Історія справи

Постанова ВССУ від 21.02.2024 року у справі №404/9387/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 404/9387/21

провадження № 61-13425св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 ,

треті особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Кропивницької міської ради, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка підписана представником ОСОБА_4 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_2 (ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Позов мотивований тим, що у 2015 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почалися стосунки і вони планували разом жити як чоловік та дружина, створивши сім`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина - донька ОСОБА_5 . Через три місяці після народження доньки ОСОБА_6 позивач вимушена була піти від відповідача, оскільки у них постійно відбувалися сварки, а також він застосував до позивача фізичну силу. З дитиною позивач пішла жити до своєї рідної домівки, а саме - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Весь період з моменту народження доньки та до 28 травня 2019 року позивач була зареєстрована як одинока мати, відповідач батьком дитини себе не записував. Дитина постійно проживала з позивачем, відвідувала дитячий садок. На початку грудня 2021 року ОСОБА_3 самовільно, без попередження, забрав їх спільну доньку ОСОБА_6 з дитячого навчального закладу (м. Знам`янка) та поїхав до м. Кропивницького, погрожуючи, що позбавить ОСОБА_2 (ОСОБА_1 ) батьківських прав і доньку вона більше не побачить. Коли дитина проживала з нею, вона займалася її вихованням та піклуванням, спілкуванню відповідача з донькою ОСОБА_6 не перешкоджала, але на сьогоднішній день часті сварки з відповідачем, його недисциплінованість і безвідповідальність щодо здоров`я дитини та його погрози відібрати дитину, ускладнюють виконання їх усних домовленостей. Вважала, що психологічно донька не готова проживати разом з батьком, оскільки вихованням ОСОБА_6 здебільшого займалася лише вона, між ними існує тісний зв`язок матері і дитини.

Позивач за первісним позовом просила:

визначити місце проживанні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем її реєстрації або фактичного проживання.

У квітні 2022 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), третя особа - орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Зустрічний позов мотивований тим, що з народження ОСОБА_6 проживала з батьками, хоча шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) не укладався. Як з`ясувалося за кілька місяців після народження доньки, позивач одноособово прийняла рішення про реєстрацію народження дитини відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та отримала статус одинокої матері. Після повідомлення дружині про намір звернутися до суду з позовом про встановлення свого батьківства, позивач за первісним позовом звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про визнання батьківства ОСОБА_3 .

В подальшому, у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (ОСОБА_1 ) щодо догляду за дитиною, ведення побуту, та з інших питань, сторони припинили проживати разом. ОСОБА_2 з донькою переїхала до своєї матір`ю, потім, із-за погіршення стосунків зі своєю матір`ю, відповідач за зустрічним позовом з донькою деякий час проживали у Кіровоградському обласному соціальному центрі матері та дитини. Згодом, мати дитини залишила ОСОБА_6 проживати батьку, дитина періодично проживала то з батьком, то з матір`ю.

ОСОБА_3 вважав, що такий стиль життя негативно впливав на розвиток дитини, тому він повідомив мати дитини про намір залишити ОСОБА_6 постійно проживати з батьком та пропонував визначити порядок її участі у вихованні доньки. Протягом усього цього часу ОСОБА_3 належним чином забезпечував отримання дитиною медичної допомоги, належне матеріальне утримання, всебічно розвивав її особистість, намагався привити у дитині любов до спортивних занять, розвивати любов до танців, виявляти інші здібності дитини, віддавав дитині свою любов та турботу. Мати дитини поводила себе досить безвідповідально відносно доньки. Коли ОСОБА_6 періодично знаходилася у матері, після повернення, донька була недоглянута (немите волосся, недоглянуті нігті, брудний одяг). Мати часто не водила доньку на вказані вище гуртки, постійно змінювала своє місце проживання, переїжджала з одного орендованого житла в інше, виривала дитину з її звичного соціуму. Періодично ОСОБА_6 розповідала про чоловіків, яких мати дитини їй представляла як «нового тата».

На початку 2021 року між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо проживання дитини з батьком. У вересні 2021 року мати дитини самовільно змінила місце постійного проживання дитини, як виявилося в подальшому, на м. Знам`янка (місце проживання чергового співмешканця матері дитини). По вказаному факту ОСОБА_3 була подана заява у поліцію. Протягом місяця ОСОБА_3 розшукував дитину та був позбавлений можливості спілкуватися з нею. ОСОБА_3 вказував, що розуміє любов ОСОБА_6 до матері, в жодному випадку не заперечує проти їх спілкування, більш того, навіть сприяє цьому, адже впевнений, що для нормального розвитку донька має підтримувати спілкування з обома батьками. Однак, вважає, що проживання доньки разом із батьком зможе забезпечити їй формування розуміння «родини», «дому», отримання нормального догляду та батьківського піклування, зможе виправити деформацію психо-емоційного стану дитини. Після прийняття рішення про проживання ОСОБА_6 з ним, ОСОБА_3 звертався до психологів з метою з`ясувати психологічний стан та потреби дитини. За результатами роботи з дитиною, психологом було виявлено: інтелектуальний розвиток й психологічні властивості особистості ОСОБА_6 вказують на те, що вона зв`язано, послідовно, обґрунтовано дає оцінку подіям, які відбуваються в її особистому житті та визначає оціночними судженнями дії, які носять для неї позитивний чи негативний характер; результати дослідження показують, що дівчинка спрямована на авторитет свого батька, між ними встановлені теплі емоційні зв`язки. В жодному разі не можна нав`язувати дитині «тата» (не біологічного), так як у дитини існує емоційна теплота і зв`язок у стосунках з її біологічним батьком. З урахуванням психоемоційного стану дитини на даному етапі важливо забезпечити дитині стійке та постійне соціальне оточення (місце проживання, рідні та близькі, навчальний заклад, друзі та однолітки), з яким у Софії асоціюється батько, бабуся, вихователі/тренера гуртків, та друзі з дитячого садочка.

Позивач за зустрічним позовом просив:

визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення судових витрат об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 (ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького, про визначення місця проживання дитини.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 січня 2023 року у складі судді Павелко І. Л. позовну заяву ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) задоволено.

Визначено місце проживання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з мамою - ОСОБА_2 (ОСОБА_1 ).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького про визначення місця проживання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини та забезпечити доброзичливе спілкування дитини з обома батьками. Встановивши наявність практично однакових належних матеріально-побутових умов як у матері, так і у батька для проживання і виховання малолітньої доньки, однакову прихильність дитини до обох батьків, а також виконання обома батьками належним чином своїх обов`язків по вихованню дитини, вік дитини, стан її здоров`я, а також те, що мати дитини ОСОБА_2 має постійне місце роботи і має можливість матеріально утримувати дитину, врахувавши висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мамою, суд вважав необхідним визначити місце проживання ОСОБА_7 з мамою, що буде відповідати інтересам дитини, позбавить її стресових ситуацій, та не порушує права відповідача на виховання доньки. Доказів, що ОСОБА_2 перешкоджала відповідачу у спілкуванні доньки з батьком не надано та судом не встановлено.

Суд першої інстанції критично оцінив висновок кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології Центрально українського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка ОСОБА_8 , складений за результатами психологічного дослідження малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відносно ОСОБА_3 (батька дитини), оскільки вказані висновки підписані саме доцентом кафедри психології Центрально українського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка - ОСОБА_8 , тобто названо місце роботи, посада ОСОБА_8 , незважаючи на те, що університет такі висновки не виконує, і ОСОБА_8 не має права підписувати висновок від імені університету та завіряти свій підпис печаткою університету. Окрім того, замовлення на проведення вказаного дослідження зі слів ОСОБА_8 в судовому засіданні було надано ОСОБА_3 до фірми ПП «Фенікс», але чому вона не підписала висновок від фірми ПП «Фенікс», відповісти не змогла та не надала доказів, що вона знаходиться в трудових відносинах з цією фірмою. Зазначила лише, що Центрально український державний педагогічний університет ім. В. Винниченка співпрацює з цією фірмою.

Суд першої інстанції критично оцінив висновок № 41/0222 від 15 травня 2022 року психолога ОСОБА_9 , оскільки доказів, що він має відповідний документ на проведення відповідних досліджень, як експерт чи спеціаліст (диплом, посвідчення та інші документи) не надано суду, а його висновки є лише письмово викладеним текстом, який нічим не підкріплений.

Покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 суд першої інстанції оцінив як правдиві в частині того, що ОСОБА_7 проживала з батьком, який про неї піклувався, і це ніким не спростовано, так само, як і те, що в період проживання ОСОБА_7 з мамою ОСОБА_2 доказів про погане відношення до доньки не встановлено, а свідок ОСОБА_15 вказала на любов матері до доньки та гарне виховання дитини.

Покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_2 до доньки не приходила, не надавала допомоги, не займалася її вихованням, суд першої інстанції оцінив критично, оскільки вони, напевно, всіх обставин та взаємовідносин між сторонами, які явно не доброзичливі, знати не можуть, крім того, кожен з них є зацікавлений у справі. Так, свідок ОСОБА_10 працювала в кафе у мами відповідача. Свідок ОСОБА_11 є мамою відповідача і зацікавлена у справі на боці сина. ОСОБА_16 , ОСОБА_13 знаходяться в дружніх відносинах з відповідачем, а ОСОБА_14 взагалі працювала адміністратором в дитячому садочку, не має педагогічної освіти і тому не може об`єктивно оцінити всі обставини, пов`язані з відносинами між сторонами та дитиною. ЇЇ пояснення щодо відсутності змінного одягу у ОСОБА_6 , є єдиним епізодом і взагалі нічого конкретного не доводить.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 10 000,00 грн відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено, підстави для стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 січня 2023 року та ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа. яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького, про визначення місця проживання дитини відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Визначено місце проживання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3 843,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати за надану правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 протягом чотирьох років (2017-2021 роки) фактично 9 разів змінювала своє місце проживання ( АДРЕСА_2 (квартира, де проживає ОСОБА_3 ) близько 3 місяців у 2017 році після народження доньки; АДРЕСА_1 , приблизно кілька тижнів у 2017 році; АДРЕСА_3 (КЗ «Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини» КОР»), приблизно 4 місяці у 2017 році; будинок по АДРЕСА_4 (проживала разом з хлопцем) приблизно 6 місяців у 2018 році; квартира поблизу Європейського ринку в м. Кропивницький приблизно 2 роки до 2020 року; АДРЕСА_5 (проживала разом з хлопцем Вадимом) приблизно півроку; АДРЕСА_6 (у подруги ОСОБА_17 ) кілька місяців; квартира навпроти ДНЗ № 31 «Берізка» в м. Кропивницький більш ніж півроку; в будинку в м. Знам`янка разом з хлопцем Валентином приблизно сім місяців), про що повідомила позивач за первісним позовом у судовому засіданні суду першої інстанції 12 грудня 2022 року. Зміна місць проживання, може негативно впливати на малолітню ОСОБА_5 та, на думку колегії суддів, така відсутність стабільності не може йти на користь її якнайкращим інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 552/4608/18 (провадження № 61-6271св19) відповідно до яких, зміна місця проживання дитини, яка спричинить порушення стійких, усталених зв`язків дитини з оточенням і звичним середовищем, не відповідає найкращим інтересам дитини.

Суд апеляційної інстанції вказав, що у цій справі забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні того, що між батьками існує конфліктна ситуація, наслідком чого є психологічне навантаження на дитину. Розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком відповідає принципу «найкращих інтересів дитини» та є пріоритетним при вирішенні цієї справи. При цьому мати дитини не лише не позбавлена права, а й зобов`язана виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а батько дитини - не перешкоджати спілкуванню малолітньої ОСОБА_6 з матір`ю та створювати належні умови для зустрічей матері з дитиною у необхідному для спілкування обсязі.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначив, що правничу допомогу ОСОБА_3 надавало Адвокатське об`єднання «Адвокатська фірма «Волосян Пільгуй і партнери». Вартість правової допомоги, наданої ОСОБА_3 , склала 10 000,00 грн, яку було сплачено на рахунок адвокатського об`єднання, тому вона підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2023 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , в якій просять постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року скасувати, залишити в силі рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 січня 2023 року та ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 лютого 2023 року, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушені вимоги процесуального права щодо неупередженості суду, законності цивільного провадження, обґрунтованості рішення та правил оцінки доказів, оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, а саме:

поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що дитина постійно проживала з матір`ю, відвідувала дитячий садочок, що підтверджується психолого-педагогічною характеристикою від 02 грудня 2021 року № 169. ОСОБА_3 не надав доказів, що мати дитини перешкоджала йому у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 . Звернувшись у вересні 2021 року до поліції щодо зникнення дитини, ОСОБА_3 знав, що ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_6 переїхали проживати до м. Знам`янка, Кропивницького району, Кіровоградської області з м. Кропивницького, де працювала ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) і проживала у співмешканця;

допитані в судовому засіданні свідки, підтвердили, що ОСОБА_2 постійно піклувалася про доньку, займалася її вихованням, одягала, кормила та водила на гуртки. Коли батько дитини несподівано без попередження забрав доньку, то у матері був сильний стрес;

після народження доньки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) поміняла декілька місць проживання, оскільки у неї був конфлікт з мамою;

суд апеляційної інстанції порушив правила збирання доказів, а саме, колегія суддів апеляційного суду неодноразово ініціювала подання доказів стороною відповідача, зокрема, підтвердження реєстрації відповідача, ініціювала заслуховування думки дитини і приймала безпосередню участь у її проведенні. Процедура з`ясування думку малолітньої дитини ОСОБА_5 щодо визначення її місця проживання за методикою «Зелена кімната», була здійснена з порушенням, а саме: у відсутність запрошення матері; за участю спеціаліста ОСОБА_18 , яка діяла на підставі договору про виконання конкретної роботи та послуг № 208/ПД (цивільно-правовий договір) від 15 лютого 2023 року; відсутні будь - які пояснення, чи перебувала дитина під тиском того з батьків, з яким проживає;

є незрозумілим, яким чином диск з відеозаписом на якому зафіксовано з`ясування думки малолітньої дитини ОСОБА_5 щодо визначення її місця проживання за методикою «Зелена кімната», потрапив до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції (ідентифікуючі дані, супровідний лист, тощо).

Позиція інших учасників справи

У жовтні 2023 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:

посилання ОСОБА_2 на психолого-педагогічну характеристику від 02 грудня 2021 року № 169, відповідно до якої дитина постійно проживала з матір`ю, відвідувала дитячий садочок, повинна бути оцінена критично, оскільки не зрозуміло, з чого саме керівництвом дитячого закладу було зроблено висновок про те, що дитина проживала з позивачем. Натомість, відповідно до характеристики ОСОБА_3 від 04 лютого 2022 року, виданої КП «ЖЕО № 3» Кропивницької міської ради за № 98, ОСОБА_3 проживає з 2010 року по теперішній час в кв. АДРЕСА_7 , та з травня 2017 року проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач приховує ту обставину, що постійне місце проживання ОСОБА_6 було у м. Кропивницькому, за адресою проживання батька, що підтвердила і сама ОСОБА_6 під час її опитування психологом у «Зеленій кімнаті»;

матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин працевлаштування позивача у м. Знам`янка, крім того, свідок ОСОБА_15 пояснила, що позивачка весь час перебувала вдома, та ймовірно працювала перед комп`ютером, однак їй невідомо ким та де працювала позивачка, як і не відомо достеменно чи працювала вона взагалі. Вказує, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення телекомунікаційного дослідження та огляду вебсайту, на якому містяться зображення позивача порнографічного характеру, оскільки ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала, що дійсно це її знімки та вона займалася вказаною діяльністю;

зазначає, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини;

щодо порядку збирання судом апеляційної інстанції доказів, вказує, що суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб. Суд апеляційної інстанції з`ясував думку дитини, яка системно вказала на бажання проживати з батьком, адже аналогічні за змістом твердження щодо бажання дитини проживати з батьком викладені і у висновках психологів ОСОБА_8 та ОСОБА_19 ;

зазначає, що мати дитини у судовому засіданні 12 грудня 2022 року повідомила, що під час хвороби дитини на вітряну віспу перебувала на відпочинку в Буковелі , а про те, що донька хворіла на Соvid-19, взагалі не знала. Часто були випадки, коли дзвінки ОСОБА_6 матері так і залишалися без відповіді. Коли батько з ОСОБА_6 у грудні 2022 року перебували на стаціонарному лікуванні, про що мати дитини було відомо, остання не навідувала доньку в лікарні. Позивачем за первісним позовом до позову не додано жодного доказу, окрім характеристики та довідки з ДНЗ № 31 «Берізка», яким чином мати дитини здійснювала виховання, догляд та забезпечувала всебічний розвиток доньки. На питання ОСОБА_21 щодо того, чому ОСОБА_6 буде краще проживати з ОСОБА_2 остання відповіла: « ну тому що я мама». Жодних інших обґрунтувань ні позовна заява, ні усні пояснення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не містять.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 404/9387/21, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 404/9387/21.

У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 404/9387/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 вересня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17, від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_22 .

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики від 02 грудня 2021 року № 169, яка видана практичним психологом ОСОБА_23 та директор ДНЗ (ясла-садок) №31 «Берізка» ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виховувалася в ДНЗ (ясла-садок) № 31 «Берізка» з 05 вересня 2019 року по 03 вересня 2021 року, група № 6, стан дитини - здорова, відхилень немає. Склад сім`ї - мати ОСОБА_2 , дитина проживає з матір`ю, батько ОСОБА_3 з сім`єю не проживає, мав змогу спілкуватися з дитиною. Відношення матері ОСОБА_2 до дитини чуйне, уважне, відповідальне. Під час відвідування дитиною ДНЗ № 31 «Берізка» мати відповідально виконувала свої обов`язки та приймала активну участь в житті закладу.

За довідкою, яку склала вихователька ОСОБА_25 за підписом директорки ДНЗ № 31 «Берізка» ОСОБА_24 , позивач завжди вчасно сплачувала за харчування доньки, ОСОБА_6 відвідувала розвиваючі гуртки, позивач не перешкоджала татові ОСОБА_6 приймати участь у вихованні дитини, відповідач також забирав дитину з дитсадка та водив на гуртки, приймав участь в освітньо-виховному процесі, житті групи.

Відповідно до характеристики з місця проживання ОСОБА_2 від 08 -09 грудня 2021 року вона постійно проживає з донькою за адресою: АДРЕСА_1 . За весь період виявляла себе виключно з позитивної сторони, завжди допомагала сусідам, ввічлива. Активно займається вихованням доньки ОСОБА_6 , яка відвідує дошкільний навчальний заклад, грається на ігровому майданчику з дитиною біля дому, відвідує гуртки.

Відповідно до характеристики з місця фактичного проживання ОСОБА_3 , виданої 04 лютого 2022 року КП «ЖЕО № 3» Кропивницької міської ради за № 98, скарг ні від мешканців будинку, ні від будь-яких юридичних чи фізичних осіб, у тому числі від правоохоронних органів, до підприємства не надходило. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з 2010 року по теперішній час в кв. АДРЕСА_7 . З травня 2017 року проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Характеризується позитивно, переважають такі етико-моральні якості, як чесність, відкритість, доброчинність, готовий прийти на допомогу. Комунікабельний, легко знаходить спільну мову з оточуючими його людьми. Приймає участь в громадському житті будинку, в конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, дружелюбний і по можливості надає їм допомогу. Є зразковим батьком. Стосунки між батьком та донькою завжди теплі, чуйний та уважний до дитини. Проводить із донько багато часу. Приділяє багато уваги її духовному та фізичному вихованню. Дитина завжди виглядає охайно, одягнена по сезону, дитина є життєрадісною та привітною.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_26 від 14 квітня 2022 року та акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_27 від 23 березня 2022 року, створені всі умови для проживання та виховання дитини ОСОБА_7 .

З відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Кропивницького» від 10 лютого 2022 року № 347 на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , має підписану декларацію на медичне обслуговування з лікарем педіатром АЗПСМ № 7 КНП «ІДПМСД № 2» м. Кропивницького з 13 березня 2019 року. Протягом 2019 року на прийом до лікаря з дитиною звертались батько, бабуся та інколи мати. 3 2020 року і по теперішній час ОСОБА_6 звертається в лікарню у супроводі батька ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_28 . З дитиною зверталися за медичною допомогою до лікаря в 2020 році - 4 рази, в 2021 році - 9 разів, в 2022 році - 3 рази. Останнє звернення в амбулаторію було 07 лютого 2022 року. Згідно історії розвитку дитини (ф-112/о) на диспансерному обліку не перебуває. Останнє звернення в лікарню було пов`язано із хворобою Софії на Соvid-19, що підтверджується довідкою від 07 лютого 2022 року, виданою лікарем ОСОБА_29 . Термін хвороби доньки склав 17 днів (22 січня 2022 року по 07 лютого 2022 року).

У відповіді на адвокатський запит з освітнього центру «МаксимУМ» від 15 лютого 2022 року зазначено, що супроводом ОСОБА_5 до вказаної організації займається батько та бабуся, батько забезпечує перебування дитини в освітньому центрі, сплачує благодійні внески та платню за харчування, цікавиться успіхами та досягненнями дівчинки, підтримує спілкування з викладачами з приводу доньки, за весь час перебування ОСОБА_6 у закладі, працівники освітнього центру матір дівчинки не бачили.

У повідомленні спортивного клубу «Школа Шпагату Лізи Горлової» від 16 лютого 2022 року №17 вказано, що ОСОБА_5 є членом спортивного клубу з вересня 2021 року по теперішній час. Супроводом дитини до спортивної секції займається ОСОБА_3 та її бабуся ОСОБА_11 . Членські внески сплачує батько, який постійно цікавиться її успіхами, вживає всіх рекомендацій тренера з художньої гімнастики.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви 20 травня 2021 року ОСОБА_22 з метою оздоровлення та відпочинку у супроводі ОСОБА_3 надала згоду на виїзд з України ОСОБА_5 .

У вересні 2021 року ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_6 переїхали проживати до м. Знам`янка Кіровоградської області з м. Кропивницького, де ОСОБА_2 працювала і проживала у співмешканця.

У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до поліції щодо зникнення дитини - ОСОБА_6 .

На початку грудня 2021 року ОСОБА_3 забрав доньку ОСОБА_6 з дитячого садочку та поїхав до м. Кропивницького.

01 грудня 2021 року від ОСОБА_2 , яка мешкає у АДРЕСА_8 , надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_3 прийшов у садочок за адресою: АДРЕСА_9 , та хоче забрати спільну дитину ОСОБА_5 .

На теперішній час ОСОБА_6 мешкає з батьком.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що ОСОБА_2 проживала з її сином у м. Знам`янка. Донька позивача ОСОБА_6 мешкала з ними і відвідувала дитячий садок. ОСОБА_2 піклувалася донькою, одягала, кормила, займалася з нею іграми для розвитку дитини. Коли відповідач несподівано забрав дитину з дитячого садочка без попередження, був сильний стрес для всіх. В той період коли ОСОБА_30 жила біля них вона була гарною мамою для ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_31 пояснила, що мешкає на Студенському бульварі і бачила ОСОБА_32 в дворі з донькою. Відношення до дитини гарне. Потім бачила їх частіше і так взнала, що ОСОБА_30 її сусідка.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що працювала у мами ОСОБА_3 і знає, що вихованням ОСОБА_6 займався ОСОБА_33 , приїздив на роботу в кафе з дитячою коляскою, в якій знаходилася ОСОБА_6 . Годував її, а потім через 2 години повертався додому.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона як психолог проводила дослідження поведінки ОСОБА_7 і надала висновок, де зазначила, що вона прив`язана більше до батька.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є мамою відповідача. Після народження ОСОБА_6 вона з сином дитину забезпечили всім необхідним. Через деякий час дитина стала мешкати з сином по АДРЕСА_2 . Настя часто міняла місце проживання, дитину матеріально не забезпечувала. З початку знайомства ОСОБА_30 не розповідала про свою сім`ю і всяко уникала розмов. Пізніше вона познайомилася з мамою ОСОБА_34 , її звати ОСОБА_35 , яка не розділяла поведінку ОСОБА_34 .

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що є хрещеним батьком ОСОБА_6 , ОСОБА_32 на родинних святах не бачив. Щоб вона надавала допомогу дитині, то такого не було.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що з ОСОБА_3 дружні стосунки. Близько 3-4 років знає, що донька ОСОБА_6 проживає з батьком ОСОБА_3 , який піклується про доньку, про ОСОБА_32 він негативно не висловлювався. При зустрічах були розмови, що ОСОБА_30 забере доньку з садочка.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона працювала адміністратором в дитячому садочку. ОСОБА_3 дуже турботливий батько. Настя забирала доньку один раз, а коли привела, то у дитини не було змінної одежі, був дощ і вона переодягнула дитину в одежу своєї доньки. Настя сказала, що забула змінну одежу та парасольку. ОСОБА_6 водили в садочок з кінця 2021 року до середини лютого, але в цей час ОСОБА_33 водив ОСОБА_6 ще і в другий садочок, оскільки вони хотіли перейти і в інший садок. За харчування в садочку платив ОСОБА_33 .

Відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_3 , яка виконана кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка ОСОБА_8 , у ОСОБА_3 психологічні розлади відсутні, добре розвинута саморефлексія, прагнення до гармонії зі світом і з собою, цінність складають виважені відносини. Провідна потреба - афіліативна, тобто потреба у розумінні, співчутті та глибокій прив`язаності. Розвинена здатність входити в емоційний резонанс оточуючих людей, співпереживати їм, брати участь у взаємодії. Довільно контролює свої негативні почуття, усвідомлює їх. Домінуючим типом поведінки у конфлікті є спрямованість на врегулювання конфліктів мирним шляхом. Особистісна спрямованість - піклування про власне психічне та фізичне здоров`я та здоров`я власних дітей. Ситуацію сприймає як загрозливу, небезпечну для його дитини та її інтересів. Прагне, щоб дитина зростала на нормах культури, моральних цінностей, щоб у неї формувався позитивний світогляд на життя, ціннісні орієнтації, щоб не переживала стресів, і тому так вмотивовано і цілеспрямовано добивається, аби його дитина була поруч і проживала з ним. Базову модель виховання в сім`ї - використовує психологічний комфорт, захист інтересів сім`ї та спрямованість на сприятливу, доброзичливу атмосферу життєдіяльності. Провідною психологічною функцією в сім`ї вважає феліцитологічну, тобто створення почуття щастя членів сім`ї. Спрямованість дітоцентрична, тому опікуватись, виховувати, брати участь у житті власної дитини є особистісною психологічною властивістю особистості.

За результатами психологічного дослідження кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології Центрально українського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка ОСОБА_8 малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено висновок та надано такі рекомендації: «1. Досягнення домовленостей між батьками стосовно основних напрямків розвитку дитини, систематичного виконання нею певних завдань, можливо, відвідування розвиваючих гуртків, секцій. Нехтування одним з батьків певними обов`язками для дитини заняттями, які визначив другий з батьків, створює у дитини хибну думку про те, що один з батьків обмежує її у її бажаннях та проявах, а інший - виконує кожну її забаганку. Тобто створює у дитини враження, що хтось один «хороший, який не змушує робити те, що їй не хочеться» (наприклад навчатися), а інший - «поганий, який постійно наполягає на виконанні дитиною певних обов`язків чи завдань». Утримуватися від тісного спілкування дитини з особами, які є епізодичними у житті батьків. ОСОБА_6 є дитиною, яка швидко прив`язується до людей, з якими їй весело. Різке припинення спілкування з такими особами в подальшому може негативно впливати на психо-емоційний стан дівчинки. Так, наприклад, настрій дитини змінився, коли вона розповідала про ОСОБА_36 , прощаючись з яким мама плакала. Знайомство та тісне спілкування дитини повинно бути лише з тими особами, які зможуть забезпечити таке спілкування з дівчинкою на постійній основі.

Відповідно до висновку спеціаліста-психолога - кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка ОСОБА_8 від 31 січня 2022 року, складеним за результатами психологічного дослідження за запитом батька ОСОБА_3 , батькам рекомендовано вирішити конфлікт в родині з відповідними фахівцями, встановити домовленості між батьками стосовно місця проживання та виховання дитини та чітке виконання своїх батьківських обов`язків у дитячо-батьківських стосунках. Для нормального розвитку та виховання в житті дитини мають бути присутні як мати, так і батько. Мати повинна утриматися від знайомства дитини з особами чоловічої статі, які постають перед дитиною у якості «нового тата», не вчиняти дій, направлених на спотворене розуміння дитиною особи «батька». Крім того, матері необхідно змінити своє ставлення до виховання дитини, до своїх обов`язків щодо ОСОБА_6 , приділяти дитині більше уваги (як фізично так і емоційно), а не вдаватися до «формального материнства». Батьку дитини необхідно подолати образу на матір дівчинки, незалежно від стану їх шлюбних чи сімейних відносин декларувати та доносити ОСОБА_6 , що вони залишаються її батьками, не дивлячись на те, що не мешкають разом. Батькам забезпечити психологічний комфорт, створення психологічно захищеної та сприятливої атмосфери життєдіяльності дитини. Рекомендовано психологічну корекцію ОСОБА_6 .

У висновку № 41/0222 від 15 травня 2022 року психолога ОСОБА_9 зазначено, що психологічний стан дитини ОСОБА_6 переважно стабільний. Дівчинка контактує з обома батьками та їй подобається, що всі знаходяться разом. У методиці «Малюнок сім`ї» ОСОБА_6 обирає проживання з батьком, а під час використання техніки « Пташине гніздо » - залишається з матір`ю. Для дітей її віку притаманне нерозуміння неможливості проживання разом батьків і дитина усіляко прагне, щоб всі вони були єдиною сім`єю, де дівчинка почувається комфортно та безпечно. Софія також засмутилась, що, за її словами, мама не зможе бути присутньою на дні народження своєї доньки. Враховуючи вищеперераховане, оптимальним варіантом на цьому етапі є: рівні можливості проживання дитини з батьком і матір`ю; за можливості, періодичні спільні зустрічі, прогулянки тощо (за умови, що батьки у присутності дитини будуть утримуватись від висловлювань/дій у бік один одного); робота з дитиною психолога з метою періодичної діагностики психоемоційного стану ОСОБА_6 та динаміки дитячо-батьківської прихильності.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 07 липня 2022 року № 3326/49/13-24, який затверджено рішенням від 26 липня 2022 року № 482, і батько, і мати здатні забезпечити потреби дитини. За місцем проживання і ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 створені належні умови для виховання та розвитку дитини. Відповідно до висновку психолога ОСОБА_37 № 41/0222 психоемоційний стан ОСОБА_7 переважно стабільний, оптимальним варіантом для дитини є рівні можливості проживання дитини і з батьком, і з матір`ю. Однак, враховуючи малолітній вік дитини та керуючись її найкращими інтересами, вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_6 з матір`ю.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи вирішено з`ясувати думку малолітньої дитини ОСОБА_5 щодо визначення її місця проживання за методикою «Зелена кімната», бесіда за якою була проведена за участю спеціаліста ОСОБА_18 , яка діяла на підставі договору про виконання конкретної роботи та послуг № 208/ПД (цивільно-правовий договір) від 15 лютого 2023 року. Дитина, в процесі співбесіди з психологом повідомила, що бажає проживати з батьком.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21 червня 2023 року, позивач за первісним позовом змінила прізвище та ім`я з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (частина друга статті 161 СК України).

Тобто, в частині другій статті 161 СК України вказані ті юридичні факти, які є підставами для відмови органом опіки та піклування або судом у переданні дитини для проживання з одним з батьків.

У частинах четвертій - шостій статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей. У зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18)).

Вирішуючи спори у цій категорії справ, суд має враховувати низку чинників: ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я. Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 727/3856/18 (провадження № 61-5323св19)).

Закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19), на яку посилається ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у касаційній скарзі, зазначено, що: «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21)).

Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою. Визначення місця проживання малолітньої дитини за конкретною адресою унеможливлює маніпуляції з боку того з батьків, з ким буде проживати дитина, зокрема проживати де завгодно, унаслідок чого батько дитини не буде мати змоги брати участь у її вихованні (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц (провадження № 61-13272св18)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2023 року у справі № 751/2556/22 (провадження № 61-9013св23) зазначено, що: «у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 608/190/18 зазначено, що «сам по собі малолітній вік дитини не свідчить про наявність підстав для визначення її місця проживання саме з матір`ю, якщо дитина вже тривалий час проживає з батьком, який сумлінно ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків». У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 204/8432/19 зазначено, що якщо мати не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з батьком суперечитиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю матиме більш позитивний вплив на дитину, ніж залишення її проживати разом із батьком у звичному для неї середовищі, то це є підставою для визначення місця проживання дитини з батьком».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від08 листопада 2023 року справа № 146/346/22 (провадження № 61-9548св23) зазначено, що «Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. У справі, яка переглядається, суди обґрунтовано не погодились з висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з матір`ю, оскільки такий має недоліки в його оформленні, є недостатньо обґрунтованим, а також має рекомендаційний характер».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що переглядається:

врахувавши наявність практично однакових належних матеріально-побутових умов як у матері, так і у батька для проживання і виховання малолітньої доньки, однакову прихильність дитини до обох батьків, а також виконання обома батьками належним чином своїх обов`язків із виховання дитини, вік дитини, стан її здоров`я, висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мамою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), а також те, що мати дитини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) має постійне місце роботи, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення первісного позову та визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним;

при скасуванні рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вказав, що:

батько дитини ОСОБА_3 проживає з 2010 року по теперішній час в кв. АДРЕСА_7 , з травня 2017 року проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_6 , з місця фактичного проживання характеризується позитивно, приділяє багато уваги духовному та фізичному вихованню дитини, ОСОБА_6 завжди виглядає охайно, одягнена відповідно до сезону, життєрадісна та привітна;

дитина відвідує освітній центр « МаксимУМ », спортивний клуб « Школа Шпагату Лізи Горлової », супроводом до яких займається батько та бабуся, батько забезпечує перебування дитини в освітньому центрі, сплачує благодійні внески та платню за харчування, цікавиться успіхами та досягненнями дівчинки, підтримує спілкування з викладачами з приводу доньки, за весь час перебування ОСОБА_6 у освітньому центрі «МаксимУМ», працівники освітнього центру матір дівчинки не бачили. Відповідно до повідомлення КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Кропивницького», ОСОБА_6 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , має підписану декларацію на медичне обслуговування з лікарем педіатром з 13 березня 2019 року, протягом 2019 року на прийом до лікаря з дитиною звертались батько, бабуся та інколи мати;

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) протягом чотирьох років (2017-2021 роки) фактично 9 разів змінювала своє місце проживання, що не відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки спричинить порушення стійких, усталених зв`язків дитини з оточенням і звичним середовищем;

за висновком виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 07 липня 2022 року № 3326/49/13-24, який затверджений рішенням від 26 липня 2022 року № 482, і батько, і мати здатні забезпечити потреби дитини. За місцем проживання і ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 створені належні умови для виховання та розвитку дитини. Відповідно до висновку психолога ОСОБА_37 № 41/0222 психоемоційний стан ОСОБА_7 переважно стабільний, оптимальним варіантом для дитини є рівні можливості проживання дитини і з батьком, і з матір`ю. Однак, враховуючи малолітній вік дитини та керуючись її найкращими інтересами, вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_6 з матір`ю;

суд першої інстанції при визначенні місця проживання дитини разом з матір`ю не надав оцінки зміні ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) протягом чотирьох років (2017-2021 роки) місця свого проживання (фактично 9 разів, що не заперечувалось позивачем за первісним позовом у судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 12 грудня 2022 року). Пославшись на висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 07 липня 2022 року № 3326/49-13-24 про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою, залишив поза увагою, що сам по собі малолітній вік дитини не свідчить про наявність підстав для визначення її місця проживання саме з матір`ю, якщо дитина вже тривалий час проживає з батьком. Мати дитини не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з матір`ю буде відповідати найкращому забезпеченню інтересів дитини;

суд апеляційної інстанції, виходячи з інтересів самої дитини, враховуючи, у тому числі, сталі соціальні зв`язки дитини, її психологічний стан, зокрема, прихильність в тому числі до батька, тривале проживання з ним, відносини між батьком та дитиною, зокрема, його сумлінне ставлення до виконання батьківських обов`язків, виховання дитини в атмосфері турботи і любові, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, фактично не погодився з висновком органу опіки та піклування, надав йому відповідну оцінку, але, помилково не зазначивши про це, зробив обґрунтований висновок про визначення проживання дитини з батьком,що сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції принципу змагальності сторін (ініціювання заслуховування думки дитини та приймання суду участі у проведенні опитування дитини), порушення процедури з`ясування думки малолітньої дитини ОСОБА_5 щодо визначення її місця проживання за методикою «Зелена кімната» (зокрема, у відсутність запрошення матері), спростовуються матеріалами справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 27 червня 2023 року під час судового засідання відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 порушив питання про необхідність заслухати думку дитини щодо визначення її місця проживання. За результатами обговорення цього питання між учасниками справи, їх представниками, а також представником органу опіки та піклування, суд вирішив заслухати думку дитини за участю кваліфікованого психолога (т. 3 а. с. 10-14).

Відповідно до наказу МВС України від 19 грудня 2017 року № 1044 «Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України» допит дитини, потерпілої від злочину має бути проведений у дружній атмосфері для дитини, де вона відчуває захист і комфорт. Таким місцем є спеціально обладнана кімната, яка називається « Зелена кімната ». Основною метою проведення допиту у такій кімнаті є зменшення повторної травматизації дитини у процесі опитування, як завдяки спеціальним методикам та комфортній атмосфері, так і завдяки технічному оснащенню, яке дозволяє вести відеозапис допиту та в подальшому використовувати цей відеозапис для ведення слідства без проведення повторних допитів. Проведення допиту дитини у «зеленій кімнаті» дає можливість опитати дитину мінімального віку. Допит у «зеленій кімнаті» проводить психолог, який володіє спеціальними знаннями та знає психологію дитини відповідного віку. Психолога знайомлять з тим переліком питань, який цікавить слідство. В самій кімнаті знаходиться дитина та психолог, а всі інші учасники процесу знаходяться в іншій (технічній) кімнаті та спостерігають за процесом допиту через камеру спостереження та/або венеціанське скло, яке надає можливість бачити все, що відбувається в основній кімнаті, проте для дитини це виглядає як звичайне дзеркало. Тобто, методика «зелена кімната» - це методика проведення інтерв`ювання дитини, яка потерпіла або стала свідком злочину, в умовах, що мінімізують та не допускають повторної травматизації психіки дитини, з урахуванням її індивідуально-психологічних і психофізіологічних властивостей. Робота в таких кімнатах побудована на основі індивідуального підходу до кожної неповнолітньої особи з урахуванням її вікових і психологічних особливостей. Під час проведення допиту з метою з`ясування певних обставин використовуються малюнки, тести, ляльки, опитування. За результатами опитування неповнолітніх у вказаних кімнатах складається висновок спеціаліста, який працював з дитиною, що має рекомендаційний характер.

У пункті 14 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 585 зазначено, що з метою збору об`єктивної інформації про складні життєві обставини дитини, яка досягла того віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку, з нею проводиться бесіда під час проведення оцінювання її потреб у соціальних послугах, а також під час оцінки рівня її безпеки. Бесіда повинна проводитися протягом не більше двох годин на день з перервою (безперервно - не більше години). Тривалість бесіди визначається з урахуванням віку та індивідуальних особливостей дитини, рівня її розвитку. Бесіда проводиться у безпечному місці та/або у спеціально створених безпечних умовах (зокрема за відсутності кривдника), у тому числі із застосуванням методики «Зелена кімната». Бесіда може проводитися за участю представника служби у справах дітей, органу Національної поліції, педагога або психолога, а у разі потреби - лікаря, інших осіб, які мають відповідну кваліфікацію або пройшли відповідне навчання щодо особливостей проведення такої бесіди з дітьми різних категорій та в присутності та/або за згодою батьків, іншого законного представника (якщо вони не є кривдниками дитини). В інтересах дитини для мінімізації негативного впливу на її емоційний стан та психічне здоров`я, а також з метою недопущення її повторної психологічної травматизації бесіда з дитиною проводиться один раз. У разі потреби повторна бесіда проводиться, як правило, одними і тими самими особами.

Відповідно до відеозапису фіксації з`ясування думки малолітньої дитини ОСОБА_5 щодо визначення її місця проживання за методикою «Зелена кімната», під час проведення опитування були присутні малолітня ОСОБА_5 та спеціаліст ОСОБА_18 , яка діяла на підставі договору про виконання конкретної роботи та послуг № 208/ПД (цивільно-правовий договір) від 15 лютого 2023 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного перегляду та необхідності врахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2023 року у справі № 751/2556/22 (провадження № 61-9013св23), від 08 листопада 2023 року справа № 146/346/22 (провадження № 61-9548св23) дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції частково прийнята без додержання норм матеріального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Оскільки колегія суддів змінює оскаржене судове рішення, але виключно у частині мотивів його прийняття, новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка підписана представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук