Історія справи

Постанова ВССУ від 31.01.2024 року у справі №754/6215/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня2024 року

м. Київ

справа № 754/6215/21

провадження № 61-14237 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації;

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - законні представники прийомної малолітньої дитини - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у складі судді Гринчак О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В. ,Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання дій та розпорядження протиправними.

Позовна заява обґрунтована тим, що він є батьком ОСОБА_5 , 1979 року народження.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 травня 2013 року у справі № 754/1160/13-ц ОСОБА_5 була визнана недієздатною; встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_5 та призначено опікуном її матір - ОСОБА_6 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року у справі № 759/838/20 встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_5 та призначено його другим опікуном недієздатної ОСОБА_5 . Вказані судові рішення набрали законної сили.

ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатна ОСОБА_5 у Святошинському пологовому будинку № 3 м. Києва народила дитину - ОСОБА_4 .

Наступного після пологів дня його дружина - ОСОБА_6 , не порадившись з ним й іншими членами їхньої родини, підписала акт про те, що вона, як мати й опікун недієздатної породіллі, відмовляється від новонародженої дитини. Про існування цього акта він дізнався лише 04 серпня 2019 року.

07 серпня 2019 року він разом з дружиною подав до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заяву про відкликання підпису ОСОБА_6 з акта про відмову від новонародженої дитини, у якій вони також висловили намір щодо оформлення опіки над онукою. Вказана заява залишена службою без реагування.

05 вересня 2019 року відбулось засідання комісії Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, оформлене протоколом № 15, щодо проведення державної реєстрації народження дитини, на яке ні його, ні членів його родини запрошено не було.

На підставі рішення 05 вересня 2019 року № 15 Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією було прийнято два розпорядження «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імена та по-батькові малолітній дитині» від 11 вересня 2019 року № 510 та від 21 жовтня 2019 року № 591, які стосувалися одного й того ж питання, проте були прийняті на підставі різних документів та призначалися до виконання двома різними відділами державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва. Так, в розпорядженні від 11 вересня 2019 року № 510 підставою для його прийняття вказано протокол МВС та МОЗ про підкинуту чи знайдену невідому дитину, а в розпорядженні від 21 жовтня 2019 року № 591 - протокол МВС та МОЗ, де вказувалось про дитину, родичі якої відмовились забрати її з пологового будинку.

Вважав, що недбале та безвідповідальне виконання посадовими особами служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації організаційно-правових заходів щодо державної реєстрації народження дитини призвело до видачі фальшивого свідоцтва про народження дитини з невірною інформацією по-батькові батька дитини: « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 ».

Вказував, що листом від 25 листопада 2019 року № 10223-10223/К-546-441 служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації протиправно відмовила йому в ознайомленні з матеріалами особової справи онуки - ОСОБА_4 з тих підстав, що остання має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та перебуває під опікою держави, оскільки такий статус дитина отримала лише 27 грудня 2019 року розпорядженням № 777. Тобто на час звернення з відповідною заявою від 01 листопада 2019 року підстав для відмови в ознайомленні з особовою справою онуки не було, а отже він мав можливість встановити порушення прав його сім`ї, якої його було протиправно позбавлено через безпідставну відмову в ознайомленні з матеріалами особової справи онуки.

Вважав розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року № 777 «Про надання малолітній дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» протиправним, оскільки таке прийнято з грубими порушеннями та без належних на те підстав.

Посилаючись на положення Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року, Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, частину четверту статті 143, частину другу статті 144, частину другу статті 147, частину третью статті 161, частину першу статті 163, частину четверту статті 167 Сімейного кодексу України, стверджував, що його права, як діда малолітньої ОСОБА_4 , були порушені Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією та її службою у справах дітей та сім`ї, оскільки він був позбавлений можливості ознайомитися з особовою справою онуки та свідоцтвом про її народження, що призвело до подальших перешкод для вчасного оформленням ним, як найближчим родичем, опіки над онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, що полягають у відмові в наданні йому для ознайомлення особової справи його онуки ОСОБА_4 та свідоцтва про її народження; визнати протиправним розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року № 777 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування»; визнати протиправними дії служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, що полягають в неналежному виконанні розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 21 жовтня 2019 року № 591 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по-батькові малолітній дитині».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 червня 2022 року залучено до участі у справі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як законних представників прийомної малолітньої дитини - ОСОБА_4 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди виходили із того, що оскаржувані позивачем розпорядження прийняті уповноваженим органом - Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацію з дотриманням прав та інтересів дитини, не порушують права позивача та відповідають встановленим обставинам і вимогам законодавства. Будь-яких порушень службою у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації судами не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилається на не дослідження судами зібраних у справі доказів та не надання їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 754/6215/21 із Деснянського районного суду м. Києва.

У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Судами не досліджено підстави відсутності в особовій справі малолітньої ОСОБА_4 заяви від 07 серпня 2019 року, поданої ним разом з дружиною ОСОБА_6 до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про відкликання підпису ОСОБА_6 з акта про відмову від новонародженої дитини, у якій вони також висловили намір щодо оформлення опіки над онукою. Вказує, що ним були надані достатні докази подання вказаної заяви від 07 серпня 2019 року, які не були досліджені судами. Зокрема, судами не досліджено підстави задоволення його заяви про надання службою у справах дітей 08 серпня 2019 року дозволу про відвідування дитини, задоволення якої, на думку позивача, було б неможливим без подання згаданої заяви від 07 серпня 2019 року.

Вважає, що відповідачами не було вжито заходів щодо повернення дитини в сім`ю та не враховано його заперечення щодо неотримання повідомлень служби про необхідність з`явитися для отримання консультації.

Судами неналежним чином було досліджено питання наявності двох різних розпоряджень «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імена та по-батькові малолітній дитині» від 11 вересня 2019 року № 510 та від 21 жовтня 2019 року № 591 та підстави їх прийняття, не враховано, що недбале та безвідповідальне виконання організаційно-правових заходів з боку служби у справах дітей призвело до неправильного зазначення по-батькові батька дитини « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 ».

Судами не досліджено обставини передачі особистої справи ОСОБА_4 до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, посилається при цьому на порушення правил територіальної юрисдикції.

Судами не враховано, що розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року № 777 «Про надання малолітній дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» порушує його переважне право як діда бути опікуном малолітньої ОСОБА_4 , враховуючи той факт, що він заявив про свій намір щодо опіки над дитиною.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 травня 2013 року у справі № 754/1160/13-ц ОСОБА_5 визнана недієздатною, опікуном над нею встановлено матір - ОСОБА_6 (а. с. 218, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в Київському міському пологовому будинку № 3 у ОСОБА_5 народилася дитина - дівчинка, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № 1467 від 11 червня 2019 року (а. с. 211, т. 1).

Згідно заяви від 11 червня 2019 року батьків (матері або батька), інших родичів або законного представника про відмову забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я, ОСОБА_6 як опікун ОСОБА_5 , відмовилася забрати дитину - ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Київському міському пологовому будинку № 3, у зв`язку немолодим віком (а. с. 212 , т. 1).

Того ж дня, 11 червня 2019 року, було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я, у якому зазначено, що 11 червня 2019 батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати із пологового будинку дитину жіночої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 213 т. 1).

11 червня 2019 року начальник служби у справах дітей та сім`ї Святошинського району в м. Києві отримав від Київського міського пологового будинку № 3 повідомлення, у якому вказувалось про необхідність вирішення питання щодо подальшої реєстрації та влаштування дитини - ОСОБА_4 , позбавленої батьківського піклування (а .с. 210, т. 1). В подальшому вирішення цього питання було передано на розгляд службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

02 липня 2019 року ОСОБА_6 подала до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заяву (вх. № К-754 від 04 липня 2019 року), в якій повідомила, що вона вже є опікуном онука - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - сина недієздатної дочки ОСОБА_5 , та зважаючи на похилий вік і поганий стан здоров`я, вона відмовляється від опіки над онукою, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також не заперечує щодо подальшого влаштування дитини у будь-яку родину та усиновлення (а. с. 43, т. 2).

У матеріалах особової справи ОСОБА_4 міститься спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 08 серпня 2019 року (вх. № 10223/К-45), в яких вони просять надати дозвіл на відвідування онуки, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 44, т. 2).

Заява від 07 серпня 2019 року про відкликання підпису ОСОБА_6 з акта про відмову від новонародженої дитини, на яку посилається позивач у своєму позові, в матеріалах особової справи ОСОБА_4 відсутня.

Листом від 08 серпня 2019 року № 10223-591 служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надала ОСОБА_1 та ОСОБА_6 дозвіл на відвідування малолітньої дитини, ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 28, т. 1).

08 серпня 2019 року ОСОБА_6 подала до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заяву, в якій просила видати документи, необхідні для проведення реєстрації народження малолітньої дитини (а. с. 42, т. 2). У заяві вказано, що оригінал медичного свідоцтва про народження отримано наручно ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_6 у відповідні органи для проведення державної реєстрації народження дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заяву (вх. № 10223/ОП/К-92 від 16 серпня 2019 року ), у якій повідомив, що дитину вирішили назвати ОСОБА_10 і він займається збиранням документів для оформлення опіки над онукою (а. с. 46, т. 2). У відповідь на вказану заяву служба у справах дітей повідомила ОСОБА_1 про необхідність з`явитися для отримання консультації (а. с. 47, т. 2).

30 серпня 2019 року ОСОБА_6 звернулась до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою (вх. № 10223/ОП/К-152), в якій вказала, що відкликає свій підпис в акті від 09 червня 2019 року про відмову від новонародженої онуки, та повідомила про початок оформлення опіки над новонародженою онукою, опікуном якої буде ОСОБА_1 (а. с. 48, т. 2). У відповідь на заяву служба у справах дітей 03 жовтня 2019 року інформувала ОСОБА_6 про те, що вказану заяву взято до уваги та повідомила про необхідність з`явитися для отримання консультації (а. с. 49, т. 2).

11 вересня 2019 року Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація прийняла розпорядження № 510 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по-батькові малолітній дитині», яким доручила службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити організаційно-правові заходи щодо державної реєстрації народження дитини у Деснянському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві; при державній реєстрації народження дитини вказати наступні дані: прізвище, ім`я, по батькові дитини - ОСОБА_4 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м. Київ; прізвище, ім`я, по батькові матері - ОСОБА_5 ; прізвище, ім`я, по батькові батька - ОСОБА_11 ; реєстрацію народження дитини провести відповідно до частини першої статті 135 СК України (а. с. 214-215 т. І).

21 жовтня 2019 року Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація прийняла розпорядження № 591 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по-батькові малолітній дитині», яким доручила службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити організаційно-правові заходи щодо державної реєстрації народження дитини у Святошинському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві; при державній реєстрації народження дитини вказати наступні дані: ОСОБА_4 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м. Київ; прізвище, ім`я, по батькові матері - ОСОБА_5 ; прізвище, ім`я, по батькові батька - ОСОБА_11 ; реєстрацію народження дитини провести відповідно до частини першої статті 135 СК України. Розпорядження від 11 вересня 2019 року № 510 було визнано таким, що втратило чинність (а. с. 139, 216, т. 1).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, актовий запис № 2906 про народження ОСОБА_4 здійснено Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 31 жовтня 2019 року, що також підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 208, 209, т. 1).

21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою (вх. № 10223/К-496 від 23 жовтня 2019 року про надання йому свідоцтва про народження онуки - ОСОБА_4 та довідки про її місце проживання (а .с. 50, т. 2). У відповідь на заяву служба у справах дітей 30 жовтня 2019 року повідомила заявника, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в Київському міському будинку дитини «Берізка» (а. с. 51, т. 1).

Відповідно до службової записки від 01 листопада 2019 року заступник начальника служби - начальник відділу профілактики та захисту прав дітей служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації просив передати справу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відділу опіки, піклування, усиновлення та сімейні форми виховання для надання дитині соціально-правового статусу (а. с. 221, т. 1).

01 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про надання для ознайомлення особової справи ОСОБА_4 (а. с. 174, т. 2), на яку отримав відповідь від 25 листопада 2019 року № 10223-10223/К-546-441, що інформація про дитину надається за згоди її законних представників/батьків. Малолітня ОСОБА_4 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та перебуває під опікою держави. Відомості щодо неї можуть бути надані лише на запит органів державної влади або суду (а. с. 35, т. 1).

27 грудня 2019 року Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація прийняла розпорядження № 777 про надання малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, а також доручено службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, враховуючи, що малолітня дитина тимчасово влаштована до Київського міського будинку дитини «Берізка», вжити заходів щодо її влаштування до сімейних форм виховання (а. с. 140, 217, т. 1).

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із двома заявами: у першій просив офіційні листи направляти йому за адресою: АДРЕСА_2 , а в другій - офіційні листи щодо оформлення опіки над онукою направляти за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 52, 53, т. 2).

23 березня 2020 року служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради у відповідь на запит служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації повідомила, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку потенційних опікунів/піклувальників, однак виявив бажання пройти курси з підготовки опікунів/піклувальників. На цей час його документи направлені до обласного ЦСССДМ для проведення навчання, які відбудуться після закінчення карантину. У разі проходження курсів і отримання відповідної довідки він буде взятий на відповідний облік (а. с. 236, т. 1).

01 квітня 2020 року служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м Києві державної адміністрації звернулася до ОСОБА_6 з листом, в якому вказала, що на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебуває її онука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на виконання пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», просила її, як опікуна над недієздатною матір`ю дитини ОСОБА_5 , звернутися до служби у справах дітей та надати письмову згоду на усиновлення ОСОБА_4 (а. с. 54, т. 2).

У своїх поясненнях від 01 липня 2020 року до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_6 вказала, що не може займатися вихованням онуки у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я (а. с. 38, т. 1).

Листом від 09 липня 2020 року Миколаївський обласний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді повідомив службу у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про неможливість надати ОСОБА_1 довідку про проходження навчання кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки батьки-вихователі та рекомендації про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків батьків-вихователів, оскільки ОСОБА_1 не пройшов повний курс навчання (а. с. 242, т. 1).

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з повторними заявами (вх. №10223/К-730), у яких просив видати свідоцтво про народження онуки та матеріали особової справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ознайомлення, вказавши, що він також є опікуном недієздатної ОСОБА_5 (а. с. 57 т. 2). До заяви додав копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року у справі № 759/838/20 про призначення його другим опікуном над недієздатною ОСОБА_5 (а. с. 219, т. 1).

У відповідь на заяви служба у справах дітей 21 липня 2020 року та 23 липня 2020 року повідомила, що до її повноважень не входить видача свідоцтва про народження дитини; розпорядником даної інформації є територіальний орган відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про інформацію» інформація щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2019 року народження, є конфіденційною, і може бути надана лише на запит суду або представника - опікуна/піклувальника. У листах також зазначено, що малолітня ОСОБА_4 на цей час не влаштована в сімейні форми виховання та повідомлено, що після постановки ОСОБА_1 на облік потенційних опікунів/піклувальників за його заявою органом опіки та піклування Деснянського району м. Києва буде розглянуто питання щодо призначення опікуном малолітньої ОСОБА_4 , 2019 року народження (а. с. 58, 72, т. 2).

28 жовтня 2020 року Дарницька районна в м. Києві державної адміністрації прийняла розпорядження № 710 «Про поповнення прийомної сім`ї», згідно якого ОСОБА_4 , 09 червня 2019 року, влаштована на виховання та спільне проживання до прийомної сім`ї подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 223, т. 1).

Згідно листа служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради ОСОБА_1 перебуває на обліку потенційних опікунів/піклувальників з 20 листопада 2020 року за № 1425-60 (а. с. 245, т. 1).

28 грудня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулися до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій просили оформити обопільне опікунство над онуками - ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а. с. 109, т. 2). У відповідь служба у справах дітей 20 січня 2021 року повідомила заявників, що для розгляду заяви по суті необхідно надати документи, визначені у статті 40 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (а. с. 110, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій щодо відмови в наданні для ознайомлення особової справи ОСОБА_4 та отриманні свідоцтва про її народження

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що листом від 25 листопада 2019 року № 10223-10223/К-546-441 служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації протиправно, з надуманих підстав відмовила йому в ознайомленні з матеріалами особової справи онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в отриманні свідоцтва про її народження, оскільки станом на час його звернення з відповідною заявою від 01 листопада 2019 року малолітня ОСОБА_4 не мала статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відмовляючи у наданні позивачу для ознайомлення особової справи ОСОБА_4 , служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації у листі від 25 листопада 2019 року № 10223-10223/К-546-441 вказала, що інформація щодо дитини надається за згоди її законних представників/батьків. Малолітня ОСОБА_4 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та перебуває під опікою держави. Відомості щодо неї можуть бути надані лише на запит органів державної влади або суду.

Відмова надана на підставі частини другої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 2 статті 11 Закону України «Про інформацію».

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що порядок заповнення, захисту та доступу до інформації персонального характеру, що міститься в обліково-статистичних картках дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім`ї та дітей.

Встановлено, що станом на 25 листопада 2019 року (день надання позивачу відповіді на заяву від 01 листопада 2019 року) малолітня ОСОБА_4 не мала статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, однак процедура щодо встановлення ОСОБА_4 такого статусу була розпочата 01 листопада 2019 року.

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними. Суб`єкт персональних даних має право на доступ до своїх персональних даних.

Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини перша, друга статті 14 Закону України «Про захист персональних даних»).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

За приписами статті 11 Закону України «Про інформацію» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 21 Закону України «Про інформацію»).

Врахувавши вказані вимоги закону, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність у діях служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації порушень при відмові ОСОБА_1 в ознайомленні з особовою справою малолітньої ОСОБА_4 , оскільки вказана інформація є конфіденційною, доступ до неї є обмеженим. При цьому станом на 25 листопада 2019 року (день надання позивачу відповіді на заяву від 01 листопада 2019 року) ОСОБА_1 не був опікуном недієздатної ОСОБА_5 та не перебував на обліку потенційних опікунів/піклувальників для встановлення опікунства над малолітньою ОСОБА_4 , а тому не мав повного доступу до запитуваної ним інформації.

Водночас положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Отже ОСОБА_1 , як дід дитини, має право в контексті законного матеріального представництва на самозахист та захист малолітньої онуки, в тому числі право на звернення за захистом її прав та інтересів до органу опіки та піклування чи до суду.

Разом з тим, звертаючись до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою від 01 листопада 2019 року про ознайомитися з матеріалами особової справи малолітньої ОСОБА_4 , позивач не вказав та не обґрунтував, в чому саме полягало порушення прав та інтересів дитини, а також необхідність їх захисту. Крім того, у цій заяві позивач не просив видати йому свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_4 .

Судами встановлено, що позивач отримав копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , повторно виданого Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16 липня 2020 року (а. с. 40 т. 1), тому дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушеного права позивача в частині ненадання йому свідоцтва про народження онуки та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року № 777 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування»

Відповідно до статей 6 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та/або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом.

Частиною другою статті 79 ЦК України передбачено, що рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що: діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти; статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (частина друга статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок).

Пунктами 7 та 7-1 Порядку встановлено, що у разі коли дитина покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або її відмовилися забрати батьки чи інші родичі, підкинута чи знайдена, складається акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС. У разі коли мати, яка не перебуває у шлюбі, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я, адміністрація закладу охорони здоров`я негайно повідомляє про таку дитину службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за місцем проживання матері, а якщо місце проживання матері невідоме, - службу у справах дітей за місцем розташування закладу охорони здоров`я.

Пунктом 21 Порядку для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Пунктом 22 Порядку рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей. У рішенні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

Підпунктами 5, 10 пункту 24 Порядку встановлено, що статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду; підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

Якщо у випадках, зазначених у пунктах 23 і 24 цього Порядку, дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (пункт 25 Порядку).

Встановлено, що згідно з актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 11 червня 2019 року, складеного на підставі заяви законного представника матері дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , остання відмовилась забрати дитину ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , з пологового будинку, у зв`язку з чим дитину було передано на первинний облік до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Службою у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації вживались заходи щодо влаштування малолітньої ОСОБА_4 саме в сім`ю ОСОБА_12 .

Так, у листі від 01 квітня 2020 року служба у справах дітей повідомила ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та просила, як опікуна недієздатної матері дитини - ОСОБА_5 , надати письмову згоду на усиновлення дитини (а. с. 37, т. 1).

У письмових поясненнях ОСОБА_6 повідомила, що вже є опікуном онука, матір`ю якого є недієздатна ОСОБА_5 , та за станом свого здоров`я та небезпекою для дітей з боку їх недієздатної матері вона не зможе взяти опіку над онукою ОСОБА_4 (а. с. 38, т. 1).

Суди виходили із того, що малолітня ОСОБА_4 перебувала в КМДБ «Берізка» з 12 червня 2019 року по 02 листопада 2020 року, а тому надання їй певного правового статусу є обов`язком органу державної влади, який реалізований шляхом прийняття розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року № 777 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування».

Надання правового статусу дитині, позбавленої батьківського піклування, здійснюється для надання їй права на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг, тобто покликано забезпечити інтереси дитини. Без визначення правового статусу дитини неможливе подальше вирішення питання щодо тимчасового перебування дитини в сім`ї або встановлення опіки над такою дитиною.

З огляду на встановлені у справі обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що розпорядження від 27 грудня 2019 року № 777 прийнято Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацію у межах її повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для визнання його протиправним судами не встановлено.

Відповідно до частини четвертої статті 143 СК України якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800), комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання, зокрема, щодо подання службою у справах дітей заяви та документів для реєстрації народження дитини, батьки якої невідомі; доцільності надання дозволу органом опіки та піклування бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я, якщо цього не зробили батьки дитини.

Матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 звертався до органу опіки та піклування за наданням відповідного дозволу забрати дитину із закладу охорони здоров`я.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім`ї, може перебувати в їх сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі: заяви особи про надання згоди на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини, а також копія паспортного документа або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або довідки про звернення за захистом в Україні. У разі подання копії паспортного документа іноземця до неї додається копія посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні; акта обстеження умов проживання особи; згоди дитини (якщо вона може висловити свою думку) у вигляді її письмової заяви, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться відмітка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо дитина не може дати письмової згоди, про форму та зміст такої згоди посадова особа, яка приймає документи, складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики; письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, що проживають разом із особою, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини для проживання на одній житловій площі, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що на заяві робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Судами враховано лист Миколаївського обласного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про надання інформації щодо кандидата в опікуни гр. ОСОБА_1 від 26 червня 2020 року, у якому зазначено, що під час проходження курсів навчання кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки батьки-вихователі позивач вказував, що його дружина ОСОБА_6 проживає в м. Києві та в неї під опікою вже перебуває старший онук. Після прийняття у родину онуки Параски позивач планує проживати разом з дружиною, онукою, старшим онуком, донькою та розраховує на їх допомогу під час догляду за онукою ОСОБА_10 (а. с. 237, т. 1).

Водночас сама ОСОБА_6 у письмових поясненнях від 01 липня 2020 року до служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації вказувала про неможливість виховувати онуку у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я.

Взявши до уваги вказані письмові пояснення ОСОБА_6 , служба у справах дітей залишила без задоволення її заяву від 30 серпня 2019 року про відкликання заяви про відмову від своєї новонародженої онуки.

28 жовтня 2020 року Дарницька районна в м. Києві державної адміністрації прийняла розпорядження № 710 «Про поповнення прийомної сім`ї», згідно якого ОСОБА_4 , 09 червня 2019 року, влаштована на виховання та спільне проживання до прийомної сім`ї подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказане розпорядження позивач не оскаржував.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, що полягають в неналежному виконанні розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 21 жовтня 2019 року № 591 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по-батькові малолітній дитині».

Не погоджуючись із розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 21 жовтня 2019 року № 591 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по-батькові малолітній дитині», позивач посилався на невірність інформації, вказаної у свідоцтві про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: неправильність зазначення по-батькові батька дитини « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 ». При цьому позивач посилався на наявність двох різних розпоряджень Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імена та по-батькові малолітній дитині»: від 11 вересня 2019 року № 510 та від 21 жовтня 2019 року № 591.

Частинами другою, абзацом четвертим частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним значенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до СК України (частина перша статті 13 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Державна реєстрація народження дитини, яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я, підкинули або яка була знайдена, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та піклування. Прізвище, ім`я та по батькові дитини, батьки якої невідомі, та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування (частина сьома статті 13 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Відповідно до статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина. Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким призначається прізвище, власне ім`я, по батькові дитини і відомості про батьків.

Отже в порядку статті 135 СК України по-батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за власним іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Встановлено, що 08 серпня 2019 року ОСОБА_6 особисто отримала оригінал медичного свідоцтва для здійснення реєстрації народження малолітньої ОСОБА_4 , однак за проведенням державної реєстрації народження дитини до відповідних органів не зверталася.

Заявою від 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомив службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, що дитину вирішили назвати ОСОБА_13 . При цьому побажання щодо зазначення по-батькові батька дитини позивач не висував.

21 жовтня 2019 року Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 591 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по батькові малолітній дитині», яким службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації доручено здійснити організаційно-правові заходи щодо державної реєстрації народження дитини у Святошинському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. При державній реєстрації народження дитини вказати наступні дані: прізвище, ім`я, по батькові дитини - ОСОБА_4 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - місто Київ; прізвище, ім`я, по батькові матері - ОСОБА_5 ; прізвище, ім`я, по батькові батька - ОСОБА_11 . Реєстрацію народження дитини провести відповідно до частини першої статті 35 СК України. Попереднє розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 11 вересня 2019 року № 510 визнано таким, що втратило чинність.

На підставі розпорядження від 21 жовтня 2019 року № 591 службою у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві адміністрації були вчинені дії щодо реєстрації народження малолітньої дитини ОСОБА_4 та 31 жовтня 2019 року Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 2906 із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до частини першої статті 135 СК України та видано свідоцтво про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судами вірно встановлено, що державна реєстрація народження малолітньої ОСОБА_4 була проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України саме на підставі розпорядження від 21 жовтня 2019 року № 591 «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по батькові малолітній дитині». При здійсненні організаційно-правових заходів щодо державної реєстрації народження дитини службою у справах дітей та сім`ї Деснянської районної м. Києві державної адміністрації було враховано побажання позивача щодо імені та по-батькові дитини.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання протиправними дії служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо неналежного виконання розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 591 від 21 жовтня 2019 року «Про державну реєстрацію народження і присвоєння прізвища, імені та по-батькові малолітній дитині», адже само по собі неправильне, на думку позивача, зазначення при реєстрації по-батькові батька дитини не свідчить про протиправність дій служби.

Отже оскаржувані позивачем розпорядження прийняті уповноваженим органом у межах його компетенції, з дотриманням прав та інтересів дитини, не порушують прав позивача та відповідають встановленим вимогам законодавства.

Судами не встановлено обставин, які б свідчили про порушення відповідачами переважного права позивача на отримання опікунства над малолітньою ОСОБА_4 . Навпаки відповідачами вживались заходи щодо влаштування малолітньої ОСОБА_4 саме в сім`ю ОСОБА_12 , тому доводи касаційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Таким чином, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги загалом зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович