ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 910/1088/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.11.2016у справі№ 910/1088/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" 2. Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністютретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4провизнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотекиза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: Саєнко Ю.М.

відповідача-2: Саєнко Ю.М.

третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009, укладеного між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект"; солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 у розмірі 8835315,17 грн. та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, переданого в іпотеку згідно договору іпотеки від 17.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим у реєстрі за № 418.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 у справі № 910/1088/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 у справі № 910/1088/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі № 910/1088/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним договір від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладений 02.02.2010 між Акціонерним товариством "Родовід Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 8853315,17 грн. заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" перед позивачем за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 в сумі 8853315,17 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009 - об'єкти нерухомого майна, що належать Фірмі "Т.М.М" - Товариству з обмеженою відповідальністю та розташовані за адресою: Солом'янський район, м. Київ, пр-т Космонавта Комарова, 22-28 згідно переліку; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь позивача витрати на сплату судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 69967,00 грн., витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 34983,50 грн., витрати на сплату судового збору за розгляд касаційної скарги в сумі 37392,60 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі № 910/1088/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі № 910/1088/13 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсним договір від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладений 02.02.2010 між Акціонерним товариством "Родовід Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09 станом на 04.01.2013 в розмірі 8853315,17 грн.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 в сумі 8853315,17 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим в реєстрі за № 418, - об'єкти нерухомого майна, що належать Фірмі "Т.М.М" - Товариству з обмеженою відповідальністю та розташовані за адресою: Солом'янський район, м. Київ, пр-т Космонавта Комарова, 22-28 згідно переліку; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь позивача витрати на сплату судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 69967,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Алданової С.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі № 910/1088/13 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на користь Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю 75702 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/1088/13 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у цій справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на порушення судом норм ч. 1 ст. 559 щодо підстав припинення поруки, вважаючи помилковими висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні боргу за договором поруки.

До Вищого господарського суду України надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на касаційну скаргу, в яких відповідачі просять оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у справі № 910/1088/13 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

03.04.2017 до Вищого господарського суду України від Фірми "Т.М.М." надійшли пояснення до заперечень на касаційну скаргу.

12.04.2017 до Вищого господарського суду України Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю представників в іншій справі та перебуванням у відпустці.

З огляду на визначені у ГПК повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка представників скаржника не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на закінчення передбачених процесуальним законом строків розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", яке в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (далі - позичальник) був укладений Кредитний договір № 22.1/12-КЛТ-09 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору зобов'язання банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання позичальника щодо погашення кредитів траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього договору, що є його невід'ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами. Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначається відповідним додатковим договором.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 27.11.2009.

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредити в рамках ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, за наявності у банку вільних фінансових ресурсів.

Кредити видаються на наступні цілі: поповнення оборотних коштів та на інші господарські потреби, пов'язані з веденням статутної діяльності позичальника (п. 2.2 Кредитного договору).

Згідно із розділом 5 Кредитного договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов; строком дії цього договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору; усі додатки, зміни та доповнення умов цього договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим договором.

17.04.2009 між Банком та позичальником був укладений додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009, яким передбачено надання Банком позичальнику кредиту (траншу) в сумі 7410790,00 грн. з терміном повернення не пізніше 27.11.2009, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 22 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між Банком та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (поручитель) було укладено договір поруки № 22.1/12-П-09 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором.

Також 17.04.2009 між Банком (іпотекодержатель) та Фірмою "Т.М.М." - ТОВ (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 22.1/12-З-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 418, згідно із яким іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі ТОВ "ТММ-Будкомплект" своїх зобов'язань перед іпотекодержателем за Кредитним договором передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором № 36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на проспекті Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі м. Києва від 15.06.2006, що укладений між іпотекодавцем та Благодійним фондом "Солом'янка" і буде збудовано за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28.

29.01.2010 між Банком та позичальником був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, відповідно до умов якого сторони домовились здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором наступним чином:

- повернути на рахунок обліку строкової заборгованості прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 4376990,00 грн.;

- строк повернення заборгованості за кредитним договором встановити 01.02.2010;

- нарахувати проценти за користування кредитними коштами за період з 30.11.2009 до 01.02.2010.

02.02.2010 між Банком та ОСОБА_4 (іпотекодавець) було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрований в реєстрі за № 34.

Відповідно до п. 1.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя іпотекодавець для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором (основне зобов'язання), передав в іпотеку іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, посвідченого 29.01.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 32 належну йому на праві власності земельну ділянку, загальною площею 3 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці.

Пунктами 4.2, 4.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 визначено, що іпотекодержатель за рахунок предмету іпотеки здійснює погашення простроченої кредитної заборгованості позичальника перед іпотекодержателем за Кредитним договором на загальну суму 5694607,25 грн.; грошові зобов'язання позичальника за кредитним договором у розмірі 5694607,25 грн. вважаються погашеними іпотекодавцем з моменту переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя. В день переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту вважається погашеною повністю за рахунок вартості предмету іпотеки.

02.02.2010 між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" був укладений договір про припинення дії кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009, яким сторони прийшли до згоди про розірвання кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 року з 02.02.2010.

Також, як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанції, 03.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (первісний боржник), Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (кредитор) та громадянином ОСОБА_4 (кредитор) було укладено договір про переведення боргу № У-03/12-2007, яким регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладеного між первісним боржником та банком, договору про задоволення вимог банку (іпотекодержателя) від 02.02.2010, укладеного між банком та кредитором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 34.

Згідно з п. 2 договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) в сумі 5694607,25 грн., який виник на підставі основного договору. Новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору, в сумі, вказаній в цьому пункті.

Відповідно до п.п. 5, 6 договору про переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу в сумі 5694607,25 грн. Оплату в сумі, вказаній в п.6 цього договору, первісний боржник зобов'язаний здійснити на вимогу нового боржника протягом 7-ми днів з дати отримання такої вимоги.

На виконання умов п.п. 5 та 6 договору про переведення боргу Фірма "Т.М.М." - ТОВ згідно з видатковим касовим ордером від 03.02.2010 видала ОСОБА_4 5694607,25 грн.

Разом з тим, як визначено судами, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2012 у справі № 2/1018/537/12 визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 за реєстраційним № 34; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1; витребувано в АТ "Родовід Банк" на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

15.08.2012 дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області та встановлено факт того, що ОСОБА_4 не набув права власності на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 та не мав права розпоряджатися нею.

Посилаючись на те, що у зв'язку із визнанням недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 не відбулось виконання зобов'язання ТОВ "Т.М.М.-Будкомплект" за Кредитним договором, позивач звернувся із позовом у цій справі з вимогами про визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009, укладеного між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект", стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 у розмірі 8835315,17 грн. та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, переданого в іпотеку згідно договору іпотеки від 17.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим у реєстрі за № 418.

Згідно із ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Також, частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України припинення зобов'язань сторін визначено як наслідок розірвання договору. При цьому, за змістом ст. ст. 598 - 599, ст. 653 ЦК України, приписів § 2 гл. 71 ЦК України у разі розірвання кредитного договору в його дія припиняється на майбутнє, розірвання кредитного договору не припиняє кредитні зобов'язання боржника, у рамках якого боржник зобов'язаний повернути суму кредиту, сплатити проценти та пеню за порушення строків виконання зобов'язання, оскільки кредитне зобов'язання належить вважати припиненим з моменту виконання позичальником усіх обов'язків перед банком, які складають зміст цього зобов'язання.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Вказана норма кореспондується із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якого кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

За змістом наведених норм законодавства підставою переходу прав кредитора до майнового поручителя є такий юридичний факт як виконання майновим поручителем зобов'язання за боржника. Моментом переходу до майнового поручителя прав кредитора у зобов'язанні є момент виконання останнім обов'язку боржника.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 09.09.2014 у справі № 3-71гс14, наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки має стати задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

Разом з тим, як передбачено ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2012 у справі № 2-537/12 визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 за реєстраційним № 34; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий № НОМЕР_1 та витребувано вказану земельну ділянку в АТ "Родовід Банк" на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації.

Як передбачено ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, у зв'язку із визнанням недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, скасуванням державної реєстрації права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку та витребування вказаної земельної ділянки у АТ "Родовід Банк" на користь держави, до позивач не набув право власності на предмет іпотеки, а отже не відбулось погашення заборгованості позичальника за рахунок вартості предмету іпотеки.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про припинення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" за кредитним договором внаслідок повного фактичного виконання та, як наслідок, припинення зобов'язань відповідача-2 за договором поруки № 22.1/12-П-09 від 17.04.2009 та за договором іпотеки №22.1/12-З-09 від 17.04.2009 в силу приписів ч. 1 ст. 559 Цивільного кодекс України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

При цьому, при визначенні правових наслідків недійсності договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2012 у справі № 2-537/12 застосовано наслідки, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, шляхом витребування спірної земельної ділянки у АТ "Родовід Банк" на користь держави, що унеможливлює приведення сторін у попередній стан за правилами ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Також колегія суддів вважає помилковим висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до спірних відносин норм ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України підставою заміни кредитора є юридичний факт виконання обов'язку боржника майновим поручителем, з яким закон пов'язує перехід прав кредитора до третьої особи, а не правочин, що як свідчать матеріали справи не відбулося у зв'язку із витребуванням спірної земельної ділянки у АТ "Родовід Банк" на користь держави.

В свою чергу місцевий господарський суд, задовольняючи позовні, всупереч вимогам ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України не виконав вказівки, що містилися у постанові суду касаційної інстанції щодо з'ясування обставин, пов'язаних із укладенням договору від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009, обставин встановлення строку поруки та визначення моменту настання строку виконання основного зобов'язання, а також щодо врахування вимог ст.ст. 39, 43 Закону "Про іпотеку" щодо зазначення у рішенні суду початкової ціни реалізації предмета іпотеки.

Також як свідчать матеріали справи 24.03.2016 позивачем до суду першої інстанції подано клопотання (а.с. 124-133, т. 8), яким позивач просив вийти за межі позовних вимог та звернути стягнення на об'єкти нерухомого майна, які входять до предмету іпотеки за договором № 22.1/12-З-09 від 17.09.2009 та належать відповідачу-2 на праві власності.

Проте, судом першої інстанції не з'ясовано, чи є вказане клопотання заявою про зменшення позовних вимог або зміну предмету позову, не надано йому правової оцінки, а результати розгляду та вирішення вказаного клопотання не відображено у прийнятому судом рішенні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити інші докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/1088/13 скасувати.

Справу № 910/1088/13 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир