Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/9991/51331/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману грошову допомогу на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року, у задоволені позову ОСОБА_4 до УПСЗН Феодосійської МР про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

У свою чергу, відповідач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами п.9 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом до УПСЗН, в якому просить стягнути на його користь щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 3 категорії за 2011 рік згідно зі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 (а.с.6) позивач користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відмовляючи у задоволенні позову, судами встановлено, що визначення порядку та розмірів виплат учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, передбачених ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», делеговано Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів не погоджується з доводами та висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами у відповідності до приписів ч.4 ст.9 КАС України, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону № 796-ХІІ та Закон України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2011рік», а не постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року.

Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Проте, зазначеним Законом не передбачено застосування положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Оцінка правовідносин щодо виплати одноразової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У зв'язку з тим, що з 22.05.2008 року дія норми статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якою особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії повинна була призначатися та виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, є дійсною по теперішній час, тому відмова відповідача щодо нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірною, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача допомогу на оздоровлення за 2011 рік виходячи з розміру трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплати допомоги, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Таким чином, позивач ОСОБА_4 має право на допомогу на оздоровлення, передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII.

Колегія суддів приходить до висновків, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому їх рішення є незаконними та необґрунтованими і підлягають скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - задовольнити.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради про визнання дій неправомірними про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення - задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради на користь ОСОБА_4 щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 3 категорії за 2011 рік, згідно з ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

О.Ф.Ситников