на індекс інфляції за квітень 2019 року, з огляду на лист Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", відповідно до якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня;

- на підставі частини одинадцятої статті 238 та частини одинадцятої статті 129 ГПК України апеляційний суд провів зустрічне зарахування грошових сум та витрат у справі та стягнув різницю на користь позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "Укртрансгаз", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 904/3491/19 у частині незадоволених позовних вимог АТ "Укртрансгаз" про стягнення з ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" штрафних санкцій за прострочення поставки у розмірі 596 013,86 грн (528 918,67 грн - пеня, 67 095,19 грн - штраф); ухвалити у цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити повністю; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 904/3491/19 у частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" до АТ "Укртрансгаз"; ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" до АТ "Укртрансгаз" відмовити у повному обсязі.

3.2. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", з урахуванням уточненої касаційної скарги від 27.05.2020, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 904/3491/19 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1.1. Касаційна скарга АТ "Укртрансгаз" подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.09.2018 у справі № 910/21803/17 та від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17 у подібних правовідносинах.

4.1.2. АТ "Укртрансгаз" вважає, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права (щодо первісного позову - повністю, за зустрічним позовом - в частині стягнення з АТ "Укртрансгаз" пені та процентів річних), що призвело до порушення майнових інтересів АТ "Укртрансгаз":

- щодо неправильного застосування норм матеріального права у частині зменшення розміру штрафних санкцій на 50 % за первісним позовом скаржник зазначає, що за первісним позовом суди обох інстанцій зменшили розмір штрафних санкцій на 50% від ціни позову на користь ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", посилаючись на внутрішнє переконання при оцінці доказів (стаття 86 ГПК України) та право, передбачене частиною першою статті 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, проте, на думку скаржника, внутрішнє переконання суду при оцінці доказів обмежується самою діяльністю суду, пов`язаною з безпосереднім дослідженням доказів, і не породжує його право щодо застосування або не застосовування норми права у тих правовідносинах, що мають пряме, безпосереднє правове регулювання, оскільки такі норми права повинні бути застосовані до цих правовідносин в силу закону, а не за внутрішнім переконанням суду.

- судами не застосовано спеціальну норму права (статтю 652 ЦК України), якою врегульовано відносини двох учасників цивільних правовідносин у цій ситуації.

АТ "Укртрансгаз" вказує на те, що, вивчивши листи і документ Торгово-промислової палати України (далі - ТПП), надані ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" під час виконання договору, АТ "Укртрансгаз" відмовило ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" у внесенні змін у договір у частині подовження строків поставки у зв`язку з тим, що відомості, які містяться у даних листах і документі ТПП України, жодним чином не впливали на можливість ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" виконати свої зобов`язання з виконання договору вчасно, тобто між заявленими контрагентом обставинами та його можливістю належним чином виконувати зобов`язання за договором відсутній причинно-наслідковий зв`язок. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" не передало спір на розсуд суду на підставах, встановлених частиною другою статті 652 ЦК України, тим самим погодившись з позицією АТ "Укртрансгаз" про відсутність підстав для внесення змін у договір і подовження строків поставки.

Скаржник зазначає, що оскаржувані рішення і постанова не називають причин, з яких суд виходив при відхиленні практики Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 05.09.2018 у справі 910/21803/17) у подібних правовідносинах, про яку заявило АТ "Укртрансгаз" під час розгляду справи.

4.1.3. Щодо неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи у частині часткового задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, скаржник зазначив таке.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову у справі, виходив з того, що:

- укладаючи додаткову угоду, сторони усвідомлювали, що остання поставка здійснена до укладання угоди від 07.03.2019 № 3, проте нових строків сплати коштів за отриманий товар сторони не погодили, залишивши всі інші істотні умови незмінними; - 27.02.2019 починається відлік 45 календарних днів, що передують обов`язку відповідача за зустрічнім позовом по здійсненню оплати за поставлений товар;

- оплата товару повинна бути здійснена до 13.04.2019 включно, втім, з урахуванням того, що 13.04.2019 припадає на вихідний день (субота), в силу положень частини п`ятої статті 264 ЦК України зобов`язання повинно бути виконано в перший робочий день, тобто 15.04.2019;

- тому частина зобов`язань щодо оплати товару позивачем виконана з простроченням, а саме 17.04.2019 - 40 000 000,00 грн (прострочення складає 1 день), 18.04.2019 - 25 000 000,00 грн (прострочення складає 2 дні), 19.04.2019 - 36 672 194,49 грн (прострочення складає 3 дні).

Проте скаржник не погоджується з такою позицією суду, оскільки АТ "Укртрансгаз" заперечувало завершення поставки 27.02.2019 та вважало, що і 27.02.2019, і у наступні дні тривало прострочення поставки товару.

Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин частини першу та третю статті 653 ЦК України та не навели відповідних міркувань і мотивів у рішенні і постанові про те, що задоволення первісного позову (навіть при зменшенні розміру штрафних санкцій) повністю виключає задоволення зустрічного позову, оскільки, виходячи із встановлених судами обставин справи, суди обох інстанцій за первісним позовом встановили, що прострочення поставки тривало до 07.03.2019 (тому, що період прострочення за первісним позовом становить з 26.01.2019 - 07.03.2019), а за зустрічним - до 27.02.2019.

Скаржник наголошує на тому, що АТ "Укртрансгаз" і ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" не застосовували положення частини третьої статті 631 ЦК України та частини сьомої статті 180 ГК України - щодо початку дії зміни зобов`язання у минулому. Таким чином, зміни, внесені у Договір додатковою угодою від 07.03.2019 № 3 щодо зменшення обсягу товару та загальної суми договору, набрали чинності саме 07.03.2019, а не 27.02.2019, що залишено судами поза увагою і що призвело до безпідставного задоволення зустрічного позову.

4.2. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" касаційна скарга подана на підставі пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

4.2.1. В уточненій касаційній скарзі ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" вказує, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме статей 77, 76, 86 ГПК України, а тому, на думку скаржника, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.2.2. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", посилаючись на частини першу та другу статті 67 Кодексу законів про працю, вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано зменшено розмір штрафних санкцій заявлених до АТ "Укртрансгаз" на підставі скорочення терміну прострочення оплати товару з причини співпадання останнього дня виконання зобов`язань з нібито вихідним днем - суботою. Так, скаржник стверджує, що субота є робочим днем для банківської установи, та будь-які платежі виконуються за наявності відповідного платіжного доручення, однак судом апеляційної інстанції не досліджувався установлений графік роботи підприємства АТ "Укртрансгаз".

4.2.3. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" вважає, що апеляційним господарським судом ухвалено рішення з порушенням статей 77, 86 ГПК щодо допустимості доказів та їх оцінки, шляхом встановлення обставин (співпадіння останнього дня оплати за товар з вихідним днем та, як наслідок, перенесення цього обов`язку на перший робочий і зменшення розміру штрафних санкцій), що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів.

4.2.4. Також скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права - статей 334, 664, 712 ЦК України, статті 265 ГК України. Водночас скаржник вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування тлумачення "сontra proferentem" у подібних правовідносинах, за наявності неузгоджених між собою умов Договору з приводу дати поставки товару.

4.2.5. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених постановах від 02.05.2018 у справі № 910/16011/17 та від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц.

4.2.6. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" посилається і на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р та постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки вони, на думку скаржника, суттєво звужують права ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", забезпечені положеннями статті 625 ЦК України, яким гарантується право кредитора на сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

5. Позиція учасників справи викладена у відзивах на касаційні скарги

5.1. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" 25.05.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

5.2. Відповідач зазначає про існування судової практики зі спору між тими ж сторонами, викладеної Верховним Судом у постанові від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18 щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК України.

5.3. ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" вважає, що днем остаточної поставки товару в повному обсязі є 26.02.2019, і саме з 27.02.2019 починається відлік 45 календарних днів, що передують обов`язку АТ "Укртрансгаз" щодо здійснення оплати за поставлений товар. Днем настання обов`язку з оплати поставленого АТ "Укртрансгаз" товару є 13.04.2019, а тому, на думку ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", твердження АТ "Укртрансгаз" про здійснення своєчасної оплати є помилковими.

5.4. На електронну адресу Касаційного господарського суду від АТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", підписаний ЕЦП, в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника, просить залишити без задоволення касаційну скаргу ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект".

5.5. АТ "Укртрансгаз" стверджує, що поставка товару закінчена ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" пізніше - 07.03.2020, у зв`язку з чим останнім днем 45-денного строку його оплати є 22.04.2019 (кінець строку припав на 21.04.2020 - неробочий день), що виключає прострочення оплати товару, оскільки його повна оплата завершена 19.04.2020.

5.6. Також у відзиві позивач зазначає, що АТ "Укртрансгаз" і ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" не встановили у додатковій угоді від 07.03.2019 № 3 до Договору умову про застосування внесених у Договір змін до відносин сторін, що виникли до дати укладення цієї додаткової угоди, тобто не застосували положення частини третьої статті 631 ЦК України та частини сьомої статті 180 ГК України. Таким чином, на переконання АТ "Укртрансгаз", зміни внесені у Договір додатковою угодою від 07.03.2019 № 3 щодо зменшення обсягу товару та загальної суми Договору, набрали чинності саме 07.03.2019.

5.7. АТ "Укртрансгаз" зазначає, що посилання ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" на постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/16011/17 та від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц є безпідставними, оскільки у названих справах спори пов`язані зі встановленням дійсного змісту положення договору, а у цій справі ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" не порушувало і не порушує перед судом касаційної інстанції питання про встановлення дійсного змісту норми договору.

6. Розгляд справи судом касаційної інстанції

6.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

6.2. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.06.2020 № 29.3-02/914 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 904/3491/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. 28.08.2018 АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи" Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (покупець) та ТОВ "ТД "ТРУБОІЗОЛКОМПЛЕКТ" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 1808000449 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність покупця предмет закупівлі Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби сталеві; Лот №5; далі - товар), зазначені в специфікації на Товари, які наведені в Додатку № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація на товари), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (Додаток №1) - пункти 1.1, 1.2 Договору.

7.2. Сторонами визначена загальна сума договору - 142 846 304,40 грн з ПДВ.

7.3. Відповідно до пунктів 3.1 -3.3 Договору загальна сума Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін з укладанням відповідної додаткової угоди. Ціна за одиницю товару наведена у Специфікації на товари (Додаток 1).

7.4. Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на зазначений у розділі 14 цього Договору поточний рахунок постачальника грошових коштів у національній валюті України на умовах, визначених цим Договором.

7.5. Згідно з пунктом 4.2 Договору оплата товарів здійснюється покупцем лише після повної їх поставки у кількості та якості, визначеними Додатками 1, 2. Покупець зобов`язаний оплатити вартість поставки товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами пункту 5.9 цього Договору, та лише після отримання покупцем оригіналів первинних документів, які підтверджують поставку товарів і є підставою для оплати згідно з умовами Договору. Постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, якості, строки та в місці поставки відповідно до Договору, технічних вимог та якісних характеристик товарів (додаток 2) та специфікації (Додаток 1). Строк поставки товару протягом 150 календарних днів з дати укладання Договору (Лот №5; пункти 5.1 - 5.3 Договору).

7.6. Датою поставки товару за цим Договором є приймання покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.14 цього Договору та передача постачальником покупцю у повному обсязі оригіналів документів, визначені в пунктах 5.9.1 та 5.9.6 (пункт 5.9 Договору).

7.7. Відповідно до пункту 5.14 Договору приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю. Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 № П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 застосовуються до правовідносин сторін за цим Договором у тій частині, що не суперечить умовам, встановленим цим Договором.

7.8. Відповідно до пунктів 7.1, 7.2, 7.4 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальністю, передбачену законодавством України та цим Договором. За порушення строків поставки товару або недопоставку товару постачальник, на вимогу покупця, сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% (відсотка) вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% (сім відсотків) вартості товарів, поставку яких прострочено. У разі порушення покупцем строків оплати за цим Договором покупець на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

7.9. Договір діє з моменту його підписання сторонами і до 31 березня 2019 року, а в частині розрахунків та гарантій зобов`язань постачальника до повного їх здійснення (пункт 11.1 Договору).

7.10. Сторонами укладалися додаткові угоди до договору:

- від 21.09.2018 №1, якою зменшено загальну суму договору до 128 561 674,00 грн з ПДВ, Додаток 1 до Договору Специфікацію викладено у новій редакції;

- від 22.12.2018 №2, відповідно до умов якої Додаток №1 до Договору Специфікацію (редакція від 21.09.2018) викладено у новій редакції. Додаток 2а (доповнення додатку 2) до Договору виключено;

- від 07.03.2019 №3, відповідно до умов якої зменшено суму договору до 126 737 523,88 грн з ПДВ. Додаток №1 до Договору Специфікацію викладено у новій редакції.

7.11. На виконання умов укладеного між сторонами договору ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" поставило покупцю товар на загальну суму 126 737 523,88 грн.

7.12. Постачання товару здійснено у період з 22.12.2018 по 27.02.2019, при встановленому договором строку поставки до 25.01.2019 включно.

7.13. Поза межами договірного строку поставки було поставлено товар на суму 73 042 930,03 грн у період з 26.01.2019 по 27.02.2019, та з простроченням більше 30 днів на суму 1 917 005,22 грн.

7.14. Покупцем отриманий товар оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.04.2019 №362, від 11.04.2019 №363, від 11.04.2019 №364, від 17.04.2019 №379, від 17.04.2019 №380, від 08.04.2019 №350, від 11.04.2019 №361, від 17.04.2019 №387, від 17.04.2019 №388, від 19.04.2019 №391, від 19.04.2019 №392, від 19.04.2019 №398, від 19.04.2019 №399, від 19.04.2019 №400, а саме 09.04.2019 сплачено 15 000 000,00 грн, 11.04.2019 - 10 065 329,40 грн, 17.04.2019 - 40 000 000,00 грн, 18.04.2019 - 25 000 000,00 грн, 19.04.2019 - 36 672 194,49 грн.

7.15. На підтвердження своїх доводів щодо відсутності вини в порушенні строків постачання товару ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" надало висновок Торгово-промислової палати України від 23.01.2019 №152/05-19 про істотні зміни обставин за Договором № 1808000449 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 28.08.2018, лист Umran Celik Boru Sanayii A.S. від 03.12.2018 з перекладом українською мовою; лист від 07.12.2018 WP/01/12/2018 з перекладом українською мовою щодо необхідності зміни порту призначення в зв`язку з конфліктною ситуацією в Азовському морі; лист від 13.12.2018 №17-01-12/2867; лист від 04.12.2018 №0402 та підтвердження його направлення; лист від 23.01.2019 № 019 та підтвердження його направлення; лист від 23.01.2019 №019/2 та підтвердження його направлення; лист від 31.10.2018 №0377; лист від 19.11.2018 №0394.

7.16. АТ "Укртрансгаз" підтверджує отримання листа від 04.12.2018 № 0402, в якому ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" вказувало на неминучу затримку поставки товарів, мотивувавши її введенням в Україні військового стану у листопаді-грудні 2018, а також просило не застосовувати до нього штрафних санкцій.

7.17. АТ "Укртрансгаз" листом від 06.12.2018 прохання ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" відхилено через невідповідність цього повідомлення вимогам Договору в частині форс-мажорних обставин.

7.18. 23.01.2019 ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" листом від 23.01.2019 №019/2 передало АТ "УКРТРАНСГАЗ" висновок Торгово-промислової палати України від 23.01.2019 №152/05-19 про істотні зміни обставин за договором (далі - Висновок) і просило укласти додаткову угоду до Договору про продовження строку поставки. Даний лист залишений АТ "УКРТРАНСГАЗ" без відповіді, додаткова угода про продовження строку поставки не укладена.

8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Оскільки касаційні скарги у цій справі подані після набрання чинності названим Законом, розгляд цих скарг здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).

8.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

9.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

9.3. Відповідно до частин першої та другої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за статтею 610 ЦК України.

9.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" порушено умови Договору в частині постачання товару на суму 73 042 930,03 грн з простроченням від 3-х до 32-х днів, з яких з простроченням більше 30 днів - на суму 1 917 005,22 грн.

Сторони погодили, що за порушення строків поставки товару або недопоставку товару постачальник, на вимогу покупця, сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% (відсотка) вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% (сім відсотків) вартості товарів, поставку яких прострочено (пункт 7.4 Договору).

Відповідно до пункту 7.4 Договору АТ "Укртрансгаз" нарахувало пеню відповідно до кожної простроченої поставки за період прострочення з 26.01.2019 по 07.03.2019 - 1 057 837,34 грн та штраф 7% за прострочення постачання товару на суму 1 917 005,22 грн більше 30 днів - 134 190,37 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій здійснено перерахунок заявлених до стягнення АТ "Укртрансгаз" сум пені та штрафу та визнано правильним наданий АТ "Укртрансгаз" розрахунок пені та штрафу, сторонами такий розрахунок не оскаржується.

9.5. Водночас ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" під час розгляду справи судом першої інстанцій заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) на 50%. Назване клопотання задоволено судом першої інстанції, і з цим погодився суд апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" щодо неправильного застосування норм матеріального права у частині зменшення розміру штрафних санкцій на 50 % за первісним позовом з огляду на таке.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У частині першій статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 ГПК України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, у постанові від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19 від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19.

Змістом судових рішень підтверджується, що попередні судові інстанції, дослідивши наявні у справі докази та обставини справи в їх сукупності, перевіривши доводи сторін, урахувавши наведені положення законодавства, встановивши наявність обставин, які мають істотне значення для визначення розміру штрафних санкцій та їх зменшення у цьому випадку, зокрема, беручи до уваги те, що: в ході виконання договору мали місце обставини, на які не могло вплинути ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 23.01.2019 №152/05-19 про істотні зміни обставин за Договором № 1808000449 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 28.08.2018; незначний термін прострочення договірних зобов`язань; своєчасне повідомлення АТ "Укртрансгаз" щодо наявності обставин, які впливають на доставку товару в морські порти України; звернення відповідача до АТ "Укртрансгаз" з проханням про внесення змін до Договору в частині збільшення строку поставки товару та неможливість виконання зобов`язань у строк; порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою збитків для АТ "Укртрансгаз"; відсутність у діях ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" умисних дій, здійснивши оцінку вищевикладеного з дотриманням статті 86 ГПК України, - обґрунтували висновок про наявність підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій, і доводи, викладені у касаційній скарзі, наведеного не спростовують.

Аргументи АТ "Укртрансгаз" про: порушення його інтересів, з огляду на зменшення штрафних санкцій судами; його скрутний фінансовий стан; стратегічне значення для економіки та безпеки держави; формування великих збитків у АТ "Укртрансгаз", що провокує ризики сталої роботи ГТС України, - відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки доказів, на підтвердження цих доводів АТ "Укртрансгаз" під час розгляду справи судам попередніх інстанцій не надавалося, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між наведеними ним твердженнями та простроченням постачання товару саме за цим договором.

Доводи АТ "Укртрансгаз" про порушення судами попередніх інстанцій статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України не знайшли свого підтвердження, тому відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані.

Твердження АТ "Укртрансгаз" про неправильну та неповну оцінку наявних у справі доказів суд касаційної інстанції також відхиляє, оскільки відповідно до визначеної законом компетенції суду касаційної інстанції Верховний Суд не наділений правом повторно досліджувати та оцінювати подані сторонами спору докази.

9.6. Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац вісімнадцятий), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11(абзац двадцятий), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац вісімнадцятий).

З`ясування подібності правовідносин у рішенні суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. З огляду на це колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що, зокрема, саме суб`єктний та об`єктний критерії, а також права і обов`язки, які виникають у спірних правовідносинах, є визначальними для кваліфікації відносин як подібних у цій справі.

За таких обставин наведене у касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" посилання на постанову Верховного Суду у справі № 910/22964/17 судом касаційної інстанції не береться до уваги, оскільки зазначена постанова Верховним Судом прийнята за інших фактичних обставин, установлених судами, залежно від яких суд і застосував норми матеріального і процесуального права.

Що ж до посилання у касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" на постанову Верховного Суду у справі № 910/21803/17, то предметом розгляду у цій справі було питання про внесення змін до договору про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (авіаційний газ), для техніки спеціального призначення, а не стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу), що вказує на відсутність подібності названої справи до справи № 904/3491/19.

9.7. Доводи АТ "Укртрансгаз" щодо неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, у частині часткового задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом також відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2019 сторонами Договору укладено додаткову угоду № 3, відповідно до умов якої зменшено суму договору до 126 737 523,88 грн з ПДВ. При цьому у названій додатковій угоді сторони дійшли згоди про те, що інші умови Договору залишаються незмінними і є обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до пункту 4.2 Договору покупець повинен оплатити за поставлений товар лише після повної його поставки у кількості та якості, визначеними Додатками 1, 2 не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами пункту 5.9 цього Договору.

Встановивши, що остаточна поставка товару, з урахуванням змін до Договору внесених додатковою угодою від 07.03.2019 № 3, здійснена у повному обсязі 27.02.2019, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що, укладаючи додаткову угоду 07.03.2019, сторони дійшли обопільної згоди щодо зменшення обсягів товару, АТ "Укртрансгаз" знало про постачання остаточних (з урахуванням додаткової угоди №3) обсягів товару 27.02.2019, змін щодо порядку здійснення розрахунку сторони не внесли до Договору, а відтак відлік строку на оплату товару за Договором розпочинається саме з наступного дня після завершення поставки, тобто з 28.02.2019.

Крім того, суд касаційної інстанції, враховуючи те, що саме позивачем направлялися умови додаткової угоди № 3, вважає за можливе застосувати у цьому випадку принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Доводи АТ "Укртрансгаз", викладені у касаційній скарзі, наведеного висновку судів попередніх інстанцій не спростовують.

9.8. Також відхиляються аргументи АТ "Укртрансгаз" щодо порушення норм статті 631 ЦК та статті 180 ГК, з огляду на те, що додаткова угода від 07.03.2019 № 3 є невід`ємною частиною Договору про закупівлю товарів від 28.08.2018 № 1808000449, а не окремим договором між сторонами.

9.9. Здійснюючи перегляд цієї справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції встановив, що оплата товару повинна бути здійснена до 13.04.2019 включно, проте зазначив, що 13.04.2019 припадає на вихідний день (субота), а тому в силу положень частини п`ятої статті 264 ЦК України зобов`язання АТ "Укртрансгаз" повинно бути виконано в перший робочий день, тобто 15.04.2019.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції встановив, що частина зобов`язань щодо оплати товару АТ "Укртрансгаз" виконана з простроченням, а саме 17.04.2019 - 40 000 000,00 грн (прострочення складає 1 день), 18.04.2019 - 25 000 000,00 грн (прострочення складає 2 дні), 19.04.2019 - 36 672 194,49 грн (прострочення складає 3 дні).

За таких обставин суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" на суму 197 276,64 грн пені та 16 439,73 грн 3% річних.

Доводи ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" та АТ "Укртрансгаз", викладені у касаційних скаргах, наведеного висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.

Під час розгляду справи судом першої інстанції АТ "Укртрансгаз" не подавалося клопотання про зменшення неустойки.

9.10. Так, відхиляються аргументи ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" щодо необґрунтованого зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до АТ "Укртрансгаз", на підставі скорочення терміну прострочення оплати товару з причини співпадіння останнього дня виконання зобов`язань з нібито вихідним днем - суботою, з огляду на таке.

У касаційній скарзі ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції частин першої та другої статті 67 Кодексу законів про працю, проте таке посилання ґрунтується на власному (ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект") тлумаченні та розумінні норм права, які, на думку скаржника, підлягають застосуванню, та не є релевантними правовідносинам, які склалися у цій справі, з огляду на те, що норми Кодексу законів про працю не регулюють відносини зобов`язального права, а регулюють трудові відносини всіх працівників (стаття 1 Кодексу законів про працю).

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 4.1 розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на рахунок постачальника грошових коштів.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (з відповідними змінами), безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

операційний день - це частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Відповідно до Правил системи електронних платежів Національного банку України, затверджених рішенням Ради Платіжної організації системи електронних платежів Національного банку України, оформленого протоколом від 13.07.2017 № 1, система електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) є державною банківською платіжною системою, яка створена з метою проведення міжбанківського переказу коштів в Україні в національній валюті через кореспондентські рахунки банків-резидентів та рахунки інших установ - учасників СЕП, відкриті в Національному банку України (далі - Національний банк).

Рішення про роботу системи електронних платежів Національного банку України (СЕП) у вихідні, святкові дні та в кінці звітного року приймає Правління Національного банку України (рішення Правління Національного Банку України від 11.09.2017 № 577-рш "Про затвердження Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України").

Рішенням Правління Національного Банку України від 01.04.2019 №249-рш затверджено Регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи України у зв`язку з перенесенням робочих днів у 2019 році. З аналізу положень названого рішення вбачається, що субота є вихідним днем для СЕП.

Наведеним спростовується твердження ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" про можливість проведення міжбанківського переказу коштів в Україні у суботу.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції відхиляє доводи ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" щодо необґрунтованого зменшення розміру штрафних санкцій заявлених до АТ "Укртрансгаз" з причини співпадіння останнього дня виконання зобов`язань з вихідним днем - суботою.

9.11. Судом касаційної інстанції також відхиляються доводи ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції статті 625 ЦК України з огляду на таке.

Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 17.10.2018 у справі №916/1883/16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від викладеної правової позиції Верховного Суду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 016 721,94 грн, оскільки станом на кінець квітня місяця 2019 року заборгованість з оплати товару була відсутня, прострочення мало тривалість від одного до трьох днів.

9.12. Не приймаються доводи скаржника (ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект") щодо необґрунтованості розрахунку АТ "Укртрансгаз" штрафних санкцій для ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", з огляду на те, що такий розрахунок не був предметом перегляду у суді апеляційної інстанції, оскільки відповідачем цей розрахунок у суді апеляційної інстанції не оскаржувався, а в апеляційній скарзі АТ "Укртрансгаз" таких вимог не заявлялося. Тому, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 287 та статті 300 ГПК України, доводи, викладені у пунктах 4.2.4 та 4.2.5 цієї постанови, відхиляються судом касаційної інстанції.

9.13. З урахуванням викладеного у розділі 9 цієї постанови відхиляються доводи касаційних скарг АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект", зазначені у розділі 4 цієї ж постанови. Верховним Судом частково приймаються відповідні доводи сторін, викладені у відзивах на касаційні скарги, з урахуванням мотивів викладених у пунктах 9.1 - 9.12 цієї постанови.

9.14. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип юридичної визначеності, складовою якого є принцип res judicata.

9.15. Базове тлумачення принципу res judicata, вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Колегія суддів касаційної інстанції звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", в яких послідовно зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. У рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Верховний Суд вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційними скаргами, АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" не спростували наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довели неправильного застосування ним норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

11. Судові витрати

11.1. Понесені АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 904/3491/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко