Історія справи

Постанова ВАСУ від 22.07.2014 року у справі №826/10361/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Київ К/800/20481/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Голяшкіна О.В., Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: Київської міжрегіональної митниці - Геращенка С.А., ТОВ "Шанс" - Риженко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі № 826/10361/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України, головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шанс" звернулося в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України, головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/40358 від 09.05.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 100270000/2013/700303/2 від 08.05.2013 року; стягнути надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 62924,17 грн. та ввізного мита у розмірі 14981,95 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за 1 основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/40358 від 09.05.2013р. та рішення про коригування митної вартості №100270000/2013/700303/2 від 08.05.2013р. Стягнуто на користь ТОВ "Шанс" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 62924,17 грн. та ввізного мита у розмірі 14981,95 грн. з Державного бюджету України через головне Управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а також судові витрати в сумі 813,98 грн. з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів та зборів України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Шанс" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між фірмою "Essse Caffe" S.p.А. (продавець) та ТОВ "Шанс" (покупець) укладений контракт №005-03-12 від 01.03.2012р., на підставі якого позивач придбав товар: кава смажена з кофеїном, в зернах "Essse Caffe" в первинній упаковці, розфасована п/е по 1 кг. (суміш Робусти та Арабіки): АРТ.30В40 SELEZIONE SPECIALE - 3600 кг. Країна виробництва Італія. Торговельна марка Essse Caffe. Виробник фірма "Essse Caffe" S.p.А.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ "Шанс" до Київської регіональної митниці була подана вантажна митна декларація №100270000/2013/198875.001 від 29.04.2013р. згідно якої митна вартість товару була визначена відповідно до ціни контракту №005-03-12 від 01.03.2012р., інвойсу №005/00045/2013 від 15.04.2013р. та довідки-рахунку перевізника і склала 6,237 EUR/одиницю (кг.)

На підтвердження митної вартості товару позивачем наданий митному органу наступний пакет документів: зовнішньоекономічний договір (контракт) №005-03-12 від 01.03.2013 р. з додатками (№1,2,4,5,6,7) специфікацією до додатку №7; рахунок-фактуру (інвойс) №005/00045/2013 від 15.04.2013р.; СМR (міжнародна автомобільна накладна) 4 від 22.04.2013 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортна довідка №б/н) від 23.04.2013р.; експертний висновок №ЧЦ-95 від 24.04.2013 року, виданий Київською торгівельно-промисловою палатою; прайс-лист виробника-постачальника "Еsssе Саffе S.р.А"; калькуляція вартості товарів від "Еsssе Саffе S.р.А" (виробника) від 15/04/2013р.; сертифікат походження товару К/0418583 від 17.04.2013р.; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/25849 від 11.04.2013 р.; сертифікат якості виробника від 15.04.2013р.; MRN 13ІТQХJ0 10021342ЕО від 26.04.2013р.; рішення системи сертифікації УКРСЕПРО від 15.04.2013 р. №960; довідка про відсутність валютних цінностей та майна № 1126 від 03.04.2013 р.; облікова картка 100/2012/0004085 від 12.04.2013 р.

Митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості від 08.05.2013 р. №100270000/2013/700303/2, відповідно до якого митна вартість товару склала 14,2857 EUR/одиницю (кг.)

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом встановлена наявність наступних розбіжностей: згідно п.2.1 контракту від 01.03.2013р. №005-03-12 "ціни на товар включають в себе вартість: упаковки, маркування, всіх відвантажувальних робіт" але в інвойсі на специфікації такі складові митної вартості товарів - відсутні; надану довідку щодо транспортних витрат від 23.04.13р. неможливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки вона не має посилань на СМR; в наданій калькуляції вартість сировини неможливо остаточно прорахувати, оскільки немає відомостей стосовно відсоткового вмісту кави сорту "Арабіка" та "Робуста"; експертний висновок не містить інформації стосовно аналізу коньюктури ринку, тому може бути прийнятий лише в якості інформаційного документу.

Митний орган відмовив позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по ВМД 10/2013/198875.001 від 29 квітня 2013 року, про що 09.05.2013р. складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/40358, яка була направлена декларанту електронною поштою.

Відповідачем донараховані до сплати 14981,95 грн. - 5% мита та 62 924,17 грн. - ПДВ 20%, а нараховано 77 906,12 грн. всього ТОВ "Шанс" сплатило митних платежів у сумі 138 289.00 грн.

Для випуску товарів у вільний обіг позивачем подана нова митна декларація 000/2013/200357 від 27.05.2013 року з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Позивачем були сплачені митні платежі згідно митної вартості визначеної декларантом та надана фінансова гарантія на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом в розмірі 77 906,12 грн., шляхом внесення грошової застави в сумі 7906,12 грн. на рахунок митного органу.

Позивачем, у строк встановлений ч.8 ст.55 МК України 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг, листом №07/06 від 07.06.2013р. для підтвердження заявленої митної вартості товару, надані відповідачу додаткові матеріали: Експертний висновок №ЧЦ-95 від 24.04.2013 року, виданий Київською торгівельно-промисловою палатою, яким підтверджені заявлені товариством ціни для визначення митної вартості товару (кави) та копії (прайс компанії "Кава +" 4 аркуші), які містять інформацію стосовно пропозиції, ціни і рівень конкуренції на ринку; прайс-лист виробника-постачальника "Еsssе Саffе S.р.А"; калькуляція вартості товарів від "Еsssе Саffе S.р.А"(виробника), доповнення до калькуляції від 27.05.2013 р.; довідка про транспортні витрати від 23.04.2013 р.; лист від перевізника від 27.05.2013 р. щодо довідки про транспортні витрати від 23.04.2013 р.; договір доручення №1704 від 17.04.2013 р.; акт надання послуг №75 від 16.05.2013 р. до Договору доручення №1704 від 17.04.2013 р; виписки з бухгалтерської документації щодо раніше поставленого товару (кави) по Контракту № 3-12 від 1 березня 2012 року (платіжне доручення № DO53 1D94Z9 від 31.05.2013 р., платіжне доручення № D0328DFLVA від 28.03.2013 р., платіжне доручення №DO227DF4LT від 27.02.2013 р., платіжне доручення № DO0130D6JIN від 30.01.2013 р., платіжне доручення № С1029DDGUN від 29.10.2012 р, платіжне доручення № С1226DE8EZ від 26.12.2012 р„ платіжне доручення №C1130DDV87 від 30.11.2012 р.)

За результатами розгляду заяви та документів, відповідач листом від 13.06.2013р. №14.1/2-11/570, відмовив у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2013р. №100270000/2013/700303/2.

Митницею була визначена митна вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товару, з тих підстав, що відомості використані декларантом при визначені митної вартості, не підтверджуються документально.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту і авідповідач мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся тому надмірно сплачені митні платежі підлягаютстягненню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності прийнятих відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/40358 від 09.05.2013 року та рішення про коригування митної вартості № 100270000/2013/700303/2 від 08.05.2013 року винесених М/п "Столичний" Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України, а також стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість і мита.

Відповідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1,2 ст.52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1,ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що у випадку не подання декларантом в установлений строк всіх додаткових документів, митна вартість товарів повинна визначатися митним органом на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були надані відповідачу усі наявні в нього документи, передбачені ч.2. ст. 53 МКУ, що необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. За таких обставин вірним є висновок судів щодо відсутності у митного органу підстав для додаткового витребування згідно ч.3. ст.53 МКУ у позивача документів, оскільки вказана підстава не передбачена змістом зазначеної норми МКУ. А наявність тих підстав, які передбачені вказаною 3 частиною ст.53 МКУ відповідачем не зафіксована належним чином.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на вимогу відповідача додаткові документи позивачем були надані.

Відмовляючи у митному оформленні товару за ціною договору, митний орган послався на те, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що митний орган розбіжностями в документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України у рішенні №100270000/2013/700303/2 визначив: згідно п. 2.1 контракту від 01.03.2013 року № 005-03-12 "ціни на товар включають в себе вартість: упаковки, маркування, всіх відвантажувальних робіт", але в інвойсі на специфікації такі складові митної вартості товарів - відсутні; надану довідку щодо транспортних витрат від 23.04.2013 року неможливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки вона не має посилань на СМR; в наданій калькуляції вартість сировини неможливо остаточно прорахувати, оскільки немає відомостей стосовно відсоткового вмісту кави сорту "Арабіка" та "Робуста"; експертний висновок не містить інформації стосовно аналізу коньюктури ринку, тому може бути прийнятий лише в якості інформаційного документу, не впливають на визначення складових митної вартості товарів.

Судами було встановлено, що за умовами Контракту № 005-03-12 від 1 березня 2012 року, ціни на товар включають в себе вартість: упаковки, маркування, всіх відвантажувальних робіт. Платежі здійснюються на протязі 365 днів з моменту отримання вантажно-митних декларацій звичайним банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до умов п. 3.1 Контракту № 005-03-12 від 01-03-2012 від 22-11-2012 року товар постачається за рахунок продавця автомобільним транспортом на умовах EX WORK Anzola dell Emilia (BO)/ONT.

Виходячи з наведеного при визначенні митної вартості товару до ціни товару додаються лише транспортні витрати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Договору поруки №1704 на транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 17.04.2013 року, укладеного між ТОВ "ШАНС" (Довіритель) та ФОП ОСОБА_3 (Повірений), останній зобов'язався здійснювати пошук та підбір перевізників. Так, на виконання умов Договору - поруки № 1704 від 17.03.2013 року позивачу були надані транспортні послуги з перевезення товару, зазначеного в інвойсі №005/00045/2013 від 15.04.2013 року, автомобільним транспортом з реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Разом з тим, форма інвойсу є довільною, а законодавством не передбачені обов'язкові реквізити, які має містити такий документ. У інвойсі вказується той обсяг інформації, який обумовлений його функціональним призначенням, змістом договірних правовідносин та намірами сторін.

Виходжячиз наведеного висновки митного органу стосовно недоліків транспортних документів, при врахуванні їх в сукупності є не обґрунтованими, оскільки зазначені недоліки не є такими, що мають розбіжності між собою або містять неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, згідно положень ч.6. ст. 54 МКУ.

При цьому позивачем був наданий відповідачу інвойс №005/00045/2013 від 15.04.2013 року щодо транспортних послуг, що містить інформацію, необхідну для визначення і підтвердження такої складової митної вартості, як витрат на перевезення.

При цьому судами попередніх інстанцій перевірялася та не встановлена наявність розбіжностей відомостей в специфікації та інвойсі декларанта відносно різниці цін про яку зазначає митний орган.

Зі змісту ст.53 МКУ вбачається, що відомості прайс-листів повинні оцінюватися комплексно з іншими документами, неупереджено та розсудливо, в тій мірі і межах, відносно наявних в них відомостей, які потребують забезпечення виконання функцій і завдань державної митної справи.

Враховуючи наведене судами першої та апеляційної інстанції встановлена відсутність розбіжностей у поданих до розмитнення документах, а виходячи з цього і відсутність витребування додаткових документів.

Виходячи з наведеного рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської регіональної митниці Державної митної служби України є обґрунтованим, таким, що відповідають нормам матеріального та процесуального права і підстав для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість та митних платежів колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій прийшли до помилкових висновків про задоволення позову в цій частині, оскільки вказані позовні вимоги заявлені передчасно.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий, що не дає можливості стягнути спірні митні платежі.

Відповідно до п. 17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 43.1. статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України 2012 року повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.

За вимогами ч.1 ст.301 МК України 2012 р. повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм встановлений відповідний порядок стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, позивачем не дотриманий Порядок стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в позовних вимогах.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми процесуального права в частині задоволення позову щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість та митних платежів, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, відповідно п.4 ст.223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ "Шанс" надміру сплачені суми: податку на додану вартість у розмірі 62924,17 грн. та 14981,95 грн. ввізного мита. з відмовою в задоволенні позову в цій частині. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року змінити, скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ "Шанс" надміру сплачені суми: податку на додану вартість у розмірі 62924,17 грн. та 14981,95 грн. ввізного мита. В задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: