Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року м. Київ К/800/11897/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

за участю представників сторін: позивача - Переяславська М.В.

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р.

у справі № 2а/0470/5556/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «АБЕРОН ЛТД) звернулося до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі - відповідач, Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська), в якому просило суд скасувати рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська № 5473/10/28-215 від 16.02.2012 р. про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. як податкову звітність, зобов'язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська прийняти декларацію ТОВ «Аберон ЛТД» з податку на додану вартість за звітний період січень 2012 р., яка була подана 14.02.2012 р. без застосування штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська оформлене листом від 16.02.2012 р. про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2012 року як податкову звітність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено..

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. і залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 р.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська направлено поштою Декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.02.2012 р., а також повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 16.02.2012 р. № 5473/10/28-215 відповідачем було повідомлено позивача, що надана Декларація не вважається податковою звітністю, оскільки позивач не є платником ПДВ, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ видане Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська за № 869 від 11.01.2011 р.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, тому на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість позивач був платником цього податку, а тому відмова у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. є протиправною.

Суд апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки, на момент подання податкової декларації, позивач фактично не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, так як рішення суду про скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» було прийняте після відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість, а отже у податкового органу не було підстав для прийняття у позивача податкової декларації з податку на додану вартість.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності ( КВЕД) ; код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником;У зв'язку з чим колегія суддів колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» за січень 2012 р. містить всі необхідні реквізити передбачені пунктам 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р. по справі № 2а/0470/4477/11, яка набрала законної сили, скасовано рішення відповідача № 869, оформлене листом № 878/10/29-0 від 11.01.2011 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аберон ЛТД»; відмінено анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аберон ЛТД» із залишенням свідоцтва платника ПДВ за № 04348465 та зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести до реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аберон ЛТД».

Оскільки рішення відповідача № 869, оформлене листом № 878/10/29-0 від 11.01.2011 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аберон ЛТД» скасоване судовим рішенням, яке набрало законної сили, то таке рішення податкового органу не породжує жодних правових наслідків, а тому позивач на момент направлення податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року був платником ПДВ.

Однак, частково задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції не було враховано, що Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкову декларацію такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим лише в частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 225, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. у справі № 2а/0470/5556/12 - скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 р. у справі 2а/0470/5556/12 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення у такій редакції: «Визнати протиправною відмову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» за січень 2012 р. Вважати декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» за січень 2012 р. такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» 14.02.2012 р.».

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді: підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко