Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 916/1681/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач)

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 у справі№ 916/1681/15 господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Роздільнатеплокомуненерго"простягнення 120 955,95 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Єгоров В.С., дов. № 14-137 від 13.05.2014

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2015 у справі №916/1681/15 (суддя Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 (у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Петрова М.С.), відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Роздільнатеплокомуненерго" про стягнення пені у розмірі 43 171,85 грн, 61 597,09 грн інфляційних втрат, 16 187,00 грн 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями в частині відмови у стягненні пені, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 549-552, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 83, 84 ГПК України, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2015 у справі № 916/1681/15 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.11.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М., суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №916/1681/15.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.04.2013 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (як продавцем) та Комунальним підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго" (як покупцем) був укладений договір про купівлю-продаж природного газу № 13/3446-ТЕ-23 за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. За змістом п.2.1 договору продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ з обсягом до 570,181 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013 і діє в частині поставки газу до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).

У період протягом січня-квітня, жовтня, листопада, грудня 2013 року НАК "Нафтогаз України" поставило відповідачу природний газ на загальну суму 641 200,35 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками актами приймання-передачі природного газу.

Однак, КП "Роздільнатеплокомуненерго" за поставлений протягом спірного періоду природний газ не розраховувалось у строки, передбачені договором №13/3446-ТЕ-23 від 30.04.2013.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 "Про затвердження порядку та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", 26.02.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Департаментом розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Роздільнянської районної державної адміністрації, Роздільнянської районної ради, КПСВТГ Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго" та НАК "Нафтогаз України" був укладений договір про організацію взаєморозрахунків № 261/30 відповідно до п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

У п.9 договору № 265/30 від 26.02.2014 сторони погодили, що КПСВТГ Роздільнянського району "Роздільнатеплокомуненерго" перераховує на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти у сумі 570 636,30 грн для погашення заборгованості за спожитий природний газ у 2013 році згідно із договором від 30.04.2013 № 13/3446-ТЕ-23.

Згідно з ч. 2 п. 12, п. 17 договору № 261/30 від 26.02.2014 з метою виконання вказаного договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до зазначеного договору та засвідчують, що після виконання цього договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета цього договору.

На виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків №261/30 від 26.02.2014, КП "Роздільнатеплокомуненерго" за рахунок коштів субвенції з державного бюджету погасило основний борг перед позивачем, а саме перерахувало на рахунок позивача кошти у сумі 866 272,28 грн.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 13/3446-ТЕ-23, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних, пені та інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 261/30 від 26.02.2014, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3446-ТЕ-23 від 30.04.2013. При цьому, договір про організацію взаєморозрахунків № 265/30 від 26.02.2014 не є новацією в розумінні ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України з огляду на те, що він укладений іншим колом суб'єктів, ніж договір № 13/3446-ТЕ-23 від 30.04.2013, та не припиняє первісні зобов'язання за договором № 13/3446-ТЕ-23 від 30.04.2013, а лише організовує взаєморозрахунки заборгованості, яка існує по ньому.

Для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 1 ст. 549, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором про організацію взаєморозрахунків № 261/30 від 26.02.2014.

Враховуючи те, що умовами цього договору про організацію взаєморозрахунків сторони погодили строк виконання зобов'язань з оплати природного газу на суму 641200,35грн, отриманого на умовах договору купівлі-продажу природного газу № 13/3446-ТЕ-23 від 30.04.2013, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено прострочення оплати за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу № 13/3446-ТЕ-23 від 30.04.2013.

Оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків, а сторони у справі у пункті 15 цього договору засвідчили, що після виконання договору вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 61 597,09грн, 3% річних у розмірі 16 187,00 грн та пені у розмірі 43 171,85 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справах № 924/406/14 від 07.10.2015, № 917/2520/14 від 16.09.2015, № 5011-35/1534-2012-42/553-2012 від 30.09.2014.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 916/1681/15.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2015 у справі № 916/1681/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук