ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року Справа № 917/1514/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 28.10.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/1514/15господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"простягнення 54 624 680,58 грн заборгованості за договором №13-280-ВТВ від 04.01.2013в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Сидорченко В.В. (довіреність № 14-130 від 13.05.2014) Баранов В.І. (довіреність № 82 від 10.12.2015)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Тимощенко О.М.) від 07.09.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Черленяк М.І., судді - Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) від 28.10.2015, у справі №917/1514/15 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.213, 525, 526, 599, 625, 631, 651, 654 ЦК України, ст.ст.47, 43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 54 624 680,58 грн заборгованості за договором №13-280-ВТВ від 04.01.2013, в тому числі 10 683 122,67 грн основного боргу, пені у розмірі 19 183 494,75 грн, 21 656 180,33 грн інфляційних нарахувань та три відсотки річних у розмірі 3 101 882,93 грн. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач не повністю виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу.

Судами встановлено таке.

04.01.2013 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (відповідач, покупець) укладено Договір №13-280-ВТВ купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов'язався передати покупцеві природний газ для виробничо-технічних втрат та нормованих втрат покупця, а покупець - прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору №13-280-ВТВ позивач поставив протягом січня - грудня 2013, січня - листопада 2014, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 61 259,340 тис. куб. м на загальну суму 279 581 259,21 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

- від 31.01.2013 за січень 2013 на суму 31 805 634,45 грн;

- від 28.02.2013 за лютий 2013 на суму 26 824 054,16 грн;

- від 31.03.2013 за березень 2013 на суму 19 203 568,38 грн;

- від 30.04.2013 за квітень 2013 на суму 4 237 100,74 грн;

- від 31.05.2013 за травень 2013 на суму 2 294 023,13 грн;

- від 30.06.2013 за червень 2013 на суму 1 075 596,06 грн;

- від 31.07.2013 за липень 2013 на суму 704 477,98 грн;

- від 31.08.2013 за серпень 2013 на суму 1 223 004,08 грн;

- від 30.09.2013 за вересень 2013 на суму 3 390 140,11 грн;

- від 31.10.2013 за жовтень 2013 на суму 13 019 006,22 грн;

- від 30.11.2013 за листопад 2013 на суму 13 774 930,92 грн;

- від 31.12.2013 за грудень 2013 на суму 21 269 117,22 грн;

- від 31.01.2014 за січень 2014 на суму 23 646 891,00 грн;

- від 28.02.2014 за лютий 2014 на суму 14 380 736,91 грн;

- від 31.03.2014 за березень 2014 на суму 17 456 405,26 грн;

- від 30.04.2014 за квітень 2014 на суму 4 579 558,19 грн;

- від 31.05.2014 за травень 2014 на суму 3 086 062,20 грн;

- від 30.06.2014 за червень 2014 на суму 1 482 883,91 грн;

- від 31.07.2014 за липень 2014 на суму 2 675 687,43 грн;

- від 31.08.2014 за серпень 2014 на суму 5 120 950,02 грн;

- від 30.09.2014 за вересень 2014 на суму 13 071558,65 грн;

- від 31.10.2014 за жовтень 2014 на суму 23 459 597,71 грн;

- від 30.11.2014 за листопад 2014 на суму 31 800 274,48 грн.

Згідно з пунктом 6.1. Договору №13-280-ВТВ оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

До Договору сторони уклали ряд додаткових угод, якими узгоджували ціну, кількість газу, що поставляється, умови оплати, а саме:

- Додаткова угода №1 від 10.07.2013 (арк. справи 33);

- Додаткова угода №2 від 08.08.2013 (арк. справи 34);

- Додаткова угода №3 від 31.12.2013 (арк. справи 35-36);

- Додаткова угода №4 від 28.04.2014 (арк. справи 37);

- Додаткова угода №5 від 08.05.2014 (арк. справи 38);

- Додаткова угода №6 від 10.06.2014 (арк. справи 39);

- Додаткова угода №7 від 05.09.2014 (арк. справи 40);

- Додаткова угода №8 від 10.11.2014 (арк. справи 41-42);

- Додаткова угода №9 від 08.12.2014 (арк. справи 43);

- Додаткова угода №10 від 22.12.2014 (арк. справи 44-45);

- Додаткова угода №11 від 05.02.2015 (арк. справи 46);

- Додаткова угода №12 від 10.03.2015 (арк. справи 47);

- Додаткова угода №13 від 03.04.2015 (арк. справи 48).

за умовами підписаної сторонами Додаткової угоди №10 від 22.12.2014 року продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №10 від 22.12.2014 продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 року газ в обсязі до 116623,048 тис, куб. м, в тому числі: у 2013 - 32460,048 (тис .куб. м); - у 2014 - до 33323,0 (тис. куб. м); - у 2015 - 50840,0 (тис. куб. м).

Вказаною Додатковою угодою сторонами змінено порядок розрахунків, зокрема, п.6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" викладено у наступній редакції:

"Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природною газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в відповідному місяці відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання - передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу."

Цією ж Додатковою угодою викладено статтю 11 "Строк дії Договору" у редакції, відповідно до якої Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015року а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

На момент розгляду справи вказані вище додаткові угоди до Договору є чинними, доказів визнання їх недійсними не подано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що, з урахуванням умов Додаткової угоди №10, остаточний розрахунок за фактично використаний природній газ здійснюється покупцем не пізніше 20.01.2016 року, оскільки договір купівлі-продажу природного газу діє до 31.12.2015 року; позовні вимоги є необґрунтованими з огляду на те, що додатковою угодою №10 сторони змінили порядок та строки розрахунків за договором; враховуючи те, що позивачем не доведено наявності суми основного боргу відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи, то і у стягненні пені, річних та інфляційних нарахувань слід відмовити.

Проте погодитись із такими висновками не можна з огляду на таке.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (частини 1, 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України).

В порушення положень ст.43 Господарського процесуального кодексу України суди не дослідили зміст статті 11 Договору станом на момент укладення. Порівняльний аналіз змісту статті 11 на момент укладення Договору та на момент внесення до нього змін Додатковою угодою №10 стане підставою для висновку, чи засвідчує зміна строку дії Договору з одного року до трьох років домовленість сторін про застосування саме положень Додаткової угоди №10 до відносин між ними, які виникли до укладення цієї додаткової угоди.

При цьому судами не спростовано посилань позивача на зміст пункту 3 Додаткової угоди №7 від 05.09.2014 до Договору, яким сторони поширили саме дію цієї додаткової угоди на відносини сторін, що фактично склалися з 01.09.2014.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відмовивши у позові з тих підстав, що остаточний розрахунок за фактично використаний природній газ здійснюється покупцем не пізніше 20.01.2016 року, судами фактично не встановлено, чи дотримано сторонами встановлені Договором строки його виконання, і, зокрема, до 22.12.2014, що є порушенням як наведених норм матеріального права, так і положень процесуального законодавства щодо повноти встановлення обставин справи.

Не надано судами і будь-якої оцінки доводам відповідача, викладеним ним у відзиві на позов (т. а.с.104-108), що також є порушенням процесуального принципу змагальності сторін спору (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, невірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, п.3 ч.2 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 та рішення Господарського суду Полтавської області від 07.09.2015 у справі № 917/1514/15 - скасувати.

Справу № 917/1514/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк