Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2015 р. м. КиївК/9991/80803/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів:Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012

у справі № 2а/0470/11582/11 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Комбінат «Придніпровський»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бріг»

за участю прокурора м. Дніпропетровська

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Дніпропетровську від 17.03.2011 № 0000178822; від 17.03.2011 № 0000158822; від 25.06.2011 № 0000878822/25526/10/08-03/2-12; від 25.06.2011 № 0000788822/25528/10/08-03/2-12.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Дніпропетровську просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобовязання із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.03.2011 за № 367-08-09/2-01528186. Згідно цих висновків позивач порушив норми підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), частини 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), частини 1 ст. 203, частини 2 ст. 207, частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України: завищив валові витрати на загальну суму 273896,71 грн. та податковий кредит у податковому обліку за серпень 2010 року на 54779,34 грн. за нікчемними правочинами з поставки, укладеними з ТОВ «Дніпро-Бріг», у результаті чого занизив податок на прибуток на 68474,00 грн. та податок на додану вартість на 54779,34 грн. Висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Дніпро-Бріг» обґрунтований посиланням на отриману під час здійснення заходів податкового контролю інформацію про відсутність у ТОВ «Дніпро-Бріг» основних фондів (виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби), трудових ресурсів, обєктивно необхідних для здійснення операцій поставки молочної продукції, ознаки фіктивності його постачальників в ланцюгу поставок продукції до позивача.

За наслідками перевірки СДПІ стосовно ПАТ «Комбінат «Придніпровський» прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.03.2011: № 0000178822 - про збільшення грошового зобовязання із податку на додану вартість у сумі 54779,34 грн. за основним платежем та 13694,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000158822 - про збільшення грошового зобовязання із податку на прибуток у сумі 68474,00 грн. за основним платежем та 17118,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 25.06.2011: № 0000878822/25526/10/08-03/2-12 - про збільшення грошового зобовязання із податку на додану вартість у сумі 228485,00 грн. за основним платежем та 57121,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000788822/25528/10/08-03/2-12 - про збільшення грошового зобовязання із податку на прибуток у сумі 710501,00 грн. за основним платежем та 177625,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що позивач сформував валові витрати та податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Дніпро-Бріг» за наслідками поставки позивачу молочної сировини.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення суми витрат до валових витрат, а суми ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що поставки від ТОВ «Дніпро-Бріг» на адресу позивача молока не було. Такий висновок суд зробив на підставі оцінки доказів у справі. При цьому надані позивачем документи бухгалтерського і податкового обліку, якими оформленні операції з поставки, суд не визнав доказами поставки з огляду на відсутність у ТОВ «Дніпро-Бріг», так само як і в його контрагентів постачальників в ланцюгу поставок молока виробничих потужностей, транспортних засобів, без яких обєктивно неможливо здійснення такого роду поставок, враховуючи специфічність молочної продукції та вимог, в тому числі санітарних, щодо її переробки, зберігання, транспортування тощо. Суд також взяв до уваги відсутність у позивача санітарних висновків, висновків щодо якості, які обєктивно супроводжують поставку молока, а також обставини, що свідчать про ознаки фіктивності підприємницької діяльності з використанням ТОВ «Елфа Дисплей», ТОВ «Е-Восток Україна» - постачальників в ланцюгу поставок молока. Така оцінка доказів судом першої інстанції відповідає вимогам норм статті 86 КАС України, зокрема щодо оцінки доказів судом на підставі їх всебічного, повного і обєктивного дослідження.

Цього, однак, не можна сказати щодо оцінки доказів судом апеляційної інстанції, на підставі якої апеляційний суд зробив висновок про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що операції з поставки молока позивачу від ТОВ «Дніпро-Бріг» відбулися, пославшись на підтвердження операцій з поставки договором на закупівлю молочної продукції від 06.05.2010, спеціальними товарними накладними на перевезення молочної сировини, протоколами узгодження цін на молоко та відповідність цих документів нормативно-правовим нормам. Обставини, на які посилається СДПІ, а саме: відсутність у ТОВ «Дніпро-Бріг» та в його контрагентів постачальників в ланцюгу поставок молока виробничих потужностей, транспортних засобів, без яких обєктивно неможливо здійснення такого роду поставок, враховуючи специфічність молочної продукції та вимог, в тому числі санітарних, щодо її переробки, зберігання, транспортування тощо, судом апеляційної інстанції до уваги при оцінці цих документів взяті не були, що не відповідає вимогам частини 1 ст. 69 та ст. 86 КАС України.

Наслідком порушення апеляційним судом цих процесуальних норм стало неправильне встановлення обставин у справі, а відтак і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, на підставі яких суд дав юридичну оцінку встановленим у справі обставинам.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилася та обставина, що документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Комбінат «Придніпровський», за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення, правомірність яких є предметом спору, проведена на підстав підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідно до постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Турчака А.Б. від 10.01.2011, про що зазначено в акті перевірки від 01.03.2011 за № 367-08-09/2-01528186 (а.с. 12, т.1).

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПК) (у редакції до внесення змін законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 ст. 86 ПК в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 55803 (набрав чинності з 3 січня 2013 року)).

Враховуючи, що документальна виїзна позапланова перевірка позивача, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була проведена на підставі постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Турчака А.Б. від 10.01.2011, а доказів прийняття рішення суду в кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно з вказаною постановою, до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у судовому процесі не надано, вказані податкові повідомлення-рішення прийняті передчасно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, із ухваленням нового рішення про задоволення позову з інших підстав, а саме: протиправність податкових повідомлень-рішень від 17.03.2011 № 0000178822; від 17.03.2011 № 0000158822; від 25.06.2011 № 0000878822/25526/10/08-03/2-12; від 25.06.2011 № 0000788822/25528/10/08-03/2-12 внаслідок не дотримання СДПІ при їх прийняті вимог норм пункту 89.6 ст. 86 ПК.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково, скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, позов задовольнити: скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 17.03.2011 № 0000178822; від 17.03.2011 № 0000158822; від 25.06.2011 № 0000878822/25526/10/08-03/2-12; від 25.06.2011 № 0000788822/25528/10/08-03/2-12.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев