ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 918/592/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016у справі№918/592/16 Господарського суду Рівненської областіза позовомКерівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі - Кузнецовської міської радидо1.Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути приміщення вартістю 14 600 грн. У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Красножон О.М. (прокурор відділу ГПУ);

від позивача: не з'явилися;

від відповідача №1: не з'явилися;

від відповідача №2: ОСОБА_4 та Невідомський О.А. (адвокат за договором від 19.08.2016);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сарненської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради (далі - позивач, Міська рада) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (далі - відповідач-1, Управління освіти) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач-2, Підприємець), в якому просив суд:

- визнати недійсним договір оренди №32/13 від 23.10.2013, укладений між управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, про передачу у строкове платне користування господарської будівлі (В-1) (приміщення 1, 4, 5, 6, 7), яка входить в об'єкт нежитлової будівлі Кузнецовської загальноосвітньої школи №1 загальною площею 49,4 м.кв. для розміщення перукарні;

- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути приміщення Кузнецовської загальноосвітньої школи №1 загальною площею 49,4 м.кв., балансова вартість якого складає 14 600 грн., розміщене за адресою: АДРЕСА_1, управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради шляхом підписання акта прийому-передачі. Позовні вимоги були обґрунтовані недодержанням сторонами в момент укладення оспорюваного Договору приписів ст.ст. 19, 53 Конституції України, ст.63 Закону України "Про освіту", ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" та тим, що шкільне приміщення передано в оренду для використання, не пов'язаного з навчально-виховних процесом, що порушує інтереси держави.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.09.2016 у задоволенні позову відмовлено. Суд визнав, що Прокурор не обґрунтував яким чином спірний договір порушує права та інтереси держави, а надання в оренду тимчасово вільного та не задіяного у роботі навчального закладу приміщення для надання перукарських послуг не порушує прав учнів.

Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 05.12.2016, перевірене рішення місцевого суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Апеляційний суд визнав передачу в оренду частини приміщення державного загальноосвітнього навчального закладу такою, що не відповідає ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, оскільки визначився, що використання, в тому числі на умовах оренди, об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням має бути пов'язано з навчально-виховним процесом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник, посилаючись на приписи ст.2, 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.14, ч.ч.1. 4 ст.61 Закону України "Про освіту", пп. 2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 №796, вважає такими, що відповідає дійсним обставинам справи висновки саме суду першої інстанції, оскільки отримання додаткових джерел фінансування законом не забороняється передавати в оренду приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Судами при розгляді даного спору встановлено, що між Управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - Орендар) 23.10.2013 було укладено договір оренди 32/13 індивідуально визначеного Майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовська Рівненської області (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування, терміном на 10 років, окреме індивідуально визначене нерухоме Майно - господарська будівля (В-1) (приміщення 1, 4, 5, 6, 7), яка входить в об'єкт нежитлової будівлі Кузнецовської загальноосвітньої школи №1, загальною площею - 49,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Рівненської області і перебуває на балансі управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, вартість якого визначена шляхом незалежної оцінки і становить 14 600 грн.

Пунктом 1.3. Договору, зі змінами внесеними 08.10.2014 доповненнями №1 до договору оренди, визначено, що Орендар використовує орендовану площу для розміщення перукарні (з проведенням безкоштовного гуртка "Юний перукар" для учнів ЗОШ №1 м. Кузнецовська).

Згідно п.10.1. Договору він набуває чинності з 23.10.2013 року і діє до 22.10.2023 року включно.

Як зазначалось, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що законом не передбачено підстав для передачі частини приміщення школи в оренду для підприємницької діяльності Відповідача-2, тобто з метою отримання прибутку, а не за призначенням, пов'язаним з навчально-виховним процесом. Звідси, оскільки оспорюваний правочин суперечить ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", а приміщення передане в оренду для здійснення діяльності не пов'язаної з навчально-виховним процесом, а саме для розміщення перукарні, що не може розцінюватися як навчально-виховний процес, апеляційний господарський суд дійшов висновку про невідповідність оспорюваного правочину вимогам чинного законодавства, який на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ч. 3 ст. 207 ГК України підлягає визнанню недійсним .

Проте такі висновки апеляційної інстанції визнаються касаційним судом помилковими.

Так, в силу положень ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Статтею 14 Закону України "Про освіту" визначено, що місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

У підпункті 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 року №796 вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Так місцевий господарський суд встановив, що орендоване за спірним договором приміщення не використовувалося в навально-виховному процесі, оскільки знаходилося в занедбаному стані та було непридатним до використання.

Відтак, оскільки зазначене приміщення навчального закладу технологічно не пов'язано з навчальним та науковим процесом, а тому, з метою отримання додаткових джерел фінансування, може надаватись в оренду іншим суб'єктам господарювання, про що місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив у своєму рішенні.

Тому колегія Вищого господарського суду України визнає, що з урахування всіх обставин даного спору, зокрема того, що спірне приміщення перебувало в занедбаному стані до здачі в оренду, безпосередньо не пов'язано з навчальним процесом загальноосвітньої школи №1, при цьому Підприємець належно виконує умови спірного правочину і бере участь в проведенні для учнів школи безкоштовного гуртка "Юний перукар", Договір оренди сторонами укладено з дотриманням порядку укладення договорів оренди та вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", узгоджено всі істотні умови Договору і на момент укладення правочину прямої законодавчої заборони передавати в оренду приміщення, які не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, не існувало, суд першої інстанції законно визначив, що спірний договір оренди є таким, що не суперечить приписам ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", оскільки не призводить до порушення прав учнів, які захищає і гарантує держава.

Отже, оскільки відсутні обставини, з якими Закон пов'язує визнання оспорюваного правочину недійсним на момент його вчинення, а невідповідність спірного договору нормам Цивільного кодексу України чи іншим актам цивільного законодавства касаційною інстанцією не виявлено, висновки місцевого господарського суду про відмову в позові колегія визнає правомірними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №918/592/16 скасувати.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 29.09.2016 у справі №918/592/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський