Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 920/947/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) та ухвалуГосподарського суду Сумської області від 30.07.2015 (суддя Резніченко О.Ю.)у справі№ 920/947/15 Господарського суду Сумської областіза позовомОСОБА_5доПублічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство"провизнання недійсним рішення наглядової ради та про зобов'язання укласти договір викупу цінних паперів,за участю представників:позивачане з'явились,відповідача Якушева А.Г.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.07.2015 у справі №920/947/15, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство".

Не погодившись з вказаними ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу та постанову скасувати, а справу направити до місцевого суду для розгляду зустрічної позовної заяви позивача по суті.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами було прийнято оскаржувані ухвалу та постанову з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 62 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.06.2015 порушено провадження у справі № 920/947/15 за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Лебединське хлібоприймальне підприємство" про визнання недійсним рішення наглядової ради та зобов'язання відповідача здійснити обов'язковий викуп у позивача належних йому простих іменних акцій шляхом укладення договору викупу акцій в запропонованій позивачем редакції; розгляд справи призначено на 16.07.2015.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.07.2015 розгляд справи було відкладено на 30.07.2015.

23.07.2015 ПАТ "Лебединське хлібоприймальне підприємство" подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.07.2015 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви, оскільки вона подана після початку розгляду справи по суті, який, за висновком судів, розпочався 16.07.2015.

Колегія судів вважає вказаний висновок помилковим, виходячи з такого.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.06.2015 порушено провадження у справі № 920/947/15, розгляд справи призначено на 16.07.2015 на 11 год. 15 хв.

До початку судового засідання 16.07.2015 через канцелярію суду о 10 год. 35 хв. (згідно з відміткою) від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача звіту про оцінку пакету акцій ПАТ "Лебединське хлібоприймальне підприємство", здійсненого ТОВ "ОЦІНКА24", з усіма додатками, та про відкладення розгляду справи. Разом з тим в судове засідання 16.07.2015 позивач не прибув, уповноваженого представника не направив.

У свою чергу в судове засідання 16.07.2015 прибув уповноважений представник відповідача Якушева А.Г., довіреність № 190 від 14.07.2015.

За п'ять хвилин до початку судового засідання, а саме об 11 год. 10 хв. відповідач через канцелярію суду (згідно з її відміткою) подав відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 34-182), серед 19-ти додатків до якого подано і вказаний звіт, про витребування якого просив позивач.

Як зазначено в протоколі судового засідання 16.07.2015, місцевий суд відкрив судове засідання та доповів про те, яка справа буде розглядатись. Суд оголосив присутнім склад суду, роз'яснив представнику відповідача його процесуальні права і обов'язки, зокрема, право заявляти відводи; суд оголосив матеріали справи та розпочав розгляд справи по суті; за результатами судового засідання 16.07.2015 Господарським судом Сумської області винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 30.07.2015.

У самій ухвалі від 16.07.2015 про відкладення розгляду справи зазначено, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню через подання таких доказів відповідачем, водночас суд вважає за потрібне відкласти розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України через нез'явлення позивача.

Частиною 1 ст. 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно з абз. 3 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК.

Отже, наявність передбачених вказаною нормою підстав для відкладення розгляду справи перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог, тобто до розгляду справи по суті. До обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, частиною 1 ст. 77 ГПК України віднесено, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.07.2015 відкладено розгляд справи на 30.07.2015 у зв'язку з неявкою позивача.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що вказане відкладення було зумовлено також і необхідністю вивчення судом великого обсягу доказів та заперечень, поданих відповідачем разом з відзивом лише за п'ять хвилин до початку судового засідання.

З наведеного вбачається, що у судовому засіданні 16.07.2015 суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, у зв'язку з чим відклав розгляд справи. Відтак, зазначення судом про початок розгляду справи по суті у вказаному судовому засіданні є безпідставним.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не врахував відсутності у судовому засіданні 16.07.2015 предстаника позивача та, відповідно, відсутності відомостей про надання пояснень позивачем по суті спору у протоколі судового засідання від 16.07.2015 після зазначення про перехід до розгляду справи по суті. Вказаний протокол також не містить відомостей і про надання відповідачем пояснень саме по суті спору, а містить лише посилання на те, що представник відповідача усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

Формальний запис про перехід до розгляду справи по суті не є свідченням фактичного переходу на цю стадію за відсутності у протоколі даних щодо надання сторонами пояснень по суті спору. Тому висновок про початок розгляду безпосередньо позовних вимог є необґрунтованим. До того ж, суд 16.07.2015 ухвалою відклав розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неявкою позивача.

Крім того згідно з матеріалами справи позивач та відповідач до судового засідання 30.07.2015 подали суду додаткові пояснення та докази (т. 1 а. с. 197-248).

Вищенаведене свідчить про безпідставність відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви та, як наслідок, порушення передбаченого ст. 60 ГПК України права відповідача на судовий захист шляхом подання зустрічного позову.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У випадку скасування касаційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви скаржника судами не встановлено, справа підлягає направленню до місцевого суду для розгляду зустрічної позовної заяви скаржника по суті.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 920/947/15 скасувати, а справу направити до Господарського суду Сумської області для розгляду зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство".

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство" 1.218,00 грн. судових витрат.

Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова