ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 905/5733/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕСна постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014у справігосподарського суду Донецької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕСдодержавного підприємства "Донецька залізниця"простягнення 595 937, 18 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Костерний Д.О. - дов. №632/22 від 30.12.2013;від відповідача:Федоров О.А. - дов. №Н-01/23 від 09.01.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.12.2013 господарського суду Донецької області (судді: Говорун О.В. - головуючий, Колесник Р.М., Харакоз К.С.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою від 29.01.2014 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Бойченко К.І. - головуючий, Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.) рішення від 23.12.2013 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки всі накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами і контейнерами, підписані уповноваженим представником позивача без заперечень, ДП "Донецька залізниця" правомірно списані спірні кошти з особового рахунку позивача.

Не погоджуючись із судовими рішеннями ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 29, 121, 131 Статуту залізниць України; п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 01.01.2010 ДП "Донецька залізниця" та ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (ПАТ "Центренерго", відправник, одержувач) уклали договір №412/807 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги". Предметом договору є надання "залізницею" "вантажовласнику" послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно п.п. 2.2 та 2.3 договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору. Залізниця зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Світлодарське. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок №7989713, з привласненням залізничного коду 7053.

За умовами п.3.1 договору розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Плата за перевезення списується залізницею на підставі перевізних документів та визначається у відповідності до розділу 2.4 Збірника тарифів з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Розмір плати за користування вагонами та контейнерами наданими на під'їзні колії, встановлюється згідно з розділом 6 Правил перевезень вантажів та визначається у відповідності до розділу 5 табл. 1, 2 Збірника тарифів.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим договором через форс-мажорні обставини повинна терміново повідомити про це іншу сторону.

Також господарськими судами встановлено, що 25.01.2012 ДП "Донецька залізниця" та ПАТ "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС уклали договір №3/167 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Центренерго" СП Вуглегірської ТЕС при станції Світлодарське ДП "Донецька залізниця".

За п.6 вищевказаного договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці № 1, 2, 3 станції Світлодарське ДП "Донецька залізниця", де і проводиться здача їх власникові колії в комерційному і технічному стані.

На виконання умов договору, ДП "Донецька залізниця" за залізничними накладними направило на Вуглегірську ТЕС 336 завантажених вагонів.

Як встановлено господарськими судами, 29.03.2013 на Вугледарській ТЕС ПАТ "Центренерго" сталася пожежа, що підтверджується експертним висновком Державної служби України з надзвичайних ситуацій №03-4936/162 від 07.06.2013, у зв'язку з цим відповідні вагони переадресовані позивачем на інші станції.

Відповідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно п.17 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085.

За п.п. 2.3 та 2.4 Правил розрахунків за перевезення вантажів згідно договору залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника. У всіх перевізних документах, накопичувальних картках і відомостях плат за користування вагонами та контейнерами проставляється код платника.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12). Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. Якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженнями, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПд, що провадить розрахунки.

Господарські суди дійшли висновку, що оскільки накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами і контейнерами підписані уповноваженим представником позивача без заперечень, тому залізницею правомірно списані спірні кошти із попередньої оплати позивача.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Донецьким апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 29.01.2014 Донецького апеляційного господарського суду зі справи № 905/5733/13 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга