Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 908/881/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. (доповідача),суддів :Плюшка І.А., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 р.та на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 27.01.2016 р.у справі№ 908/881/13-г господарського суду Запорізької областіза позовом ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" (надалі - ТОВ "Віра-2")третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство зо обмеженою відповідальністю "Енергомашкомплекс"простягнення вартості частки майна за участю представників: від позивача- ОСОБА_4від відповідача- Штабовенко Денис Всеволодовичвід третьої особи- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 р. (головуючий суддя Давиденко І.В., судді: Смірнов О.Г., Топчій О.А.) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "Віра-2" на користь ОСОБА_4 446 170 грн. вартості частки в статутному капіталі товариства; стягнуто з ТОВ "Віра-2" в дохід Державного бюджету України 8 923,40 грн. судового збору

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 р. (головуючий суддя Склярук О.І., судді: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Віра-2" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2016 р. касаційну скаргу ТОВ "Віра-2" прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 19.07.2016 р.

15 липня 2016 року до Вищого господарського суду України надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу ТОВ "Віра-2", за змістом якого позивач просить суд залишити без змін прийняті у справі рішення та постанову, а подану касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги, взявши до уваги заперечення, викладені у відзиві, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до Статуту ТОВ "Віра-2" (із змінами та доповненнями, затвердженими загальними зборами учасників 07.02.2003 р. та зареєстрованими у Відділі реєстрації та Єдиного реєстру Запорізької міської ради 16.12.2003 р.), позивач був учасником Товариства з 21 часткою в статутному фонді.

02 грудня 2011 року ОСОБА_4 звернувся з нотаріально посвідченою заявою до відповідача про вихід зі складу учасників ТОВ "Віра-2", відповідно до якої просив провести розрахунок вартості належної йому частки в майні Товариства, виходячи з ринкової (справедливої) оцінки вартості майна Товариства, яка підтверджена висновком незалежної експертизи або надати погоджену частину майна в натуральній формі згідно зі ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

Заява була отримана відповідачем 02.12.2011 р., що підтверджується підписом директора відповідача на зазначеній заяві з відміткою про її отримання.

02 грудня 2011 року на Загальних зборах учасників ТОВ "Віра-2" було вирішено "виключити" ОСОБА_4 із учасників товариства; розрахунки провести згідно із законодавством. Зазначене підтверджується випискою з протоколу № 3 від 02.12.2011 р. загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2".

У зв'язку з невиконанням рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Віра-2" від 02.12.2011р. про проведення розрахунків з позивачем, з посиланням на те, що чисті активи Товариства мають від'ємне значення, ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом до ТОВ "Віра-2".

Суд касаційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення заявлених ОСОБА_4 позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 140 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Статтею 148 ЦК України визначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

У відповідності з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

В силу статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Отже, як вірно зазначено судами, при виході учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю у Товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою Товариства у натуральній формі.

Так, з матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечується, що позивач був учасником товариства і йому належала 21 частка в статутному фонді (капіталі) товариства, про що також зазначено у пункті 4.5 Статуту ТОВ "Віра-2".

Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. № 13 роз'яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю (товариства з додатковою відповідальністю), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відповідно до п. 12.3. Статуту ТОВ "Віра-2" при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата відбувається після затвердження звіту за рік і в якому він вийшов з ТОВ "Віра-2", та в строк до 12 місяців з дня виходу. За вимогою учасника та за згодою ТОВ "Віра-2" внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина прибутку, одержана Товариством у даному році до моменту його виходу. Майно, яке передано учасником Товариства тільки у користування, повертається йому в натуральній формі без винагороди.

Так, частиною 1 статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи місцевим господарським судом було проведено декілька експертиз:

- за змістом висновку № 1895 від 13.11.2013 р. судової будівельно-технічної експертизи ТОВ "Регіональне судово-експертне бюро", ринкова вартість об'єкта оцінки (приміщень №№ 201, 204, 205, 206 житлового будинку № 144 по пр. Леніна в м. Запоріжжя), з'ясована дохідним підходом, без врахування ПДВ, станом на грудень 2011р., що розташовані за адресою: пр. Леніна, 144 (А-9), станом на 02.12.2011 р. може складати 5 802 040,60 грн.;

- згідно з висновком Київської незалежної судово-експертної установи № 1239 від 15.06.2015 р. ринкова вартість нежитлових приміщень №№ 201, 204, 205, 206, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 144 (А-9) станом на 02.12.2011 р. становить 7 158 995,00 грн. без ПДВ.

- висновком додаткової судово-економічної експертизи № 4669/4670-15 від 18.12.2015 р. встановлено, що вартість частини майна ТОВ "Віра-2", пропорційна кількості часток ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ "Віра-2" станом на 02.12.2011 р. на підставі: висновку будівельно-технічної експертизи № 1895 від 13.11.2013 р. ТОВ "Регіональне судово-експертне бюро" складає - 315,35 тис. грн.; на підставі висновку Київської незалежної судово-експертної установи № 1239 від 15.06.2015. складає - 447,28 тис. грн.

Відповідно до п. 36 Загальних засад оцінки майна та майнових прав, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Згідно з п. 38 Загальних засад оцінки майна та майнових прав для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний, дохідний, порівняльний.

Так, судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1895 від 13.11.2013 р., ТОВ "Регіональне судово-експертне бюро" було проведено експертизу із застосуванням лише одного підходу - дохідного.

При цьому, у висновку додаткової судової оціночно-будівельної експертизи № 1239 від 15.06.2015 р., проведеної Київською незалежною судово-експертною установою, оцінка майна проводилась із застосуванням методичних підходів, зокрема: витратного, дохідного, порівняльного.

Оскільки для визначення ринкової вартості нежитлових приміщень №№ 201, 204, 205, 206, що розташовані за адресою: пр. Леніна, 144 (А-9), станом на 02.12.2011 р., яка становить 7 158 995,00 грн. без ПДВ, за висновком експерта № 1239 від 15.06.2015 р. були застосовані три методичних підходи, місцевий господарський суд, з яким погодився і господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про застосування саме висновків вказаної експертизи.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд Запорізької області та Донецький апеляційний господарський суд обґрунтовано та правомірно прийняли рішення про задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 446 170 грн. частини вартості майна ТОВ "Віра-2", пропорційної кількості часток ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ "Віра-2" станом на 02.12.2011 р.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра-2" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 р. у справі № 908/881/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко