Історія справи

Постанова ВП ВС від 31.10.2018 року у справі №9901/580/18
Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №9901/580/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 9901/580/18

Провадження № 11-902заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів:Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянула в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року (судді Білоус О. В., Бевзенко В. М., Желтобрюх І. Л., Смокович М. І., Стрелець Т. Г.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 26 квітня 2018 року про невідповідність судді Апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3 займаній посаді.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, зокрема, що ненабрання ним мінімально допустимого балу за результатом виконання практичного завдання

(52,5 з потрібних 60) під час кваліфікаційного оцінювання не позбавляло його права на участь у наступному його етапі відповідно до пункту 8 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання,

показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року

№ 143/зп-16 (далі - Положення).

3. Крім того, позивач вважає, що оскільки складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання є не самостійними етапами кваліфікаційного оцінювання, а складовими етапу «Іспит», та враховуючи, що рішення про допуск судді до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання приймається за результатами проходження цим суддею саме етапу «Іспит», то оцінка результатів за підсумками «Іспиту» має визначатися виходячи із загальної суми балів, які набрав суддя за виконання анонімного письмового тестування та практичного завдання.

4. Ще одним аргументом, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги, є те, що на час надходження повідомлення з Комісії, він перебував у відпустці, у зв'язку з чим фактично не був належним чином повідомлений ВККС та Апеляційним судом Чернігівської області про час, дату і місце засідання.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням

від 10 липня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

6. Суд мотивував своє рішення тим, що під час оцінювання відповідності судді займаній посаді така особа повинна підтвердити свою відповідність за усіма критеріями та показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія. Для цілей проведення іспиту, призначеного рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року

№ 106/зп-18, відповідач своїм рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 встановив як мінімально допустимий бал для іспиту загалом, так і для анонімного письмового тестування і практичного завдання, як дві необхідні умови набрання мінімально допустимого бала в межах цього іспиту. З огляду на те, що ОСОБА_3 не набрав мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, він вважається таким, що не підтвердив своєї професійної компетентності на етапі іспиту загалом, відповідно правові підстави для допуску його до наступного етапу відсутні.

7. Також суд попередньої інстанції відзначив, що доводи позивача про те, що на час надходження повідомлення з Комісії, він перебував у відпустці, у зв'язку чим фактично не був належним чином повідомлений ВККС та Апеляційним судом Чернігівської області про час, дату і місце засідання, а тому розгляд його питання на засідання Комісії за його відсутності мав бути відкладений, ґрунтуються на помилковому трактуванні положень законодавства, оскільки, провівши засідання без участі позивача, Комісія дотрималась вимог Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, та не порушила його прав, свобод та законних інтересів.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

8. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

9. Апелянт вважає помилковим висновок суду попередньої інстанції про правомірність оскаржуваних дій та рішення відповідача. Зазначає, зокрема, що за результатами виконання практичного завдання ОСОБА_3 набрав менше мінімально допустимого бала (52,5 з необхідних 60), однак, він мав бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання як такий, що набрав мінімально допустимий бал іспиту в цілому (134,4 з потрібних 105).

Позиція інших учасників справи

10. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС просила залишити рішення суду попередньої інстанції без змін. Зазначила, що складення анонімного письмового тестування надає можливість оцінити теоретичні знання судді, а виконання практичного завдання - вміння судді застосовувати свої знання, що однаково важливо для встановлення відповідності судді займаній посаді. Відповідач акцентував увагу на тому, що Комісія на підставі наданих законом повноважень своїм рішенням встановила мінімальний бал іспиту, зокрема мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання. Оскільки позивач на набрав мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, то він вважається таким, що не підтвердив відповідності займаній посаді за критерієм компетентності.

Рух апеляційної скарги

11. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2018 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року та призначила справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику її учасників.

Обставини справи

12. Постановою Верховної Ради України від 04 червня 2009 року № 1455-VI

«Про обрання суддів» ОСОБА_3 обрано суддею Апеляційного суду Чернігівської області безстроково.

13. Рішенням від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 ВККС, відповідно до пункту

20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон

№1402-VIII), призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них - суддя Апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3

14. Відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2018 року №7/зп-18, проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного згідно з рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17, для суддів апеляційних судів (додаток № 10 до вказаного рішення), призначено на 01 березня 2018 року.

15. У тому ж рішенні Комісія визначила, зокрема, таку черговість стадій складення іспиту: перша стадія - анонімне письмове тестування; друга стадія - виконання практичного завдання (пункт 2 рішення).

16. У пункті 3 рішення від 29 січня 2018 року №7/зп-18 Комісія встановила, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

17. За змістом пунктів 4, 5 вказаного рішення для суддів апеляційних судів кількість запитань у тестовому завданні становить 100, практичних завдань - 1. Виконання практичного завдання, як зазначено у пункті 6 рішення від 29 січня 2018 року

№7/зп-18, здійснюватиметься із використанням комп'ютерної техніки.

18. Рішенням від 26 березня 2018 року № 61/зп-18 Комісія затвердила результати складення суддями 01 березня 2018 року анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.

19. Зокрема, згідно з додатком 3 до рішення від 26 березня 2018 року № 61/зп-18, суддя ОСОБА_3 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 81,9 бали (з максимально можливих 90), за виконання практичного завдання - 52,5 бали (з максимально можливих 120).

20. За наслідками визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за підсумками іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» ВККС прийняла рішення від 26 квітня 2018 року №562/ко-18, яким суддю Апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3: визнано таким, що не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року №7/зп-18; йому відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17; визнано таким, що не відповідає займаній посаді та рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду Чернігівської області.

21. У спірному Рішенні Комісія зазначила, що відповідно до вимог підпунктів 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів. Суддя ОСОБА_3 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 81,9 бали, за виконання практичного завдання - 52,5 бали.

22. Відтак з посиланням на пункт 9 розділу V«Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення та на рішення від 29 січня 2018 року №7/зп-18 (в частині визначення мінімально допустимих балів) Комісія констатувала, що оскільки за результатами виконання практичного завдання суддя ОСОБА_3 отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, він не склав іспиту, тому не може бути допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди».

23. Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку, що суддя ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв'язку з чим є підстави для того, щоб рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про його звільнення із займаної посади.

24. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

25. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

26. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

27. За правилами частин першої, другої та п'ятої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

28. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

29. Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

30. Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, а рішенням від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).

31. За визначенням пункту 1 Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді.

32. Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 Порядку).

33. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Положення).

34. Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня. Показники «рівень знань у сфері права» та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. (пункти 1 - 3 глави 2 розділу ІІ Положення).

35. За змістом пунктів 1 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.

36. У підпункті 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено, що критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права - 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів; особиста компетентність - 100 балів; соціальна компетентність - 100 балів.

37. За правилами пунктів 6.1 - 6.4 глави 6 розділу ІІ Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту. Мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту. Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

38. Пунктами 7 - 9 глави 6 розділу ІІ Положення передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту. Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.

39. Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

40. Згідно з пунктом 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

41. Згідно з пунктом 10 розділу V Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

42. Згідно з положеннями частин другої і третьої статті 88 Закону України

«Про судоустрій і статус суддів» суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

43. Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

44. У справі встановлено, що суддя ОСОБА_3 у межах іспиту, який проводився у рамках кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів, обраних безстроково, за виконання тестових завдань отримав 81,9 бали (з максимально можливих 90), а за результатами виконання практичного завдання набрав 52,5 бали, що є менше від 50 відсотків максимального бала, який можна отримати на цій стадії (120).

45. На переконання ОСОБА_3, беручи до уваги те, що сума отриманих ним балів - 134,4 є більшою від 50 відсотків максимального бала, який можна отримати у межах етапу «Іспит» за сумою цих його стадій ((90+120) : 2 = 105), Комісія повинна була допустити його до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання на підставі пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення.

46. Надаючи оцінку цим доводам, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

47. За змістом пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення обов'язковою умовою, за якої суддя (кандидат на посаду судді) допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання є набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.

48. У пункті 9 розділу V Положення зазначено, що мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

49. Однак критерії, за яких суддя визнається таким, що набрав мінімально допустимий бал іспиту визначені у рішенні ВККС від 29 січня 2018 року № 7/зп-18.

50. У пункті 3 згаданого рішення визначено, що суддя вважається таким, що набрав мінімально допустимий бал іспиту, у разі набрання ним:

50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складання анонімного письмового тестування;

50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

51. Отже, Комісія для цілей проведення іспиту, встановила як мінімально допустимий бал для іспиту загалом, так і для анонімного письмового тестування і практичного завдання, як дві необхідні умови набрання мінімально допустимого бала в межах цього іспиту.

52. Так, мінімально допустимим балом іспиту є отримання за кожен з його етапів бала, який становить 50 і більше відсотків від максимально можливого бала, встановленого для цих етапів, тобто 45 балів за результатами анонімного письмового тестування та не менше 60 балів - за виконання практичного завдання.

53. Беручи до уваги, що позивач за результатами виконання практичного завдання набрав менше від 50 відсотків максимального бала, який можна отримати на цій стадії, він не може вважатися таким, що набрав мінімально допустимий бал іспиту, а тому його доводи про потребу застосування до спірних правовідносин пункта 8 глави 6 розділу ІІ Положення є помилковими.

54. Водночас суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні є самостійними (самодостатніми) показниками визначення рівня професійної компетентності судді, кожен з яких, відповідно до пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІ Положення, має на меті проявити і оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації судді.

55. Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія вирішує питання відповідності судді займаній посаді, тому така особа повинна підтвердити свою відповідність за усіма критеріями та відповідними їм показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія.

56. За правилами пункту 9 глави 6 розділу ІІ Положення суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.

57. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що ОСОБА_3 не підтвердив своєї професійної компетентності на етапі іспиту загалом, а тому не міг бути допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

58. Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що Комісія не повідомила його належним чином про дату, час і місце засідання, на якому вирішувалося питання про його допуск до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

59. Порядок роботи ВККС, спрямований на реалізацію повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», порядок підготовки, розгляду та ухвалення Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії визначаються Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент).

60. Підпунктом 3.1.8 пункту 3.1 розділу III Регламенту визначено, що особа, стосовно якої має розглядатися питання, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання Комісії не пізніше як за 10 днів до засідання Комісії (палати, колегії) шляхом розміщення інформації про це на офіційному веб-сайті Комісії, а також за потреби шляхом направлення повідомлення засобами поштового зв'язку, електронної пошти та/або факсу (телефаксу) (за наявності).

61. У справі встановлено, що Листом від 17 квітня 2018 року №31-1768/18 ВККС повідомила позивача про те, що 26 квітня 2018 року о 09:00 відбудеться засідання Комісії на якому буде розглядатися питання про його допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту, призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року №106/ЗП-17. У цьому листі, також зазначено, що відповідно до нормативних актів Комісії участь позивача у засіданні є обов'язковою.

62. 25 квітня 2018 року на адресу Комісії надійшов лист за підписом голови Апеляційного суду Чернігівської області, в якому зазначено, що суддя апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3 не зможе взяти участь у засіданні Комісії, оскільки він перебуває у відпустці з 16 квітня до 15 травня 2018 року.

63. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду установила, що інформацію про дату час і місце проведення зазначеного засідання колегії Комісії з вирішення указаного питання щодо ОСОБА_3 розміщено також на офіційному веб-сайті ВККС у розділі «Засідання Комісії» на 26 квітня 2018 року.

64. Отже, відповідачем здійснено повідомлення позивача про дату, час і місце проведення засідання Комісії у порядку і в спосіб, визначені Регламентом.

65. Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 розділу IV Регламенту у разі неявки на засідання учасника, належним чином повідомленого (запрошеного) або за відсутності у представника відповідних повноважень головуючий ставить на обговорення пропозицію щодо можливості розгляду питання за відсутності учасника засідання.

66. Суд першої інстанції установив, що на виконання зазначених вимог Регламенту головуючим у засіданні Комісії в складі колегії було поставлено на обговорення питання про можливість розгляду питання порядку денного засідання, стосовно позивача без його участі, та вирішено проводити розгляд зазначеного питання за його відсутності.

67. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Комісія, провівши засідання за відсутності позивача, з урахуванням належного його повідомлення, діяла у порядку, визначеному законодавством і не допустила порушення прав, свобод чи законних інтересів останнього.

68. Разом з тим, під час вирішення справи встановлено відсутність обов'язкових (формальних) підстав для скасування рішення ВККС, передбачених у частині третій статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

69. Оцінюючи установлені під час вирішення спору обставини, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 квітня 2018 року про невідповідність судді Апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3 займаній посаді.

70. Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення немає.

Висновки щодо розподілу судових витрат

72. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

73. ОскількиВелика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325 КАС, Велика Палата Верховного Суду, ВеликаПалата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко О. Г. Яновська