ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 914/234/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівДемидової А.М., Євсікова О.О. перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Габен" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2016у справі№ 914/234/16 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Габен" до 1. Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 2. Державного підприємства "СЕТАМ" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" 2. ОСОБА_6провизнання електронних торгів недійснимив судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача-1: не з'явилися

- відповідача-2: Приступа С.Є., дов.№ 30/07-26-16 від 01.02.2016

- третьої особи-1: Ковалевський Р.В., дов. № 626/15 від 06.11.2016

- третьої особи-2: ОСОБА_9, дов. № 1583 від 29.07.2016

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Габен" звернулося із позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Державного підприємства "СЕТАМ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_6 про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 25.12.2015 з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер лоту 113299 у виконавчому провадженні №42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3143/13 від 19.12.2013 та оформлені протоколом проведення електронних торгів №136865.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2016р. (суддя Щигельська О.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (у складі головуючого -Марка Р.І., суддів Орищин Г.В., Костів Т.С.), у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "Фірма "Габен" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 54, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст.41, 43 Закону України "Про іпотеку", Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 14.04.2014 зазначає, що державним виконавцем не вжито заходів щодо проведення оцінки описаного та арештованого майна, не залучено суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки такого майна та із заявкою на реалізацію арештованого майна №20982 від 02.11.2015 не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна).

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у запереченнях на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідач-2 - ДП "Сетам" надало відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2013 у справі № 914/3143/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013, за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Габен" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 146 986,30 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 1 174 861,49 грн позов задоволено частково; звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 69/3 від 09.02.2009, а саме на нежитлові приміщення позначені на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "Габен" на праві власності, на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором № 010/42-0-1/91 від 28.07.2011, укладеним в рамках генерального кредитного договору № 69 від 22.12.2006, в сумі 133 479,45 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1 066 901, 26 грн (відповідно до курсу НБУ станом на 07.10.2013 - 7, 9930 грн за 1 дол. США); спосіб реалізації предмета іпотеки визначено шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною в сумі 1 039 200,00 грн; відстрочено виконання даного рішення на 10 місяців.

19.12.2013 на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду України від 16.12.2013 видано судовий наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 у справі № 914/3143/13 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 914/3143/13 в частині задоволення заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2013 на 10 місяців; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "Габен" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013 у справі № 914/3143/13; в іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 914/3143/13 залишено без змін.

20.03.2014р. державним виконавцем Сихівського відділу ДВС Львівського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

15.08.2014р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного ВП№ 41408465 про стягнення коштів із ТОВ "Габен".

30.07.2015р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким описано вищезгадані нежитлові приміщення боржника.

25.12.2015р. в системі електронних торгів арештованим майном відбулись електронні торги за лотом №113299 - предмет іпотеки: нежитлові приміщення, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. За результатами зазначених електронних торгів системою складено протокол проведення електронних торгів № 136865, відповідно до якого переможцем торгів стала ОСОБА_6.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що продаж його майна проведено з грубим порушенням ст.ст.58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 43 Закону України "Про іпотеку" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656/5, тому просив суд визнати недійсними електронні торги, які відбулися 25.12.2015р. з реалізації нежитлових приміщень, позначених на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4, загальною площею 70,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер лоту 113299 у виконавчому провадженні № 42546950 з виконання наказу господарського суду Львівської області № 914/3143/13 від 19.12.2013 та оформлені протоколом проведення електронних торгів № 136865.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавством встановлено пріоритет норм Закону України "Про іпотеку" при здійсненні реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торів у виконавчому провадженні, а в рішенні Господарського суду Львівської області від 07.10.13 у справі № 914/3143/13 відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, тому передання державним виконавцем нерухомого майна - предмету іпотеки для реалізації через систему електронних торгів арештованим майном за початковою ціною 1039200,00грн, встановленою рішенням суду, що набрало законної сили, не суперечило законодавчо встановленому порядку, а реалізація такого майна з прилюдних торгів (електронних торгів) відповідала способу виконання встановленому рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Разом з тим, у ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 5 розділу 3 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 (в редакції чинній на момент проведення спірних торгів) передбачено, що підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент проведення спірних торгів) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" при підготовці до проведення прилюдних торгів початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України "Про іпотеку" й у ній потрібно зазначити, зокрема, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 6-969цс16).

Відповідно до положень пп. 4.3.6 п. 4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції чинній на момент проведення спірних торгів) якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

З правового аналізу зазначених норм чинного законодавства слідує, що визначення вартості та оцінка майна, на підставі ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності відбувається в тому випадку, коли іпотекодавець з іпотекодержателем не досягли згоди щодо визначення вартості майна або коли ціна продажу предмета іпотеки в рішенні суду не встановлена.

Враховуючи наведене, оскільки законодавством встановлено пріоритет норм Закону України "Про іпотеку" при здійсненні реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торів у виконавчому провадженні, в рішенні Господарського суду Львівської області від 07.10.2013 у справі № 914/3143/13 відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що реалізацію предмета іпотеки правильно здійснено за ціною, встановленою в рішенні суду.

Щодо тверджень заявника касаційної скарги, стосовно того, що із заявкою, поданою на реалізацію арештованого майна № 20982 від 02.11.2015р. не надіслано копії документів, що підтверджують вартість майна, суд касаційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вказаній заявці визначено, що згідно наказу господарського суду Львівської області № 914/3143/13 від 19.12.2013, початкова вартість майна, що виставляється на торги, становить 1039200,00грн. Копію наказу, в якому судом, як уповноваженим органом, встановлено початкову вартість майна, долучено до вказаної заявки.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає необхідним зазначити, що порушення вимог ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження, натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

Отже, в разі порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим законом, щодо визначення вартості чи оцінки майна до призначення електронних торгів, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справі №3-112гс14 від 23.09.2014).

На підставі викладеного вище, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 914/234/16.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Габен" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2016 у справі № 914/234/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.О. Євсіков