Історія справи

Постанова ВСУ від 15.02.2024 року у справі №910/8041/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 910/8041/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Жукова С.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

Акціонерного товариства "Сенс Банк" - Подольської О.В.,

ОСОБА_1 - Чекалова А.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" за вх. № 8719/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуюча), Пантелієнка В.О., Отрюха Б.В.

та на постанову Господарського суду міста Києва від 02.08.2023

у складі судді Чеберяка П.П.

у справі № 910/8041/22

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

На розгляд суду поставлено питання переходу до наступної процедури у цій справі.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

1. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 1 117 717,49 грн.

2. 30.08.2022 ухвалою Господарського суду м. Києва заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.

3. 31.10.2022 ухвалою Господарського суду м. Києва відкрито провадження у справі № 910/8041/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 22.06.2017 № 1793). Попереднє засідання призначено на 19.12.2022.

4. 03.11.2022 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було опубліковано оголошення за № 69489 про відкриття провадження у справі № 910/8041/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

5. 19.12.2022 ухвалою попереднього засідання визнано кредиторами у справі № 910/8041/22 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Акціонерне товариство "Альфа Банк" на суму 619 530,70 грн, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" на суму 236 462,03 грн, Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" на суму 345 569,88 грн, Акціонерне товариство "Універсал Банк" на суму 146 351, 42 грн. Підсумкове засідання призначено на 06.02.2023.

6. 06.02.2023 ухвалою Господарського суду м. Києва адоволено клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича про виплату винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого.

Подача до суду заяв, клопотань.

7. 10.04.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про закриття провадження у справі.

8. 10.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника (боржника) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.

9. 22.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про зміну плану погашення боргів.

10. 21.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Сенс Банк" про закриття провадження у справі.

Розгляд справи судами.

11. 02.08.2023 постановою Господарського суду міста Києва в задоволенні клопотань Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Акціонерного товариства "Сенс Банк" про закриття провадження у справі відмовлено. Припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 . Введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича. Встановлено керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Бандуристому Руслану Сергійовичу основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання ним повноважень. Офіційно оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і уведення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку. Встановлено строк до 04.09.2023 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна банкрута та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язано керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

12. 28.11.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду постанову Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 920/8041/22 залишено без змін.

13. Судові рішення обґрунтовано тим, що відсутні докази того, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, або, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; що боржник здійснював витрати, які б перевищували 30 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний рік при поданні декларації на поїздки за кордон чи вчиняв дії щодо дарування боржником цінних речей менш ніж за 3 роки, що передували даті подання заяви про неплатоспроможність; а також того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Судами враховано, що боржником уточнено в декларації, поданій на адресу суду 02.03.2023, що ним отримані відомості про нерухоме майно, зареєстроване за його донькою - частина квартири за адресою АДРЕСА_1 . Боржник додатковою пояснив причини відсутності у нього цієї інформації на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки донька проживає окремо від боржника разом з її матір`ю, якою відповідні відомості не надані на усні та письмові запити боржника та його представника, а доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на момент подання боржником заяви до суду був закритий.

Тому, враховуючи, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 31.10.2022, процедура реструктуризації боргів із дня відкриття провадження у справі триває більше 120 днів, матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, при цьому матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку боржника, а також те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні клопотань АТ "Перший український міжнародний банк" та АТ "Сенс Банк" про закриття провадження у справі; було визнано ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

14. 19.12.2023 (через систему "Електронний суд") Акціонерним товариством "Сенс Банк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 та постанову Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 910/8041/22; ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд, а саме: закрити провадження у справі № 910/8041/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

15. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 та постанови Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у цій справі, скаржник зазначає, що суди безпідставно не взяли до уваги недобросовісність боржника та обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

17. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

18. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 31.10.2022, процедура реструктуризації боргів із дня відкриття провадження у справі триває більше 120 днів, матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, при цьому, матеріалами справи підтверджено добросовісну процесуальну поведінку боржника, а також те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Тому суди також відмовили у задоволенні клопотань АТ "Перший український міжнародний банк" та АТ "Сенс Банк" про закриття провадження у справі.

19. Судова колегія погоджується з такими висновками з огляду на таке.

20. За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) законодавцем презюмується, що фізична особа-боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

21. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

22. Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

23. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

24. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

25. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника-фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника-фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

26. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

27. Тому до боржника-фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

28. Зокрема, задля отримання бажаного результату, а саме відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

29. Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

30. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника-фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

31. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

32. Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

33. Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

34. Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.

35. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.

36. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

37. Пунктом 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

38. Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

39. Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларацію;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

40. Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

41. Нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації та подання уточненого звіту, а зазначена в декларації інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

42. Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

43. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.

44. Втім, колегія суддів звертає увагу на наявність процесуального права боржника подавати пояснення, заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мають бути оцінені судом під час провадження у справі в сукупності з іншими доказами.

45. У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.

46. Тому до боржника-фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

47. Слід враховувати, що добросовісність боржника-фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123 126 128 КУзПБ і саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

48. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

49. Системне тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника-фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

50. Судами у цій справі було встановлено, що 08.11.2022 керуючим реструктуризацією направлено запити на адресу державних органів та установ, якими здійснюється облік та реєстрація права власності та інших речових прав на майно фізичних осіб. На підставі отриманих відповідей 30.11.2022 керуючим реструктуризацією складено опис майна боржника та проведено перевірку декларації боржника про майновий стан, за результатами якої розбіжностей не виявлено.

20.01.2023 за результатами зборів кредиторів складено протокол зборів кредиторів від 20.01.2023, згідно якого кредиторами висловлено запитання та зауваження щодо повноти відомостей декларації боржника про майновий стан.

У зв`язку з цим 23.02.2023 направлено на адресу боржника запит, в якому боржнику було запропоновано надати відповідь на запитання та зауваження кредиторів.

02.03.2023 боржником надано відповідь на вказаний запит, у тому числі з урахуванням висловлених кредиторами зауважень. Разом з відповіддю боржником надано уточнену декларації про майновий стан, яку також подано до суду.

51. Як зазначено судами, керуючим реструктуризацією проведено перевірку уточненої декларації боржника про майновий стан, встановлено, що отриманими на запити відповідями та відомостями державних реєстрів підтверджуються відомості уточненої декларації боржника про майновий стан, розбіжностей не виявлено.

52. За результатами зборів кредиторів 30.03.2023 складено протокол зборів кредиторів від 30.03.2023, згідно якого з питання першого (розгляд звіту керуючого реструктуризацією про перевірку декларації боржника про майновий стан) рішення не прийнято, при цьому учасники зборів кредиторів не висловили зауважень щодо повноти та достовірності результатів перевірки декларації боржника про майновий стан.

53. Щодо доводів, висловлених кредиторами щодо неповноти наданих боржником в декларації відомостей про майновий стан членів його сім`ї, судами встановлено наступне.

54. Боржником уточнено в декларації, поданій на адресу суду 02.03.2023, та зазначено додатково отримані ним відомості про нерухоме майно, зареєстроване за його донькою - частина квартири за адресою АДРЕСА_1 . У відповіді на запит керуючого реструктуризацією боржником додатковою пояснено причини відсутності у нього даної інформації на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності,- це зумовлено тим, що донька проживає окремо від боржника разом з її матір`ю, якою відповідні відомості не надані на усні та письмові запити боржника та його представника, а доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на момент подання боржником заяви до суду був закритий.

55. Щодо доводу про незазначення в розділах IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII декларації прізвища, імені та по-батькові членів сім`ї боржника, то оскільки боржником при цьому в пункті 7 декларації перелічено членів його сім`ї, а у зазначених розділах (IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII) в ячейках для опису об`єктів майна зазначено прочерки, вказане відповідно свідчить, що боржником надано інформацію про відсутність у будь-кого із членів його сім`ї відповідних об`єктів майна.

56. При цьому кредиторами не зазначено, які саме доходи та майно членів сім`ї, якими такі володіють, не були зазначені боржником в своїй декларації.

57. Слід погодитися з судами попередніх інстанцій, що у даному випадку боржник:

- надав у декларації про майновий стан боржника повні та достовірні відомості про свій майновий стан;

- боржником додатково запропоновано поліпшені (більш вигідні для кредиторів) умови проекту плану реструктуризації, що свідчить про активні дії боржника з пошуку можливостей врегулювання заборгованості тими правовими механізмами, які передбачає процедура реструктуризації. Зокрема, проектом плану реструктуризації передбачено погашення вимог кредиторів у більшому розмірі, ніж це може бути здійснено в процедурі погашення боргів (загальна вартість майна боржника становить 70 967,35 грн, на противагу сума запропонованого погашення становить 390 000 грн);

- надав відповідь на запити керуючого реструктуризацією щодо свого майнового стану та умов плану реструктуризації;

- навів в плані реструктуризації економічне обґрунтування запропонованих ним заходів реструктуризації, яким підтверджується, що такі заходи є як реальними та такими, які можуть бути ним фактично виконані, так і з іншого боку такими, що узгоджуються з його доходами та витратами на побутові потреби, а також на утримання неповнолітньої доньки та батька пенсійного віку.

58. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на розгляд кредиторам проект плану реструктуризації боргів боржника подавався декілька разів, однак не був схвалений кредиторами.

Згідно з останньою редакцією плану реструктуризації боргів боржника від 14.07.2023 боржником запропоновано суму 6 500 грн, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів. Строк виконання плану реструктуризації становив п`ять років. Загальна сума погашення складала 390 000 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначений проект плану реструктуризації боргів від 14.07.2023 не схвалений кредиторами, зокрема, через зауваження щодо розмірів та строку погашення боргів.

59. Водночас, судом встановлено, що боржником відображено відомості про всі власні доходи, а запропоновані до сплати суми були визначені боржником, виходячи з розміру реально отримуваних доходів. Доказів приховання доходів боржником матеріали справи не містять, і кредиторами таких не подано.

60. Аналіз таких дій боржника свідчить про добросовісну процесуальну поведінку боржника та в цьому висновку колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій.

61. Щодо посилань скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, статей 116 123 124 130 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21 та від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, колегія суддів зазначає наступне.

62. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

63. Суд відзначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.

64. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

65. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

66. Висновки, яких дійшли суди попередніх інстанцій у цій справі не суперечать загальним висновками щодо застосування статей 116 123 124 130 Кодексу України з процедур банкрутства, викладених в постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21 та від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, на які посилається скаржник. Разом з тим, відмінність у зазначених судових рішеннях та відповідно застосування судами норм Кодексу України з процедур банкрутства та у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зумовлена різними фактичними обставинами кожної із наведених справ.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

67. Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

68. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" за вх. № 8719/2023 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 та постанову Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 910/8041/22 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Картере