Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 916/4566/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Горьової Н.М. дов. б/н від 17.12.2014

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015

у справі №916/4566/14 Господарського суду Одеської області

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про визнання недійсним акту, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про:

- визнання недійсним та скасування акту "Аналіз стічної води" від 06.08.2014;

- визнання безпідставно нарахованої суми у розмірі 6540 грн. 96 коп. щодо оплати підвищеного тарифу за скид ненормативно-очищених стічних вод;

- визнання незаконними дії відповідача щодо відключення позивача від систем водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача відновити послуги водовідведення за названою адресою.

Заявою від 28.01.2015 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати недійсним акт "Аналіз стічної води" від 06.08.2014;

- скасувати вимогу № 6179 від 21.08.2014 про сплату підвищеного тарифу за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 6 540,96 грн.;

- зобов'язати відповідача відновити послуги водовідведення ФОП за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2015 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (судді: Шевченко В.В., Ярош А.І., Петров М.С.), у задоволені позову відмовлено.

Судові рішення суду мотивовані тим, що позивач не довів належними доказами той факт, що відповідач здійснив відбір стічних вод та склав акт "Аналіз стічних вод" від 06.08.2014 з порушеннями норм чинного законодавства, а також позивачем не доведено неправомірних дій відповідача щодо встановлення підвищеної плати за скид понад нормативно забруднених стічних вод та щодо відключення позивача від мережі водопостачання, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні. Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанція відхилила подані позивачем додаткові докази, оскільки останній не обґрунтував неможливість подання цих доказів у суді першої інстанції, крім того, докази подані у незавірених копіях.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не повністю дослідили докази у справі, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, що в свою чергу зумовило неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, суди попередніх інстанцій відхилили як доказ відсутності позивача при відборі проб води 06.08.2014 довідку від вказаної дати про перебування позивача на огляді у сімейного лікаря та направлення на здачу аналізів. Зазначені проби відбиралися не з контрольного колодязя, а з іншого, в якій стікають води інших абонентів, крім того є незрозумілим визначення відповідачем показників нормативного скиду при проведенні оспорюваного розрахунку.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

28.07.2003 між КП "Одесводоканал" (правонаступником якого є відповідач) та позивачем укладено договір водопостачання та водовідведення №7028/3, за умовами якого відповідач зобов'язався надати послуги з постачання питної води на об'єкти позивача, а також зобов'язався надати послуги по прийманню стічних вод, що скидаються позивачем в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток № 1).

Додатковою угодою №1/1142 від 22.11.2010 до договору сторони виклали договір в іншій редакції.

Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди) сторони зобов'язались керуватись діючими нормативними актами, зокрема, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжилкомунгоспу України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила водокористування), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", що затверджені наказом Держжилкомгоспу України від 05.07.1995 №30 (далі - Правила експлуатації), "Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", що затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 за №632 (далі - Правила приймання стічних вод) та іншими нормативними актами, затвердженими у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 2.4.15. договору (в редакції додаткової угоди) позивач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скидання ненормативно-очищених стоків, та інші платежі, передбачені "Правилами водокористування" та "Правилами прийому стічних вод", та умовами цього Договору.

06.08.2014 представником відповідача в присутності позивача було відібрано проби стічних вод з об'єкту позивача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з контрольного колодязя перед скидом у міську каналізацію. За результатами аналізу відібраних проб стічних вод, згідно з актом "Аналіз стічних вод", була встановлена невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, у зв'язку з чим відповідачем була розрахована плата за скид позивачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій та виставлено позивачеві відповідний рахунок на суму 6540 грн. 96 коп.

21.08.2014 відповідач направив позивачеві лист повідомлення разом з вищезазначеним рахунком з вимогою щодо сплати 6540 грн. 96 коп. за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізацію, який було отримано останнім 08.09.2014.

Оскільки позивач названий рахунок не сплатив, відповідач відключив його від водопостачання.

Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду з даним позовом. В обґрунтування позову, підприємець посилається на те, що була відсутня при відборі проб стічних вод на об'єкті, що підтверджується наданою скаржником довідкою від 06.08.2014 "огляд сімейного лікаря".

Однак, суди попередніх інстанцій відхилили подані позивачем докази на підтвердження його відсутності під час забору проб та дійшли висновку, що підприємець була присутня при відборі проб стічних вод.

За приписами ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Статтею 20 цього Закону визначено істотні умови договору про надання послуг з питного водопостачання, зокрема, істотними умовами є права та обов'язки сторін договору і відповідальність сторін договору. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Як встановлено господарськими судами, укладений між сторонами договір водопостачання та водовідведення №7028/3 в редакції додаткової угоди від 22.11.2010 містить зокрема, посилання на те, що сторони керуються Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконкому Одеської міськради від 14.06.2007 № 632.

Відповідно до п. 4.6 названих Правил при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з цими встановленими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка розраховується за нормативом плати за водовідведення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vп. з) та коефіцієнтом кратності (Kk), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Порядок визначення коефіцієнта кратності наведений у пунктах 4.6.1 - 4.9 названих Правил.

Визначення плати за перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств наведено у п. 4.5 Правил.

Період, за який стягується така плата встановлений у п. 4.10 Правил.

Допустимі величини концентрацій речовин стічних вод підприємств, установ та організацій м. Одеси визначені Додатком №1 до вказаних Правил.

Господарськими судами встановлено, що для порівняння при визначенні перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах позивача відповідач керувався саме названим Додатком. Разом з тим, із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що відповідач при відборі проб дотримався положень розділу 10 вищезазначених Правил, яким врегульовано порядок відбору проб стічних вод підприємств, організацій, установ. Крім того, господарськими судами встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено право відповідача відключити позивача від водопостачання у разі нездійснення платежів.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених судами обставин господарські суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у даній справі.

Згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи касаційної, які потребують переоцінки доказів або їх додаткового дослідження у справі, до уваги не приймаються.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених судових рішеннях, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі №916/4566/14 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.