Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 13/154-11

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірджині"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.11.2014у справі№ 13/154-11 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірджині"провизнання права власності на жиле приміщення,за участю представників сторін від позивача:Захарчук О.В. (довіреність від 09.09.2014 № б/н),від відповідача:не з'явились, від третьої особи:Богатова Н.І. (довіреність від 23.12.2013 № б/н),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" у вересні 2011 року звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" про визнання права власності на жиле приміщення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2011 у справі № 13/154-11 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 13/154-11 Господарського суду Київської області (у складі колегії суддів: Іоннікової І.А. - головуючого, Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) позов повністю задоволено. Визнано за Публічним акціонерним товариством "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" право власності на жиле приміщення - квартиру № 26, загальною площею 51,0 кв.м, жилою площею 26,1 кв. м, у будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 13/154-11 Господарського суду Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірджині" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 13/154-11 Господарського суду Київської області, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій", що підтверджується протоколом загальних зборів від 30.09.2010 та свідоцтвом про державну реєстрацію) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" КиЕвінвестбуд" 14.12.2005 укладено договір № 1/26 фінансування будівництва квартири № 26, в смт. Гостомель, Київської області по вул. Кірова, № 2-В, відповідно до умов якого інвестор-замовник зобов'язується своїми силами та засобами або силами та засобами третіх осіб, за власний рахунок та/або за рахунок коштів третіх осіб, в тому числі з використанням коштів замовника, здійснити будівництво жилого будинку, побудувати об'єкт - індивідуально визначену договором квартиру та ввести в експлуатацію жилий будинок за будівельною адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, буд. 2-В, та передати об'єкт замовнику.

Згідно з пунктом 1.8. договору, дата введення будинку в експлуатацію - II квартал 2007 року, дата передачі будинку під заселення - II - III квартал 2007 року (фінансування будівництва).

Відповідно до пункту 1.4. договору, замовник може отримати всі документи щодо оформлення права власності на об'єкт лише за умови сплати 100% вартості загальної площі об'єкту.

Судами встановлено, що у 2007 році позивачем перераховано на рахунок відповідача 169984,00 грн., що складає 100% від вартості загальної площі квартири № 26, яка будується за будівельною адресою: смт. Гостомель Київської області, вул. Кірова, 2-В, що підтверджується довідкою ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" про сплату 100% вартості загальної площі квартири № 23 від 04.04.2007.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що інвестор-замовник зобов'язується самостійно чи за допомогою третіх осіб (на підставі генерального договору підряду) збудувати і передати у власність замовника об'єкт на умовах, передбачених договором.

Рішенням Гостомельської селищної ради "Про виділ частин об'єкта незавершеного будівництва жилого будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель в окремі об'єкти власності" № 91 від 06.05.2010 позивачу виділено квартиру № 26, загальною площею 51,0 кв. м, жилою площею 26,1 кв. м, в будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 13/71 від 05.04.2011, (з урахуванням ухвали господарського суду м. Києва у справі № 13/71 від 07.09.2011 про виправлення описки), зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" КиЕвінвестбуд" виконати обов'язок в натурі, а саме: передати Публічному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" жилі приміщення у вигляді квартири № 26, загальною площею 51,0 кв.м, жилою площею 26,1 кв.м, в будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області.

Вказане рішення суду набрало законної сили 18.04.2011 та Господарським судом міста Києва 19.04.2011 видано наказ про примусове виконання рішення, згідно з яким суд зобов'язав відповідача виконати обов'язок в натурі, а саме: передати Публічному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" жилі приміщення у вигляді квартири № 26, загальною площею 51,0 кв. м, жилою площею 26,1 кв. м, в будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області.

За місцезнаходженням вказаного майна відповідача 17.06.2011 відкрито виконавче провадження на виконання наказу, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 27238086 від 17.06.2011 та листом ВДВС Ірпінського міського управління юстиції від 17.06.2011 № 739 .

З метою виконання постанови №27238086 щодо примусового виконання рішення, ВДВС Ірпінського міського управління юстиції направлено до КПКОР "Ірпінське БТІ" запит щодо надання інформації про наявність чи відсутність реєстрації права власності третіх осіб на вказану квартиру № 26, що підтверджується листом ВДВС Ірпінського міського управління юстиції №864 від 21.07.2011 № 864.

КП КОР "Ірпінське БТІ" шляхом проставляння офіційного штампу на повторному запиті ВДВС Ірпінського міського управління юстиції від 26.08.2011 № 6-С повідомило, що згідно з інформаційною довідкою з реєстру прав власності в КП КОР "Ірпінське БТІ" станом на 26.08.2011 право власності на нерухоме майно, не зареєстровано.

За актом державного виконавця від 01.09.2011 позивачу передано в натурі квартиру № 26, загальною площею 51,0 кв.м, житловою площею 26,1 кв.м в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Згідно з пунктом 3.2.1 договору, відповідач зобов'язаний передати квартиру № 26 у власність позивача на умовах передбачених договором.

В порушення умов договору відповідачем документів, які б дозволили позивачу самостійно вирішити питання реєстрації права власності згідно з чинним законодавством України, останньому не надано.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 2 статті 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що оскільки передача спірної квартири № 26 позивачу фактично відбулась 01.09.2011, то позивач володіє квартирою № 26 на законних підставах і має виключне право вимагати визнання за ним права власності на спірну квартиру.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірджині" стверджує, що рішення судів порушує його законні права та інтереси як першого інвестора-замовника будівництва будинку № 2-в, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області, посилаючись на те, що між ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" та ТОВ "Вірджині" 10.04.2005 укладено договір № 28 на дольову участь у будівництві житла за адресою: смт. Гостомель, Київської області, вул. Кірова, будинок № 2 (адреса будинку змінено на вул. Кірова, 2-в), згідно умов якого виступив інвестором будівництва із дольовою участю, забудовник будує та передає дольовику, а дольовик оплачує та приймає 1379,92 кв.м загальної площі житла згідно з адресним переліком.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2007 у справі № 31/423 стягнуто з ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" на користь ТОВ "Вірджині" заборгованість у розмірі 2000884,00 грн., яка виникла в результаті невиконання забудовником своїх зобов'язань за договором № 28 щодо передачі 1379,92 кв.м загальної площі житла, і штраф у розмірі 30000,00 грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2008 задоволено заяву ТОВ "Вірджині" про зміну способу виконання рішення суду від 27.12.2007 у справі № 31/423. Звернуто стягнення залишкового боргу шляхом зобов'язання ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" передати ТОВ "Вірджині" жилі приміщення, які знаходяться по вул. Кірова, 2, в смт. Гостомель, Київської області, загальною площею 1379,92 кв.м.

Державним виконавцем відділу ДВС Ірпінського МУЮ 07.04.2009 складено акт державного виконавця в порядку примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2008 у справі № 31/423, яким зобов'язано ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" передати ТОВ "Вірджині" жилі приміщення, які знаходяться по вул. Кірова, 2-в, в смт. Гостомель, Київської області, загальною площею 1379,92 кв.м, відповідно до якого представнику стягувача передано жилі приміщення № 1, 2, 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 17, 26, 39, 40, 43, 47, 48, 50, 53, 55, 56, 66, 67, 69, 74, 77, що дорівнює 1379,92 кв.м у 85-ти квартирному будинку по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 31/423, якою зазначено фактичну адресу жилих приміщень, на які звертається стягнення, відповідно до ухвали суду № 31/423 від 27.11.2008, є Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірджині" посилається як на доказ передачі йому спірної квартири на рішення у справі № 31/423.

Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли до передчасних висновків про задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

На момент укладення сторонами договору № 1/26 фінансування будівництва квартири № 26 від 14.12.2005 правовідносини щодо залучення коштів юридичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися Законами України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 N 978-IV та "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 N 1560-XII.

Вказаними нормами та нормою статті 331 Цивільного кодексу України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкту до експлуатації визначено вказаними нормами.

Враховуючи викладене, висновок судів про необхідність захисту прав позивача шляхом визнання за ним права власності на новостворене майно на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, є необґрунтованим.

Таким чином, набуття права власності, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд під час застосування цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, постанова підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірджині" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 13/154-11 Господарського суду Київської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 13/154-11 Господарського суду Київської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.