Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.07.2015 року у справі №904/9685/13
Ухвала КГС ВП від 28.05.2019 року у справі №904/9685/13
Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №904/9685/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 904/9685/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційні скаргиТоварної біржі "Катеринославська" та Макаренко Ірини Володимирівнина постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 рокуу справі Господарського суду№ 904/9685/13 Дніпропетровської областіза заявоюПідприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко Київ"до ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд"провизнання банкрутомліквідаторКозирицький А.С.у судовому засіданні взяли участь представники :

Товарної біржі "Катеринославська": не з'явилися,Макаренко Ірини Володимирівни:не з'явилися,Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко Київ": не з'явилися,ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд":ліквідатор Козирицький А.С., арбітражний керуючий,ПАТ "ВТБ Банк":Алюніна О.О. (довіреність №94 від 25.01.2016 року).

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №904/9685/13 про банкрутство ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 23.01.2014 року за заявою Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко Київ" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 116 - 118).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами таких кредиторів: ТОВ "УніКредит Лізинг" на суму 1 218 грн. у першу чергу, на суму 207 155, 94 грн. у четверту чергу, на суму 96 388, 04 грн. у шосту чергу; ПАТ "ВТБ Банк" на суму 1 218 грн., на суму 264 508 881, 55 грн. у четверту чергу, на суму 17 343 364, 78 грн. у шосту чергу, на суму 28 457 553 грн. як забезпечені вимоги; Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко Київ" на суму 5 735 грн. у першу чергу та на суму 452 704, 61 грн. у четверту чергу (том 2, а.с. 120 - 123).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шистопала П.М. (том 3, а.с. 63 - 66).

Строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Шистопала П.М. продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 6, а.с. 114 - 115, том 9, а.с. 53).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.11.2015 року, погоджено продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "ВТБ Банк", на другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута частинами зі зниженням початкової вартості в порядку та на умовах, визначених статтями 64, 65, 66 Закону про банкрутство, а саме: лот №1 - приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 кв. м., ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д - навіси (тимчасові). Місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", буд. 50. Початкова вартість продажу, погоджена ПАТ "ВТБ Банк" - 10 025 495, 54 грн. без ПДВ (том 7, а.с. 102-105, 144-145).

17.12.2015 року до місцевого господарського суду надійшла позовна заява ПАТ "ВТБ Банк" за вих. №11302/1-2 від 15.12.2015 року (з урахування пояснень за вих. №11620/1-2 від 23.12.2015 року та від 18.04.2016 року) про скасування відмови у визнанні ПАТ "ВТБ Банк" учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" частинами з можливістю зниження початкової вартості, в якій заставний кредитор просив визнати протиправною відмову у визнанні ПАТ "ВТБ Банк" учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості; скасувати призначений Товарною біржею "Катеринославська" на 30.12.2015 року другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості; у разі винесення та набрання законної сили рішенням за даною позовною заявою після проведення аукціону від 30.12.2015 року та реалізації майна скасувати результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості (вх. №83631/15, №86073/15 та №26065/16) (том 7, а.с. 162 - 240, том 8, а.с. 53 - 64, том 17, а.с. 75 - 77).

26.01.2016 року ліквідатор Шистопал П.М. подав до місцевого господарського суду клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (вх. №4608/16) (том 9, а.с. 51 - 52).

08.02.2016 року ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до місцевого господарського суду зі заявою від 03.02.2016 року (з урахуванням уточнень від 07.04.2016 року) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд", оформлених протоколом від 30.12.2015 року, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності, в якій заявник просив визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, проведеного 30.12.2015 року Товарною біржею "Катеринославська", оформлені протоколом від 30.12.2015 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане Макаренко Ірині Володимирівні 30.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., номер за реєстром 7934; скасувати державну реєстрацію права власності Макаренко Ірини Володимирівни на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 824419312101, номер запису про право власності 12865683 (вх. №7536/16 та вх. №21404/16) (том 9, а.с. 91 - 118, том 17, а.с. 7 - 9).

15.02.2016 року ліквідатор Шистопал П.М. подав до місцевого господарського суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (вх. №9166/16) (том 9, а.с. 119 - 131, том 10, а.с. 1 - 148, том 11, а.с. 1 - 150, том 12, а.с. 1 - 150, том 13, а.с. 1 - 149, том 14, а.с. 1 - 150, том 15, а.с. 1 - 97).

16.02.2016 року ПАТ "ВТБ Банк" подало до місцевого господарського суду клопотання від 12.02.2016 року про припинення повноважень ліквідатора банкрута Шистопала П.М. та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В. (вх. №9587/16) (том 15, а.с. 103 - 108).

18.02.2016 року до місцевого господарського суду надійшла скарга ПАТ "ВТБ Банк" від 17.02.2016 року на дії ліквідатора ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" Шистопала П.М. (з урахуванням додаткових пояснень від 18.04.2016 року), в якій заставний кредитор просив припинити повноваження ліквідатора банкрута Шистопала П.М. у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього обов'язків (вх. №10225 та вх. №26064/16) (том 15, а.с. 115 - 130, том 17, а.с. 72 - 74).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2016 року залучено до участі у справі Товарну біржу "Катеринославська" та громадянку Макаренко Ірину Володимирівну (том 15, а.с. 144 - 145).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року (суддя Полєв Д.М.) у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" від 15.12.2015 року про скасування відмови у визнанні банку учасником другого повторного аукціону з продажу майна банкрута відмовлено; у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" б/н від 03.02.2016 року про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 30.12.2015 року відмовлено; у задоволенні клопотання ПАТ "ВТБ Банк" від 12.02.2016 року про заміну ліквідатора відмовлено; у задоволенні скарги ПАТ "ВТБ Банк" від 17.02.2016 року на дії ліквідатора відмовлено; у задоволенні клопотання ліквідатора від 26.01.2016 року про продовження ліквідаційної процедури відмовлено; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора банкрута; ліквідовано ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" як юридичну особу; провадженні у справі припинено (том 18, а.с. 44 - 63).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заставний кредитор ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнень від 20.06.2016 року та від 08.07.2016 року та уточнення від 06.07.2016 року), в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 24.05.2016 року, а справу передати до місцевого господарського суду на розгляд іншого судді, визначеного автоматизованою системою, мотивуючи помилковістю висновків суду про можливість завершення ліквідаційної процедури банкрута з посиланням на неповноту вжитих ліквідатором заходів щодо ліквідації підприємства-банкрута, а також продаж нерухомого майна боржника, що перебуває в іпотеці ПАТ "ВТБ Банк", з другого повторного аукціону без зняття арештів та інших заборон щодо його відчуження та з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі (том 18, а.с. 90 - 112, 141 - 150, 200 - 204, том 19, а.с. 32 - 54).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Чус О.В., суддів: Березкіної О.В., Величко Н.Л.) апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково (пункт 1 резолютивної частини); ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі №904/9685/13 скасовано (пункт 2 резолютивної частини); заяву ПАТ "ВТБ Банк" №11302/1-2 від 15.12.2015 року про скасування відмови у визнанні ПАТ "ВТБ Банк" учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 кв. м., ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 50) задоволено частково (пункт 3 резолютивної частини); визнано протиправною відмову у визнанні ПАТ "ВТБ Банк" учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" частинами з можливістю зниження початкової вартості (пункт 4 резолютивної частини); у задоволенні іншої частини заяви №11302/1-2 від 15.12.2015 року відмовлено (пункт 5 резолютивної частини); заяву ПАТ "ВТБ Банк" від 03.02.2016 року про визнання недійсними результатів аукціону задоволено (пункт 6 резолютивної частини); визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" частинами з можливістю зниження початкової вартості, проведений 30.12.2015 року Товарною біржею "Катеринославська", оформлені протоколом від 30.12.2015 року (пункт 7 резолютивної частини); визнано недійсним свідоцтво про придбання майна (приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 кв. м., ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 50), видане Макаренко Ірині Володимирівні 30.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., номер за реєстром 7934 (пункт 8 резолютивної частини); скасовано державну реєстрацію права власності Макаренко Ірини Володимирівни на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 824419312101, номер запису про право власності 12865683 (пункт 9 резолютивної частини); скаргу ПАТ "ВТБ Банк" від 17.02.2016 року на дії ліквідатора задоволено, припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" арбітражного керуючого Шистопала П.М. (пункт 10 резолютивної частини); призначено ліквідатором ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" арбітражного керуючого Козирицького А.С. (пункт 11 резолютивної частини); клопотання ліквідатора від 26.01.2016 року про продовження ліквідаційної процедури, заяви про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи - ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" передано на розгляд на стадію ліквідаційної процедури до Господарського суду Дніпропетровської області (пункт 12 резолютивної частини) (том 19, а.с. 131 - 143).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Товарна біржа "Катеринославська", як організатор другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, та Макаренко Ірина Володимирівна, яка придбала зі спірного аукціону нерухоме майно банкрута, що перебувало в іпотеці ПАТ "ВТБ Банк", звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову апеляційного суду від 02.08.2016 року, а ухвалу суду першої інстанції від 24.05.2016 року залишити в силі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 115, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, статей 60, 61 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Касаційні скарги мотивовані помилковістю висновків апеляційного суду про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу заставного майна банкрута з посиланням на обставини його проведення з додержанням вимог законодавства про банкрутство та невідповідності поданої заставним кредитором заяви про участь у спірному аукціоні положенням частини 2 статті 60 Закону про банкрутство. Також, скаржники доводять повноту вжитих ліквідатором Шистопалом П.М. заходів з виявлення активів банкрута, в тому числі його майнових прав інтелектуальної власності та корпоративних прав, та зазначають про належне виконання ліквідатором процедури ліквідації банкрута як юридичної особи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 року прийнято зазначені касаційні скарги до провадження та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 11.10.2016 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.10.2016 року задоволено клопотання Товарної біржі "Катеринославська" про участь у судовому засіданні від 11.10.2016 року в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні від 11.10.2016 року оголошувалася перерва до 18.10.2016 року 10 год. 15 хв.

18.10.2016 року, до початку судового засідання у справі, на електронну пошту Вищого господарського суду України надійшли клопотання Товарної біржі "Катеринославська" про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю присутності повноважних представників біржі в судовому засіданні з причин їх термінового відрядження в інше місто, а також клопотання арбітражного керуючого Шистопала П.М., повноваження якого, як ліквідатора банкрута, припинено апеляційним судом, про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання йому можливості ознайомитися з усіма документами, які було надано сторонами у справі до Вищого господарського суду України, та викладення письмової думки як учасника провадження у даній справі із зазначенням про поновлення його права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (вх. №11668Д10/18845 та №11668Д11/18846).

Розглянувши зазначені клопотання у судовому засіданні від 18.10.2016 року та вислухавши думку присутніх у приміщенні Вищого господарського суду України представника ПАТ "ВТБ Банк" - Алюніну О.О. та ліквідатора банкрута Козирицького А.С., які заперечували щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про відмову у їх задоволенні та продовження розгляду касаційних скарг по суті з огляду на ненадання Товарною біржею "Катеринославська" належних та достатніх доказів на підтвердження перебування її повноважних представників у відрядженні на момент розгляду даної справи в суді касаційної інстанції, а також непідтвердження арбітражним керуючим Шистопалом П.М. обставин того, що йому стало відомо про судове засідання від 18.10.2016 року лише 17.10.2016 року, так як ухвалу касаційного суду від 26.09.2016 року про призначення у даній справі судового засідання на 11.10.2016 року, в якому оголошувалася перерва до 18.10.2016 року, було направлено учасникам провадження у справі, в тому числі й арбітражному керуючому Шистопалу П.М., ще 26.09.2016 року. Відтак, в учасників провадження у справі було достатньо часу для реалізації процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи та висловлення правової позиції щодо оскаржуваної постанови апеляційного суду.

У зв'язку з неявкою представників учасників провадження у справі у приміщення Дніпропетровського апеляційного господарського суду, розгляд даної справи в режимі відеоконференції припинено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "ВТБ Банк" - Алюніну О.О. та ліквідатора банкрута Козирицького А.С., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що провадження у справі №904/9685/13 порушено 23.01.2014 року. Отже, в ході здійснення такого провадження до боржника застосовуються норми закону про банкрутство в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, зокрема й ті, які регламентують продаж майна у ліквідаційній процедурі та завершення ліквідаційної процедури з припиненням провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Згідно з частинами 1, 4 - 8 статті 49 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є як недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо процедури реалізації майна, так і загальних норм цивільного права про визнання правочинів недійсними.

Статтею 60 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року визначено вимоги до заяви на участь в аукціоні, яка складається у довільній формі державною мовою, повинна містити відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника та організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості. До заявки на участь в аукціоні повинні додаватися копії таких документів: документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника, документа про сплату гарантійного внеску. Подана заява підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні із зазначенням порядкового номера, дати і точного часу її подання. Підтвердження реєстрації заяви надсилається на вказану в ній адресу електронної пошти заявника.

Згідно з частинами 1, 4, 6 статті 61 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визнання учасників аукціону. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону. Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону. Організатор аукціону протягом п'яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заяв на участь в аукціоні шляхом відправлення заявникам у письмовій чи електронній формі копій цього протоколу. Для допуску до участі в аукціоні учаснику видається аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника. Рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржене до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 66 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року передбачено особливості проведення другого повторного аукціону. Так, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою місцевого господарського суду від 29.07.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шистопала П.М. (том 3, а.с. 63 - 66).

ПАТ "ВТБ БАНК" є одноосібним учасником комітету кредиторів та головою комітету кредиторів боржника у справі №904/9685/13 (протокол від 13.06.2014 року).

Судами встановлено, що ухвалою суду від 23.07.2015 року, залишеною в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій, строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора продовжено до 29.01.2016 року, зобов'язано ліквідатора завершити усі заходи ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини реалізації майна боржника з публічних торгів в ході ліквідаційної процедури боржника.

Суди встановили, що згідно рішення комітету кредиторів (протокол №5 від 16.04.2015 року) майно боржника було розділено на 4 лоти, початкова вартість яких встановлена на рівні експертної оцінки, визначеної незалежним оцінювачем; крок аукціону з продажу майна частинами встановлено на рівні 1% від початкової вартості лоту (Лот №1 - Приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 кв. м., ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д - навіси (тимчасові). Місцезнаходження: м.Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 50; Лот №2 - Нерухоме майно та споруди. Місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва №31; Лот №3 - Будівля цеху виробництва козеїна літ. О-1, загальною площею 302,4 кв. м., сходи літ. о (тимчасові), навіс літ. АА-1 (тимчасовий); Лот №4 - транспортні засоби у кількості трьох одиниць, а саме: автомобіль MERCEDES-BENZ, цистерна харчова-С, 1994 року випуску, реєстраційний номер АЕ5292ВК; автомобіль ДАЙМЛЕР БЕНЦ, молцистерна, 1991 року випуску, реєстраційний номер 43694АА; автомобіль DAIMLER-BENZ, 1991 року випуску, реєстраційний номер 07276АВ).

Перший аукціон з продажу майна окремими лотами 22.06.2015 року не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. За результатами проведення повторного аукціону з продажу майна боржника 30.07.2015 року було продано лоти №2, №3, №4, а по лоту №1 аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок покупців на участь в аукціоні.

Судами встановлено, що 17.08.2015 року ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення з можливістю зниження початкової вартості. Ухвалою суду від 24.09.2015 року клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Шистопала П.М. задоволено.

29.10.2015 року ліквідатором надано організатору аукціону Заявку №4 на продаж майна боржника. Другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами призначено на 30.11.2015 року об 11 год. 00 хв., про що на сайті ВГСУ опубліковано оголошення від 30.10.2015 року (том 7, а.с. 133 - 134), в якому початкова вартість продажу була зазначена 10 025 495, 54 грн.

ПАТ "ВТБ БАНК" подано заявку про участь в другому повторному аукціоні з продажу майна боржника, яка була задоволена організатором аукціону, про що ТБ "Катеринославська" повідомила його листом №1311-01 від 13.11.2015 року з надісланням копії протоколу біржі №1 від 09.11.2015 року (том 7 а.с. 160 - 162).

Апеляційним судом встановлено, що при наданні згоди на продаж майна банкрута, що є предметом застави, ухвалою суду від 24.09.2015 року було допущено описку на 1 копійку у визначенні початкової вартості предмета застави, яка за заявою ліквідатора боржника була виправлена ухвалою суду від 30.11.2015 року (том 7, а.с. 144 - 145).

Разом з тим, 19.11.2015 року ліквідатор боржника Шистопал П.М. листом №02-06/1230 звернувся до організатора аукціону ТБ "Катеринославська" з проханням скасувати другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, мотивуючи наявністю описки в ухвалі суду від 24.09.2015 року на 1 копійку незважаючи на те, що в оголошенні про призначення другого повторного аукціону від 30.11.2015 року початкова вартість продажу майна - 10 025 495, 54 грн. була визначена правильно. Проведення аукціону було скасовано, про що опубліковано відповідне повідомлення 19.11.2015 року на сайті ВГСУ та 20.11.2015 року на сайті Міністерства юстиції України.

Судами встановлено, що 30.11.2015 року ліквідатор повторно звернувся із заявкою №5 на проведення другого повторного аукціону, про що було здійснено публікацію на сайтах ВГСУ (01.12.2015 року) та Міністерства юстиції України (02.12.2015 року), аукціон призначено на 30.12.2015 року.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що як в оголошенні про призначення другого повторного аукціону 30.11.2015 року, так і 30.12.2015 року ідентично була визначена початкова вартість продажу майна - 10 025 495, 54 грн.

Також, судами встановлено, що при здійсненні публікації оголошень про проведення другого повторного аукціону 01-02 грудня 2015 року ліквідатором Шистопалом П.М. було змінено вимоги щодо подання заявки юридичними особами. Так, в переліку документів, які необхідно надати до заяви на участь в аукціоні, додатково було зазначено рішення вищого органу юридичної особи (загальні збори акціонерів, учасників) про придбання майна на аукціоні, з наданням представнику або іншій уповноваженій особі юридичної особи права визначати ціну придбання майна або граничного розміру ціни придбання майна на аукціоні. При цьому, жодної альтернативи поданню рішення вищого органу юридичної особи (загальних зборів учасників, акціонерів) в публікації визначено не було, а строк подання заявок на участь в аукціоні було визначено у 3 дні (до 04.12.2015 року), при тому, що сам аукціон призначено на 30.12.2015 року, що дозволяло ліквідатору визначити строки подачі заявок учасниками торгів упродовж 2-3 тижнів з метою залучення більшої кількості учасників для проведення торгів, а не 2-3 днів, якщо б його дії були спрямовані на залучення до участі в аукціоні найбільшої кількості учасників (том 7, а.с. 173). Ліквідатор зобов'язаний діяти в інтересах кредиторів та боржника і обирати механізми реалізації майна за найвищою ціною.

Суди встановили, що 04.12.2015 року ПАТ ВТБ "Банк" повторно звернувся із заявкою на участь у другому повторному аукціоні з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, в якій банком повідомлено про те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника, замовника, організатора аукціону та є кредитором у справі №904/9685/13 з наданням 18 додатків, які підтверджували повноваження представника на участь в аукціоні та правовий статус банку як юридичної особи за законодавством України, однак Протоколом №3 від 10.12.2015 року було визнано заяву банку на участь в аукціоні від 04.12.2015 року такою, що не відповідає вимогам частини 2 статті 60 Закону про банкрутство, визнано, що подані документи не відповідають встановленим до них вимогам та відмовлено йому в допуску до участі в другому повторному аукціоні (том 7 , а.с. 178 - 180).

З огляду на встановлення зазначених обставин та надавши їм власну оцінку, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про правомірність дій ліквідатора Шистопала В.М. про скасування другого повторного аукціону, призначеного на 30.11.2015 року, та про правомірність відмови біржі ПАТ ВТБ "Банк" в участі у другому повторному аукціоні згідно рішення, оформленого Протоколом №3 від 10.12.2015 року, за наявності чинного рішення, оформленого Протоколом №1 від 09.11.2015 року про допуск банку до участі у других повторних торгах. Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, прийняв нове рішення у зазначеній частині, частково задовольнивши скаргу ПАТ ВТБ "Банк" та визнавши протиправною таку відмову банку у визнанні його учасником другого повторного аукціону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду в цій частині з посиланням на порушення ліквідатором та організатором аукціону частини 8 статті 49 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, що мало наслідком порушення рівності прав учасників аукціону та призвело до дискримінації юридичної особи (ПАТ "ВТБ Банк", який є кредитором з найбільшою кількістю вимог та головою комітету кредиторів боржника) у праві на участь в другому повторному аукціоні.

Так, апеляційним судом було зазначено, що відповідно до статей 35, 47 Закону України "Про акціонерні товариства", якими визначено процедуру скликання загальних зборів акціонерів (чергових та позачергових), необхідно не менше 60 днів для повідомлення таких акціонерів у належному порядку про проведення зборів. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що визначені нові вимоги в Оголошеннях про проведення другого повторного аукціону 01-02.12.2015 року, опублікованих на сайтах ВГСУ та Мін'юсту України, для юридичних осіб про надання до заяви на участь в аукціоні рішення вищого органу юридичної особи (загальні збори акціонерів, учасників) про придбання майна на аукціоні, з наданням представнику або іншій уповноваженій особі юридичної особи права визначати ціну придбання майна або граничного розміру ціни придбання майна на аукціоні, були дискримінаційними щодо потенційних учасників - відкритих акціонерних товариств, одним з яких є ПАТ "ВТБ Банк", оскільки у визначений час (3 доби) неможливо провести загальні збори акціонерів для прийняття рішень, які були зазначені в Оголошеннях, як обов'язкових додатках до заяви про участь в аукціоні.

Також, апеляційний суд дійшов висновку про відповідність поданої банком заяви про участь в другому повторному аукціоні від 04.12.2015 року в частині відображення відомостей щодо кредиторів боржника, оскільки банк зазначив про те, що він є кредитором боржника.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком апеляційного суду та зазначає, що відповідно до частини 1 статті 60 Закону про банкрутство заявка на участь в торгах подається в довільній формі, а частиною 2 статті 60 цього Закону не вимагається відображення заінтересованості заявника щодо кожного окремого кредитора з переліком усіх кредиторів.

Доводи скаржників за касаційними скаргами про порушення апеляційним судом вимог статей 60 - 61 Закону про банкрутство при оцінці доказів належності поданої банком заяви 04.12.2015 року на участь в аукціоні, її відповідність в цілому вимогам статті 60 цього Закону та достатності поданих ним додатків в обґрунтування повноважень представника банку на участь в торгах та статусу банку як юридичної особи вимогам законодавства про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими як такі, що спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України. Доводи скаржників про правильність оцінки фактичних обставин справи судом першої інстанції, які були відхилені та спростовані апеляційним судом, виходячи з власної оцінки доказів, колегія суддів також вважає необґрунтованими як такі, що є намаганням переконати касаційний суд здійснити їх переоцінку у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи скаржників про те, що вимоги частини 8 статті 49 Закону про банкрутство (про заборону замовнику та організатору аукціону встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію) стосуються тільки осіб, які визнані учасниками аукціону та не стосуються ПАТ "ВТБ Банк", якому відмовлено організатором аукціону у визнанні учасником торгів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими. Статтею 49 Закону про банкрутство визначено загальні вимоги щодо продажу майна на аукціоні, який розпочинається із визначення організатора аукціону та здійснення публікації про продаж. Відтак, заборона щодо вчинення дискримінаційних дій стосується всієї процедури, починаючи з укладення договору на проведення торгів та публікації оголошення про продаж майна, а отже потенційні учасники аукціону охоплюються забороною вчинення щодо них дискримінаційних дій замовником та організатором торгів згідно частини 8 статті 49 цього Закону.

Переглядаючи в повному обсязі ухвалу суду першої інстанції в частині відмови ПАТ "ВТБ Банк" у визнанні недійсними публічних торгів з продажу майна боржника 30.12.2015 року, визнанні недійсним свідоцтва про продаж майна з публічних торгів та скасуванні його державної реєстрації, апеляційний суд встановив ряд порушень у проведенні торгів, внаслідок чого дійшов висновку про скасування в цій частині рішення (ухвали) суду першої інстанції.

Зокрема, апеляційний суд спростував висновки суду першої інстанції про те, що з огляду на прийняття ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року про скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, усі інші арешти та обтяження майна, зокрема й ті, які перебували в державному реєстрі обтяжень на момент проведення аукціону 30.12.2015 року, втратили свою чинність.

Апеляційний суд встановив:

- 29.12.2015 року Господарським судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу про задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" Шистопала П.М. про скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута. Скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (том 8, а.с. 72 - 73). Зазначена ухвала була скасована постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року, оскільки судом першої інстанції не було з'ясовано, які обмеження існували на час винесення оскаржуваної ухвали щодо розпорядження майном боржника та які перешкоджали здійсненню ліквідаційної процедури. Апеляційною інстанцією в постанові від 10.02.2016 року зазначено, що арешт, накладений в межах кримінальної справи, є кримінально-правовою санкцією на підставі норм Кримінально-процесуального кодексу України. У зв'язку з цим, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, має враховувати, що скасування такого арешту здійснюється в порядку, визначеному статтею 174 Кримінально-процесуального кодексу України.

- з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.12.2015 року вбачається, що на день проведення другого повторного аукціону 30.12.2015 року на об'єкт нерухомого майна існував арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2015 року у справі №202/9487/15-к; арешт майна та оголошення заборони на його відчуження з підставою обтяження відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.11.2013 року; заборона на нерухоме майно з підставою обтяження відповідно до договору іпотеки р. №3246 від 25.06.2008 року; арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 25.05.2012 року старшим слідчим ОВС ВОДС СУ ДПС у Дніпропетровській області; іпотека відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 5 до іпотечного договору 3181 від 27.09.2011 року (том 18, а.с. 35 - 40).

Апеляційним судом було спростовано висновки місцевого суду про скасування арештів та зазначено, що ухвали господарського суду від 07.10.2014 року та 29.12.2015 року про звільнення активів боржника з-під арештів, заборон та інших обмежень щодо розпорядження майном не було виконано шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Також, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про можливість скасування арешту майна, накладеного у кримінальній справі, шляхом винесення ухвали про скасування арешту у справі про банкрутство, зазначивши про те, що арешт, накладений в межах кримінальної справи, є кримінально-правовою санкцією на підставі норм Кримінально-процесуального кодексу України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 Кримінально-процесуального кодексу України. Таким чином, апеляційний суд відхилив посилання суду першої інстанції на постанову про закриття кримінального провадження від 30.12.2015 року, як безпідставні, зазначивши про те, що за змістом постанови не вбачається скасування арешту, накладеного слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 25.12.2015 року у кримінальному провадженні №12015040660002222 (том 18, а.с. 15-21).

Також, апеляційний суд прийняв до уваги, що ухвалою Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора боржника Шистопала П.М. про скасування арешту, накладеного на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015040660002222 від 24.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 191 Кримінального кодексу України (том 17, а.с. 12-13).

Апеляційним судом спростовано доводи ліквідатора Шистопала П.М. про те, що ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2015 року про накладення арешту на спірне нерухоме майно набрала законної сили тільки 31.12.2015 року із зазначенням про те, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором згідно статі 175 Кримінально-процесуального кодексу України, а отже, набирає сили негайно.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновків про незаконність процедури проведення публічних торгів щодо обтяженого не знятими в державному реєстрі заборонами та чинним арештом у кримінальній справі майна боржника та визнання недійним правочину з продажу майна з публічних торгів.

Переглядаючи вимоги банку про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна (приміщення магазину у будівлі літ.А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 кв. м., ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 50), виданого Макаренко Ірині Володимирівні 30.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., номер за реєстром 7934 та скасування державної реєстрації права власності Макаренко Ірини Володимирівни на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 824419312101, номер запису про право власності 12865683, визнав їх обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на момент проведення реєстраційної дії - 30.12.2015 року), у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.12.2015 року (том 18, а.с. 35 - 40). З даної довідки вбачається, що на день проведення другого повторного аукціону 30.12.2015 року на об'єкт нерухомого майна - будівлю, яка складається з приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 50, існували наступні обтяження: арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2015 року у справі № 202/9487/15-к; арешт майна та оголошення заборони на його відчуження з підставою обтяження відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.11.2013 року; заборона на нерухоме майно з підставою обтяження відповідно до договору іпотеки р. №3246 від 25.06.2008 року; арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 25.05.2012 року старшим слідчим ОВС ВОДС СУ ДПС у Дніпропетровській області; іпотека відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 5 до іпотечного договору 3181 від 27.09.2011 року.

З огляду на встановлене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондара І.М., законних підстав для реєстрації права власності з відкриттям відповідного розділу, оскільки на момент проведення реєстраційної дії у системі реєстру існували обтяження, та про те, що нотаріус Бондар І.М. повинен був відмовити у вчиненні такої дії.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правильністю висновків апеляційного суду на предмет скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності на спірне майно як акта, яким завершується оформлення правочину з відчуження майна боржника з публічних торгів, з огляду на встановлення судом недійсності такого правочину та встановлення апеляційним судом порушення приватним нотаріусом Бондарем І.М. вимог пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла станом на 30.12.2015 року) про відмову у державній реєстрації права власності на майно, яке перебуває під обтяженням (арештом) та рішення щодо такого обтяження (арешту) не знято (не скасовано) у передбаченому законом порядку.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами скаржників про невірне посилання апеляційним судом на порушення пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", однак зазначає, що за змістом викладеної норми права, вона відповідає пункту 5 частини 1 статті 24 Закону, що спростовує доводи скаржників про застосування норми права, яка не діяла на час вчинення нотаріусом оспорюваних дій та підтверджує наявність описки в тексті постанови.

Доводи скаржників про незаконність прийняття постанови апеляційного суду в частині скасування державної реєстрації свідоцтва про набуття майна з публічних торгів колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на встановлення апеляційним судом недійсності правочину з продажу майна з публічних торгів, відтак дія приватного нотаріуса з державної реєстрації набуття майна за недійсним правочином не може бути правомірною, є наслідком виконання рішення суду про визнання недійсним правочину з продажу майна з публічних торгів і вчиняється судами в межах того провадження, у якому такий правочин визнається недійсним.

Доводи скаржників про незалучення до розгляду справи приватного нотаріуса Бондаря І.М., який видавав Свідоцтво про придбання майна з публічних торгів та вносив до державного реєстру прав на нерухоме майно відповідний запис про нового власника, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 41 ГПК України передбачено дві форми судового процесу в господарських судах України: позовне провадження та провадження у справах про банкрутство. Норми господарського процесу застосовуються тоді, коли відсутнє спеціальне правове регулювання у законодавстві про банкрутство.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено поняття сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими не передбачено можливості притягнення до участі у справі про банкрутство третіх осіб. Відтак, положення пункту 3 частини 2 статті 11110 ГПК України про безумовне скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосуються прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі, застосовуються судами у справах про банкрутство тоді, коли такими особами є учасники провадження у справі, стосовно яких прийнято таке рішення.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство не передбачено визнання нотаріуса учасником провадження у справі про банкрутство, такими учасниками під час реалізації майна в ліквідаційній процедурі визнаються організатор торгів та набувачі майна, які можуть оскаржувати судові акти з реалізації майна боржника у процедурі банкрутства.

Відтак, залучення приватного нотаріуса при вирішенні спору про визнання недійсним правочину з продажу майна з публічних торгів, який видав свідоцтво про продаж майна з публічних торгів та зареєстрував його в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, не є безумовною підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки в даному випадку апеляційним судом було встановлено порушення процедури проведення аукціону, яка передувала видачі зазначеного свідоцтва приватним нотаріусом та його державній реєстрації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає що скаржниками - Товарною біржею "Катеринославська", як організатором торгів, та Макаренко Іриною Володимирівною, як набувачем майна за оспорюваним правочином, не доведено порушення їхніх прав та інтересів постановою апеляційного суду в частині задоволення скарги на дії ліквідатора Шистопала П.М., припинення його повноважень та призначення нового ліквідатора Козирицького А.С., а також про скасування затвердження звіту ліквідатора Шистопала П.М. та ліквідаційного балансу з припиненням провадження у справі про банкрутство ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд".

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що у справі про банкрутство організатор торгів та набувач майна можуть бути учасниками провадження відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, однак вони не вправі оскаржувати судові рішення, які не порушують їх прав та інтересів (Інформаційний лист №01-06/1686/14 від 04.11.2014 року).

З огляду на зазначене, касаційне провадження за касаційними скаргами Товарної біржі "Катеринославська" та Макаренко Ірини Володимирівни про оскарження пунктів 10, 11, 12 Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року слід припинити.

Доводи скаржників з посиланням на практику згідно постанови Вищого господарського суду України від 21.08.2014 у справі №5023/1993/12 колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки висновки судів у цій справі стосувалися правових підстав щодо вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів на стадії ліквідаційної процедури шляхом накладення арешту на майно боржника, які прийняті з врахуванням інших обставин у справі та які не є подібними із тими обставинами, які встановлені апеляційним судом у справі №904/9685/13.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товарної біржі "Катеринославська" та Макаренко Ірини Володимирівни залишити без задоволення.

2. Пункти 1 - 9 резолютивної частини Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року у справі №904/9685/13 залишити в силі.

В решті касаційне провадження за касаційними скаргами Товарної біржі "Катеринославська" та Макаренко Ірини Володимирівни на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року у справі №904/9685/13 припинити.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко