Історія справи

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 738/1772/17

Провадження № 14-45цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженнязаяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до Березнянського споживчого товариства (далі - Березнянське СТ), треті особи: державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Менської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - державний реєстратор відділу державної реєстрації Менської РДА), Менська районна споживча спілка споживчих товариств, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання позачергових загальних зборів пайовиків споживчого товариства такими, що не відбулися, та визнання їх рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Березнянського СТ, у якому просила визнати позачергові загальні збори пайовиків Березнянського СТ від 13 липня 2016 року такими, що не відбулися; визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів пайовиків Березнянського СТ, оформлених протоколом № 1 від 13 липня 2016 року; зобов`язати державного реєстратора відділу державної реєстрації Менської РДА скасувати державну реєстрацію змін і відомостей про керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, зміни до установчих документів Березнянського СТ, здійснені на підставі протоколу від 13 липня 2016 року № 1. На обґрунтування позову ОСОБА_2 послалась на те, що вона є членом Березнянського СТ, у липні 2016 року дізналась про скликання позачергових загальних зборів, про проведення яких їй повідомлено не було, а в доступі до приміщення, де проводились збори, їй чинились перешкоди. Вважає, що збори були проведені з порушенням вимог статуту товариства, порушені її права як члена товариства на участь у зборах, у тому числі й право обирати та бути обраним до керівних органів товариства.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання позачергових загальних зборів членів Березнянського СТ від 13 липня 2016 року такими, що не відбулися, та визнання їх рішень недійсними закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 1 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року задоволено, оскаржувану ухвалу скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 9 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи про порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції (частина шоста статті 403 ЦПК України).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 1 серпня 2018 року скасовано, ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2018 року залишено без змін.

10 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом цієї справи у суді касаційної інстанції.

На обґрунтування заяви посилається на те, що за подачу касаційної скарги на постанову апеляційного суду він сплатив судовий збір у розмірі 3840 грн та комісію банку за сплату судового збору у розмірі 38,40 грн, що підтверджується квитанцією від 21 серпня 2018 року № 0.0.1114960167.1 (т. 2, а. с. 200). Оскільки за результатами розгляду його касаційна скарга була задоволена, постанова апеляційного суду скасована, а ухвала суду першої інстанції залишена в силі, ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у справі № 738/1772/17, яким судові витрати в розмірі 3878,40 грн, понесені ним за подання касаційної скарги, стягнути з ОСОБА_2 на його користь.

Відповідно до частин першої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зазначена норма кореспондується з положеннями підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 416 цього Кодексу, за змістом якої у постанові суду касаційної інстанції зазначається про новий розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Розподіл судових витрат Великою Палатою Верховного Суду на підставі частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснювався, оскільки в цьому випадку судове рішення не змінювалось, нове рішення не ухвалювалось, а ухвалу першої інстанції залишено без змін.

Разом з тим згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 цього Кодексу у постанові суду касаційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 12 зазначеної статті).

З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судовий збір, який підлягав сплаті у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, слід стягнути на користь третьої особи з позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Ставка судового збору за подання до суду фізичною особо касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а касаційної скарги на ухвалу суду - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ОСОБА_1 оскаржував постанову апеляційної інстанції, ухвалену не за результатами розгляду справи по суті спору, то за подання касаційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 352,40 грн (1762 грн х 0,2).

Натомість ОСОБА_1 сплатив судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції в розмірі 3840 грн. Таким чином, сума зайво сплаченого ним судового збору складає 3487,60 грн.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та відшкодувати йому суму судового збору в розмірі 352,40 грн, сплаченого за подачу до Верховного Суду касаційної скарги на постанову апеляційного суду, стягнувши її з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, - у розмірі переплаченої суми.

Оскільки при поданні заяви відповідач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж установлено законом, то переплачена сума судового збору в розмірі 3487,60 грн має бути повернута з Державного бюджету України.

Комісія банку за здійснення операції з перерахування судового збору не є судовими витратами відповідно до статті 133 ЦПК України.

Керуючись статтями 133, 141, 270, 416 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Велика Палата Верхового Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 352,40 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 3487 (трьох тисяч чотирьохсот вісімдесяти семи) грн 60 коп., що внесений згідно з квитанцією від 21 серпня 2018 року № 0.0.1114960167.1, отримувач платежу - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) , рахунок отримувача 31219207026007, код отримувача - 38004897, код банку отримувача (МФО) - 899998. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко Т. О. Анцупова О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна В. С. Князєв В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков О. Г. Яновська