Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/16108/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представників: позивача Кузіва П.Г.

відповідача Чайнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Українсько-Іспанського спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ»

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011

у справі №2-а-1258/09/1970

за позовом Українсько-Іспанського спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ»

до 1) Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільській області,

2) Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з державного бюджету заборгованості з ПДВ, - ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 КАС України у справі проведено заміну сторони відповідача-1 Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції в Тернопільській області на правонаступника Козівську об?єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем-1 у січні та у березні 2009 року проведено позапланові виїзні перевірки СП «Санза Топ» в результаті яких було складено акти про результати позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 27.01.2009 № 31/23 134/31274081 та від 20.03.2009 № 135/23 134/31274081.

На підставі вищевказаних актів відповідачем-1 були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.01.2009 № 0000012301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 9729 грн. та від 23.03.2009 № 0000142301/0, яким зменшено суму з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 68095 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює реалізацію власної виробленої продукції за межі митної території України, податок на додану вартість при цьому обчислюється за нульовою ставкою у відповідності з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад та грудень 2008 року в порівнянні з від?ємним значенням різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за попередній звітний період, а саме жовтень та листопад 2008 року.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Абзацом першим підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Наведена норма обмежує право на бюджетне відшкодування ПДВ лише сумами податку, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах їх постачальникам.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про підтвердження висновків відповідача про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування по деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українсько-Іспанського спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову. Позов задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції №0000012301/0 від 30.01.2009 та №0000142301/0 від 23.03.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-Іспанського спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» (47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул.Січових Стрільців, 69, ЄДРПОУ 31274081) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2008 року в сумі 9729 (Дев?ять тисяч сімсот двадцять дев?ять) грн. 00 коп. та за грудень 2008 року в сумі 68095 (Шістдесят вісім тисяч дев?яносто п?ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-Іспанського спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» (47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул.Січових Стрільців, 69, ЄДРПОУ 31274081) судові витрати у розмірі 781(Сімсот вісімдесят одна) грн. 64 коп.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун