Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №910/11729/13
Постанова ВГСУ від 28.05.2014 року у справі №910/11729/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 910/11729/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: від Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року;

Відповідача -1: Мельника А.І., дов. № 01-вих-93 від 02.08.2013 року;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3: Слизченка В.В., дов. № б/н від 22.10.2013 року; Левочка Б.М., дов. № б/н від 22.10.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник" на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року

у справі № 910/11729/13 господарського суду міста Києва

за позовом заступника прокурора Львівської області

до відповідача -1 Львівської обласної ради

відповідача -2 Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства

відповідача -3 Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник"

про скасування рішення Львівської обласної ради та визнання недійсним додатку до договору

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник", просив визнати незаконним та скасувати рішення Львівської обласної ради № 616 від 23.11.2012 року; визнати незаконним та скасувати договір про умови ведення мисливського господарства, укладений між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок "Лісівник" в частині додатку № 1 від 05.11.2012 року до договору № 38 від 19.11.2010 року (т. 1, а.с. 3-6).

Позовні вимоги мотивовано порушенням процедури надання в користування мисливських угідь при прийнятті спірного рішення та, відповідно, укладенні оспорюваного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2013 року (суддя Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року (головуючий Власов Ю.Л., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) (т. 2, а.с. 162-167) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 242-247).

Оскаржені судові акти мотивовано обгрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Стрийське міжрайонне товариство мисливців і рибалок "Лісівник" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило (з урахуванням уточнень до касаційної скарги від 26.05.2014 року) оскаржені судові акти скасувати та відмовити у задоволенні позову (т. 2, а.с. 202-212).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 року касаційну скаргу Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2014 року (т. 2, а.с. 200-201).

У судове засідання 28.05.2014 року представник відповідача - Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, задовольнивши подане клопотання.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників відповідачів - Львівської обласної ради, Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.1997 року Львівською обласною радою було прийнято рішення № 127, яким вирішено, зокрема, надати Стрийському міжрайонному товариству мисливців та рибалок "Лісівник" у користування мисливські угіддя терміном на 15 років загальною площею 44 200 га., у тому числі лісові угіддя 16 700 га, польові 26 400 га, водно-болотні 1 100 га (т. 1, а.с. 7).

На виконання вказаного рішення 05.03.1997 року між державним лісогосподарським об'єднанням "Львівліс" та Стрийським міжрайонним товариством мисливців та рибалок "Лісівник" було укладено договір про умови ведення мисливського господарства (т. 1, а.с. 9-10).

23.06.2005 року Львівською обласною радою було прийнято рішення № 380, яким внесено зміни у площі та описі мисливських угідь Стрийського міжрайонного товариства мисливців та рибалок "Лісівник" (додаток № 6) та вказано, що розмір площі угідь, наданих у користування становить 29 643 га (т. 1, а.с. 11).

Надалі рішенням Львівської обласної ради № 514 від 11.03.2008 року у зв'язку з реорганізацією ДП "Мисливське господарство "Стрий" внесено зміни у додаток № 6 до рішення Львівської обласної ради № 380 від 23.06.2005 року та надано у користування мисливські угіддя в нових межах Стрийському міжрайонному товариству мисливців та рибалок "Лісівник" загальною площею 35 491 га, у тому числі лісові угіддя - 9 644 га, польові - 24 780 га, водно-болотні - 1 067 га (т. 1, а.с. 13).

Судами також встановлено, що 19.11.2010 року між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок "Лісівник" було укладено договір № 38, яким врегульовано умови ведення мисливського господарства на мисливських угіддях, наданих у користування на підставі рішення Львівської обласної ради № 514 від 11.03.2008 року (т. 1, а.с. 14-16).

23.10.2012 року Львівською обласною радою прийнято рішення № 616, відповідно до п. 1 якого внесено зміни до рішень Львівської обласної ради № 380 від 23.06.2005 року, № 514 від 11.03.2008 року та вирішено викласти п. 1 в наступній редакції: "У зв'язку з реорганізацією ДП "Мисливське господарство "Стрий" внести зміни в додаток 6 до рішення обласної ради від 23.06.2005 року № 380 і надати в користування мисливські угіддя в нових межах терміном на 15 років Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок "Лісівник", згідно з додатком до цього рішення" (т. 1, а.с. 17).

На підставі зазначеного рішення 05.11.2012 року між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок "Лісівник" було укладено додаток № 1 до договору № 38 від 19.11.2010 року, за умовами якого було внесено зміни та визначено новий термін дії договору до 11.03.2023 року, за яким надано Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок "Лісівник" мисливські угіддя загальною площею 35491 га, в тому числі лісові угіддя - 9644 га, польові - 24780 га, водно-болотні - 1067 га (т. 1, а.с. 18-20).

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Статтею 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції, чинній станом на 11.03.2008 року) передбачено, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.

Відповідності до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції, чинній станом на 11.03.2008 року) ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Львівської обласної ради від 11.02.1997 року № 127 надано Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок "Лісівник" у користування мисливські угіддя загальною площею 44 200 га строком на 15 років, тобто, до 11.02.2012 року.

Надалі рішенням Львівської обласної ради від 11.03.2008 року № 514 внесено зміни до рішення обласної ради від 23.06.2005 року № 380 (додатку № 6) та надано у користування Стрийському міжрайонному товариству мисливців та рибалок "Лісівник" мисливські угіддя у нових межах, при цьому угідь збільшено до 35 491 га та надано останньому у користування в тому числі мисливські угіддя, які раніше перебували у користуванні ДП "Мисливське господарство "Стрий" (до його реорганізації).

Суди дійшли висновку, що внаслідок прийняття рішення від 11.03.2008 року № 514 фактично мало місце нове надання мисливських угідь у користування, а саме: площею 29 643 га (що були раніше передані Стрийському міжрайонному товариству мисливців та рибалок "Лісівник" у користування на підставі рішення від 11.02.1997 року № 127) та площею 5 848 га (якими раніше користувалось ДП "Мисливське господарство "Стрий").

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" право користування мисливськими угіддями припиняється у разі закінчення строку користування, добровільної відмови від користування, припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя, систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються за поданням територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання або у галузі охорони навколишнього природного середовища тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь.

Як встановлено судами, доказів існування рішення Львівської обласної ради про припинення права користування ДП "Мисливське господарство "Стрий" мисливськими угіддями, наданими у користування рішенням Львівської обласної ради від 23.06.2005 року № 380 до закінчення строку, на який надавалось у користування відповідні угіддя сторонами не надано.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що фактично Львівською обласною радою шляхом прийняття рішення від 11.03.2008 року № 514 надано у користування мисливські угіддя, які перебували у користуванні ДП "Мисливське господарство "Стрий" та строк користування якими не закінчився без ухвалення рішення про припинення права користування такими угіддями.

Положеннями Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачена чітка процедура надання мисливських угідь у користування, яка передбачає, що відповідне рішення ради має бути прийнято за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

З врахування зазначеного, суди також дійшли висновку, що надання мисливських угідь, які раніше перебували у користуванні ДП "Мисливське господарство "Стрий" у користування Стрийському міжрайонному товариству мисливців та рибалок "Лісівник" могло бути здійснено виключно шляхом прийняття обласною радою (за наявності подання, погодженого в порядку ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання") нового рішення, а не шляхом внесення змін до раніше прийнятого рішення ради.

Встановивши, що рішенням Львівської обласної ради від 11.03.2008 року № 514 вирішено питання про надання мисливських угідь у користування без дотримання передбаченої законодавством процедури та враховуючи, що право користування іншої особи (ДП "Мисливське господарство "Стрий") щодо тих же угідь припинено не було, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказане рішення є таким, що прийнято з порушенням ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Враховуючи те, що рішенням Львівської обласної ради № 616 від 23.11.2012 року вносились зміни до рішення Львівської обласної ради від 11.03.2008 року № 514, яке було прийнято з порушенням положень законодавства, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку і про незаконність спірного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи те, що позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору є похідними від вимоги про визнання недійсним спірного рішення, яка задоволена, суди дійшли висновку про задоволення позову і у вказаній частині.

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок "Лісівник" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року у справі № 910/11729/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко