Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/57326/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прага-реєстр" до Національної комісії з пінних паперів та фондового ринку про скасування постанови та розпорядження,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року позов ТОВ "Прага-реєстр" задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 17.05.2012 року №238-ЦА-ДД-Р щодо накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження від 17.05.2012 року №111-ЦА-ДД-Р щодо усунення правопорушень законодавства про цінні папери.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 20 квітня 2012 року у відношенні ТОВ «Прага-Реєстр» складено постанову про правопорушення на ринку цінних паперів та запропоновано керівнику або уповноваженому представнику позивача з'явитися до Комісії на підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень.

За наслідками розгляду матеріалів справи відповідачем винесено постанову №238-ЦА-ДД-Р, якою на позивача накладено стягнення у вигляді попередження за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів, виявленого та зафіксованого в акті від 28 квітня 2012 року № 47-ЦА-ДД-Р. Також, у зв'язку з виявленими порушеннями, відповідачем прийнято розпорядження від 17 травня 2012 року №111-ЦА-ДД-Р, яким ТОВ «Прага-Реєстр» зобов'язано усунути зазначені вище порушення законодавства про цінні папери.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення спірних рішень стало порушення позивачем п. 6 гл. 2 Ліцензійних умов №348 у редакції рішення Комісії від 08.11.2011 року № 1614, відповідно до якого ліцензіат може провадити професійну діяльність тільки за умови включення ліцензіата (крім банку) до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів відповідно до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 14.07.2004 року №296.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 17.05.2012 року №238-ЦА-ДД-Р та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 17.05.2012 року № 111-ЦА-ДД-Р, тому оскаржувані рішення прийняті передчасно.

Колегія суддів вказує на помилковість зазначених висновків судів та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 року N348 затверджено Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Відповідно до пункту 6 глави 2 цих умов, - Ліцензіат може провадити професійну діяльність тільки за умови зокрема, включення ліцензіата до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів відповідно до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 14.07.2004 N296, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2004 за N957/9556 (із змінами).

Зазначений пункт внесений в Ліцензійні умови згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.11.2011 р. N1614, та відповідно до пункту 2 цього рішення, - Реєстраторам, які здійснюють свою діяльність на підставі відповідної ліцензії, необхідно привести свою діяльність у відповідність до вимог пункту 6 глави 2 Ліцензійних умов протягом трьох місяців з дати набрання чинності цим рішенням. Рішення № 1614 набрало чинності з 19.12.2011 року.

Тобто, до 19.03.2012 року позивач зобов'язаний був здійснити реєстрацію в державному реєстрі фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Однак, реєстрація в державному реєстрі фінансових установ позивачем не була здійснена у передбачений законом строк.

При цьому, предметом даного спору є правомірність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час прийняття постанови про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до пункту 3 розділу 111 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року N 2272, - уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Підпунктом 1.13 пункту 1 розділу ХУ11 Правил, встановлено, - за правопорушення на ринку цінних паперів до юридичних осіб застосовуються такі фінансові та інші санкції: попередження - за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Комісії.

Відповідно до частини 1 розділу 11 Правил, справи про правопорушення у відношенні юридичних осіб у межах наданих повноважень розглядаються уповноваженими особами, в тому числі членами Комісії.

Поряд з цим, реєстраторська діяльність підлягає під ознаки діяльності фінансових установ, а тому вимога Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо необхідності включення до державного реєстру фінансових установ, яка діяла з 12 грудня 2010 року є обов'язковою для реєстраторської діяльності, а тому посилання на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02.06.2011 року є безпідставним.

Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що відповідачем при застосуванні фінансових санкцій дотримано процедуру та порядок розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, а тому постанова відповідача від 17.05.2012 року №238-ЦА-ДД-Р щодо накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження від 17.05.2012 року №111-ЦА-ДД-Р щодо усунення правопорушень законодавства про цінні папери є законними та скасуванню не підлягають.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: