Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/7273/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі № 2-а-10743/12/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання дій неправомірними, скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" звернулось в суд з позовом до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило: визнати неправомірними дії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо визнання дій позивача такими, що порушують законодавство про захист від недобросовісної конкуренції; скасувати рішення від 29 травня 2012 року адміністративної колегії Волинського територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" № 47 (далі - Рішення № 47 від 29.05.2012р.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач дійшов помилкового висновку про використання позивачем в рекламі своїх послуг неповних відомостей щодо умов надання позики, у зв'язку з чим неправомірно наклав штраф в розмірі 68 000, 00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року, позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" такими, що порушують законодавство про захист від недобросовісної конкуренції; визнано неправомірним та скасовано рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 травня 2012 року № 47 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза".

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 22 березня 2011 року. Основним видом його діяльності з моменту державної реєстрації є надання грошових позик фізичним особам за програмами адміністрування (надання інших комерційних послуг, КВЕД 74.87.0) за допомогою консультаційних пунктів, які розташовані у 20 регіонах України. Надання позик позивач здійснює за програмою "Б.А.Н.К. Платинум" (абревіатура - Більш Актуально Ніж Кредит), відповідно до якої позивач проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учаснику або надає відповідну суму в позику для придбання товару самим учасником.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено розслідування відносно дій позивача щодо рекламування послуг з надання позик в газеті "Волинь-нова", під час рекламування своєї діяльності та послуг в якій, позивач використовував, зокрема, словесні та зображувальні позначення "Б.А.Н.К. Платинум". Гроші на будь-які цілі. Від 10 000 до 500 000 грн., Б.А.Н.К. Платинум". Гроші на будь-які цілі - допоможемо придбати авто, житло, побутову техніку, сільгосптехніку, тощо".

При цьому відповідач дійшов висновку, що у споживача при ознайомленні з рекламою позивача, може скластися враження про спрощену процедуру отримання ним грошової позики для придбання певного товару (позика, гроші на будь-які цілі). Проте, як вказує позивач, фактично особі для отримання грошей за програмою, яку пропонує позивач, необхідно вчинити низку дій, зокрема надати копію паспорта та інших документів, укласти договір про адміністрування, сформувати групу учасників, організовувати та проводити асигнаційні заходи, тощо. Отже, рекламна інформація позивача про спрощену форму отримання позики (грошей), як вважав відповідач, поширює неповні відомості, що може вплинути на наміри споживачів укладати договори на отримання позик саме з позивачем, хоча фактично позивач надає споживачам послуги з адміністрування за рахунок залучених коштів тих же споживачів, а позика надається у невизначений строк.

Крім того, на думку відповідача, використання позначення "Б.А.Н.К. Платинум" є критичним для потенційних споживачів послуг інформацією, яка вирізняє позивача від банківських установ і могла вплинути на їх наміри з вибору об'єкта для отримання грошової позики, а саме: щодо участі в програмах адміністрування (чи групах) та наявність внесків з метою отримання коштів, яка в рекламі не розміщена. При цьому, обраний спосіб викладення (кваліфікуюча ознака статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") інформації "не являється банківською установою", на думку відповідача, позивачем розміщено у вигляді зносок дуже дрібним шрифтом, який не читається. Відповідач вважає, що за наявності на ринку банківської установи з подібним найменуванням ПАТ "Платинум Банк", такі дії є маркетинговим ходом, вжитим з метою ввести споживачів в оману.

На підставі зроблених висновків відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 29 травня 2012 року № 47, згідно якого визнав дії позивача, які полягають у безпосередньому повідомленні в період березень 2011 року-травень 2012 року невизначеному колу осіб в рекламі неповних відомостей, зокрема внаслідок замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг з надання позик, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Крім того, згідно рішення, відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", на позивача накладено штраф в розмірі 68000,00 грн. за порушення, вказане в рішенні, позивача зобов'язано припинити поширення інформації, визнаної такою, що вводить в оману споживачів щодо послуг, які надаються позивачем, у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно зі статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові, службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З оспорюваного рішення відповідача № 47 від 29.05.2012 року вбачаться, що ТОВ «Архбудекспертиза» поширювало таку рекламу:

Відповідно до тексту реклам Товариства:

1. «Б.А.Н.К. Платинум».

Гроші.

- на будь-які цілі

- від 10 000 до 500 000 грн.

2. «Б.А.Н.К. Платинум».

Гроші на будь-які цілі

- Допоможемо придбати:

- авто

- житло

- побутову техніку

- сільгосп техніку.

3. «Б.А.Н.К. Платинум».

Позика.

від 10 000 до 500 000 грн.

Згідно оскаржуваного Рішення № 47 від 29.05.2012р., ознайомившись зі змістом даної реклами у споживача могло скластися враження про спрощену процедуру отримання останнім грошової позики для придбання певного товару (позика, гроші на будь-які цілі тощо).

Порівняльний аналіз тексту реклами ТОВ «Архбудекспертиза» із фактичними обставинами надання позик показав, що зміст поширеної інформації є такою, що вводить в оману внаслідок замовчування окремих фактів.

Так, фактично фізичній особі, яка виявила бажання отримати, згідно реклами, позику (гроші) необхідно здійснити такі дії:

1. Надати копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та копію свідоцтва про одруження.

2. Укласти з ТОВ «Архбудекспертиза» договір адміністрування.

3. Сплатити вступний платіж у день підписання сторонами договору, що є першим щомісячним платежем і включає в себе суму чистого внеску, та адміністративний платіж, що включає в себе адміністративні витрати за перший місяць (плата за послуги, пов'язані з включенням фізичної особи до програми «Б.А.Н.К. Платинум»), який підлягає сплаті не пізніше десяти календарних днів з моменту підписання договору і додатків до нього.

4. Кожного місяця вчасно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого ТОВ «Архбудекспертиза» надає відповідні суми у позику, здійснює оплату вартості товару, та адміністративні витрати, що є платою за послуги Товариства з організації діяльності програми «Б.А.Н.К. Платинум».

5. Вчасно надіслати заяву на асигнаційний захід - захід по розподілу фонду групи, за результатами якого надається дозвіл на отримання товару або відповідної суми у позику. Учасник, який не надіслав заяву, не бере участі в асигнаційному заході.

6. Сплатити адміністративний платіж - одноразова плата, що сплачується ТОВ «Архбудекспертиза» після отримання дозволу - права на отримання товару, пов'язана з купівлею та організацією передачі товару у власність фізичній особі та/або наданням відповідної суми у позику для придбання товару.

7. У разі отримання дозволу на оформлення позики учаснику необхідно: - укласти договір застави (іпотеки) та/або договір поруки; - провести обов'язкове особисте страхування життя, здоров'я, працездатності та страхування об'єкта застави із страховою компанією.

У разі виконання всіх перелічених умов, а також інших, які може вимагати Товариство, протягом 40 банківських днів проводиться оплата товару або надання відповідної суми у позику. Тобто, перш ніж фізична особа отримає, позику їй необхідно укласти з ТОВ «Архбудекспертиза» договір щодо надання послуг на умовах програми «Б.А.Н.К. Платинум».

Таким чином, фізична особа перебуває з ТОВ «Архбудекспертиза» у договірних відносинах про надання адміністративних послуг за програмою «Б.А.Н.К. Платинум», а не договору позики, який можливо буде укладений згодом за умови виконання певних вимог.

З огляду на наведене, судами безпідставно не прийнято до уваги доводи відповідача, що рекламна інформація ТОВ «Архбудекспертиза» про спрощену форму отримання позики (грошей), поширювала неповні відомості, що могло вплинути на наміри споживачів укладати договори на отримання позик саме з ТОВ «Архбудекспертиза», оскільки в рекламних оголошеннях споживачам гарантують надання позики, а фактично ТОВ «Архбудекспертиза» надає споживачам послуги з адміністрування за рахунок залучених коштів тих же споживачів, а позика надається у невизначений строк.

Колегія суддів, зазначає, що інформація щодо умов отримання позики, яка є «критичною» для споживача, а саме: про надання позики «за умови підписання договору адміністрування», про «придбання в групах» тощо, в рекламних оголошеннях ТОВ «Архбудекспертиза» не міститься взагалі, що є порушенням статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Архбудекспертиза", оскільки вважає, що з огляду на повідомлення в рекламі неповних відомостей, зокрема внаслідок замовчування окремих фактів та нечіткості формулювань, позивачем поширювалася інформація, що вводить споживачів в оману, відтак вважає, що Рішення № 47 від 29.05.2012 року є законним, прийнятим Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Відносно посилань відповідача на рішення господарського суду Харківської області у справі № 5023/4081/12 від 08 листопада 2012 року про стягнення з позивача штрафу та пені за спірним рішенням, як на підставу закриття провадження у адміністративній справі, колегія суддів зазначає, що вказане рішення не є підставою для закриття провадження в розумінні статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки предмет спору в тій справі інший.

Щодо посилань відповідача на статтю 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в якій визначено, що рішення Антимонопольного комітету повинні оскаржуватись в господарських судах, колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, а відтак відноситься до суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції, а також загальні щодо порядку захисту суб'єктом господарювання прав, порушених органами Антимонопольного комітету України. Проте цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України не може визначати компетенцію судів щодо розгляду публічно-правових спорів за участю органів Антимонопольного комітету України.

З огляду на викладене адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності Антимонопольного комітету України та його органів як суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша